Міністр закордонних справ України Дмитро Кулеба розповів, про що говорили на сьогоднішньому онлайн-засіданні Ради міністрів закордонних справ Європейського Союзу. Ключовою , але не єдиною темою стало загострення в Донбасі та стягування Росією військ до українського кордону.
Провокації Росії
Кулеба детально поінформував колег з держав-членів ЄС щодо загострення безпекової ситуації у Донбасі та вздовж українського кордону, ознайомив із комплексом загроз, які несуть нинішні дії РФ для української та європейської безпеки, йдеться у повідомленні пресслужби МЗС.
Голова української дипломатії запропонував покроковий план дій задля стримування Москви від подальшої ескалації, ключовим елементом якого є розробка нового пакету секторальних санкцій.
«Ми вдячні ЄС за всі кроки, які були здійснені з 2014 року з метою підвищення ціни для РФ за її агресію проти України. Водночас, на нинішньому етапі персональних санкцій вже недостатньо. Потрібно вже зараз провести внутрішню дискусію в ЄС з метою розробки нового пакету секторальних санкцій, який буде негайно введений в разі нового етапу агресії з боку РФ», - заявив міністр.
Своєю чергою ЄС та всі держави-члени запевнили, що залишаються єдиними у непохитній підтримці суверенітету і територіальної цілісності України, готові надалі зміцнювати підтримку нашої держави та тиснути на агресора.
У Євросоюзі високо відзначили виважену та мудру реакцію Києва на спроби Росії провокувати загострення, та зусилля, спрямовані на врегулювання конфлікту виключено політико-дипломатичним шляхом, на основі Мінських домовленостей.
Загроза у морі
Окремою темою розмови стали дії Росії у Чорному та Азовському морях, мілітаризація тимчасово окупованого Криму та акваторії.
Зокрема, Дмитро Кулеба звернув увагу колег на порушення міжнародного морського права, яким є блокування Росією Азовського моря та наміри «тимчасово» закрити Керченську протоку, й обговорив шляхи реагування на них.
Кримська платформа
Дмитро Кулеба підтвердив запрошення всім державам-членам ЄС взяти участь в установчому саміті та подальшій роботі Кримської платформи – української ініціативи з деокупації півострова.
Україна в ЄС. Коли?
Учасники зустрічі приділили окрему увагу реформам в Україні, спрямованим на наближення нашої держави до членства в Європейському Союзі.
Голова української дипломатії відзначив важливість надання Україні чіткої перспективи членства в ЄС. За його словами, агресивна політика РФ проти України буде остаточно подолана тоді, коли у Москві усвідомлять, що наша країна є невід’ємною частиною західного демократичного світу.
Рада ЄС у закордонних справах є найвищим органом Євросоюзу, що ухвалює спільні практичні рішення та формує об’єднану позицію держав-членів із зовнішньополітичних і безпекових питань. Україна отримала запрошення взяти участь у засіданні 19 квітня від високого представника ЄС Жозепа Борреля. Провідною темою онлайн-зустрічі є загострення в Донбасі та дій Росії біля українських кордонів.
Українські та зарубіжні експерти вважають, що, нагнітаючи напруженість на кордоні та ескалацію в Донбасі, РФ переслідує кілька цілей : «тестує» західну демократію на готовність жорстко протидіяти авторитарним режимам, чинить психологічний тиск на Україну, відволікає увагу росіян від внутрішніх проблем, посилає сигнал підтримки бойовикам в ОРДЛО.
Докладніше про те, що відбулося в останні дні у тимчасово окупованих районах Донбасу, біля кордонів і навколо України та як це варто розуміти, читайте у статтях Сергія Немирича «Воєнна тривога квітня 2021 року: кілька простих висновків» та Олексія Їжака «Тайговий casus belli» у ZN.UA.