"Я, наприклад, ані на секунду не сумніваюся, що наші проблеми з Угорщиною, вони виникли не тому, що це наші проблеми з Угорщиною, у нас взагалі немає проблем, а тому що просто добряче попрацювала відповідна служба РФ", - цитує Марчука "Радіо Свобода".
Аналогічна ситуація й у відносинах країни з Польщею – проблеми, які виникали у них, були результатом певних зусиль спецслужб РФ, вважає Марчук.
І наголошує на тому, що подекуди дії зовнішньої розвідки іншої країни можуть завдати державі більшої шкоди, аніж пряма військова агресія проти неї.
Зазначимо, влада Угорщини вважає, що угорці за кордоном мають право на угорське громадянство й автономію, і жорстко впроваджують цю політику. Цей курс знаходить підтримку у виборців, але не у сусідів Угорщини.
Конфлікт із Києвом через статус угорців Закарпаття – не виняток у відносинах Будапешта із сусідніми країнами. Вимагаючи розширення прав угорської меншини, Угорщина конфліктує у цьому питанні зі Словаччиною та Румунією.
Докладніше про угорсько-українське протистояння читайте у статті Володимира Кравченка "Ілюзія добросусідства" у тижневику "Дзеркало тижня. Україна".
У лютому в Польщі внесли зміни до закону про Інститут національної пам'яті, якими запроваджується кримінальна відповідальність за оприлюднення фактів про участь поляків у Голокості, а також за "заперечення злочинів українських націоналістів". Він викликав різку критику з боку України, Ізраїлю та США.
Обидві палати польського парламенту практично одноголосно підтримали внесення змін у відповідний закон, якими скасовується кримінальна відповідальність за поширення інформації про співучасть поляків у Голокості та інших злочинах нацистської Німеччини, а кримінальна відповідальність за вживання терміна "польські табори смерті" замінюється адміністративною. Однак у частині про заборону "пропаганди бандеризму" закон залишився незмінним.
Докладніше читайте в матеріалі Олександра Шевченка "Польська війна з історією" у тижневику "Дзеркало тижня. Україна".