«Мы хлеба горбушку, и ту — пополам»

Озброєне до зубів гаслами «прозорості» і «ефективності витрачання державних коштів», Міністерство обо­рони провернуло неймовірну, навіть як на теперішні часи, операцію. На початку липня армія добилася 10-відсот­кового подорожчання харчування солдатів. Ідеться про десятки мільйонів державних гривень, які поповнили кишені приватних компаній.

Отже, параду не буде. Нато­мість будуть гроші. Гроші ж мають свою індивідуальну особливість: у них є певний обсяг, і комусь зрештою вони дістаються.

І якщо з кількістю грошей, заощаджених на параді на День Незалежності, зрозуміло не все, то з тими, хто їх отримає, питань немає. Втім, про це побіжно сказано навіть в указі президента, який скасував парад: кошти підуть на «соціальний захист населення». Отож DT.UA залишилося тільки конкретизувати: хто ці люди.

Але спочатку про головне. Тобто про кількість. Визначити її не так уже й просто. Річ у тому, що Міноборони ставилося до солдатів, котрі карбують крок, як до золотих антилоп, з-під чиїх копит вилітають золоті червонці.

Отримавши в бюджеті на парад 56 млн. грн., армія зажадала збільшення цієї суми до 320 мільйонів. Правда, після того, як таке нескромне побажання стало надбанням громади, вгамувала свою фантазію до 212.

Тепер же Міноборони стверджує, що планувало витратити всього 36 мільйонів. Дивно тільки, що ця цифра з’явилася лише після того, як парад скасували.

Тому виходитимемо з документально підтверджених даних: у бюджеті на парад було закладено 56 млн. Однак армія конче хотіла отримати ще 250 мільйонів. Або хоча б 150.

Навіщо армії зайві 200 мільйонів?

Тоді, коли верстався бюджет параду і коли армія просила збільшити його вшестеро, вибухнув інший скандал. Екс-міністр оборони Анатолій Гриценко підрахував, що українських солдатів почали якось дуже дорого годувати. І що з такими темпами використання коштів «на їжу» гроші на неї закінчаться у вересні. А потім або голодні солдати з автоматами підуть по селах на підніжний корм, або, що правдоподібніше, бюджет підкине грошей, яких бракуватиме. Ось тільки у другому випадку приватні «годувальні» структури зароблять додаткових 213 млн. грн. Це за три квартали. Тобто по три мільйони доларів на місяць.

Скандал вийшов вражаючий. Із пресою, оргвисновками, скасуванням тендера. Своєї посади позбувся сам заступник міністра економіки. Та ось лихо - в липні нинішнього року абсолютно та ж схема відродилася знову. З тими ж учасниками і тими ж грішми. Оскільки цього разу деякі, як кажуть програмісти, «рішення» були унікальні, гадаємо, їх слід внести в аннали тендерної історії України. Отож на хворому тілі бюджету української армії було проведено кілька операцій. Розглянемо їх по черзі.

Операція 1.
Перший квартал - для своїх

На початку року Міноборони отримало у Мінекономіки схвалення на вибір постачальників харчування на I квартал 2011 року за неконкурентною процедурою закупівлі «в одного учасника». Тобто клерки Міноборони вибрали конкретні фірми з відомих тільки їм причин.

Пояснюючи свій крок журналістам, військові чиновники горювали з приводу недавно ухваленого закону про держзакупівлі, який украй обтяжив їм життя. І який вимагає дуже багато часу для проведення чесних та прозорих торгів. Про те, що закон з’явився в серпні, а годувати треба було починати тільки через півроку, тобто з січня, не згадували.

Тим більше що весь цей час Міноборони із захопленням викидало зі схем фірми, отримані відомством Єжеля у спадок від Юрія Єханурова. Видавили їх по-армійському прямо: перестали платити за вже надані послуги. А коли постачальники відмовилися годувати армію до виконання нею своїх зобов’язань, у схему тут-таки ввели інших постачальників.

Отож у перший квартал 2011 року Міноборони, як казав Жорж Милославський, «удало зайшло».

На превеликий жаль багатьох чиновників, квартал не триває весь рік. А тому вже через три місяці довелося придумувати щось інше. Надто вже дивним було б непроведення тендера і вдруге. Тому Міноборони, розуміючи, що закупівля «в одного учасника», коли йдеться про такі конкурентні ринки, як постачання звичайного продовольства (чай і ковбаса - все ж таки не хімічне пальне для ракет, у країні багато хто цим торгує), пахне не дуже добре, вирішило підстрахуватися. Хоча б видимістю проведення відкритих торгів.

Операція 2. Псевдоторги

Отож у лютому нинішнього року Міноборони розпочало тендерну процедуру в повній відповідності до духу та букви закону про держзакупівлі. Тільки знову не вийшло.

Допомогло військовим загадкове ТОВ під назвою «Метсобстар-ХК». Прописана в одному з київсь­ких гуртожитків фірма поскаржилася в Антимонопольний комітет, що умови тендера Міноборони дуже і дуже дискримінаційні, а тому не дозволяють скаржникові взяти повноцінну участь у торгах.

Відомство Василя Цушка, згідно з буквою та духом закону, послухалося скривджених позивачів. Оскільки тоді Василь Цушко, мабуть, дуже тонко відчував справедливість, то АМКУ ухвалив просто скасувати торги.

Люди Єжеля взяли під козирок і миттю кинулися виконувати розпорядження АМКУ. А що в рішенні антимонопольників не було жодних пропозицій на предмет «усунути порушення і провести торги заново», то Міноборони з відчуттям реалізованої безпеки торги скасувало, вирішивши знову провести «закупівлю в одного учасника».

Нагадаємо, що для такої процедури тоді ще була потрібна віза Міністерства економіки. Оскільки люди військові - не найбільші любителі експериментів, вони, не мудруючи лукаво, попросили дати дозвіл купити «в одного» відразу до кінця 2011 року. На суму 621 млн. гривень. Мінекономіки з прохачами погодилося, задовольнивши їхнє нісенітне прохання.

Нісенітність полягала ось у чому. АМКУ скасував торги в березні, а чинні контракти з постачальниками закінчувалися 1 квітня. Тобто провести нові відкриті торги за всією процедурою Міноборони справді не встигало. Тому в нього не було іншого варіанта, окрім як закупівля харчування на другий квартал за процедурою «в одного учасника». Але на третій і четвертий квартали це робилося запросто. І Міноборони зобов’язане було організувати відкриті торги. Проте чиновники не захотіли паритися з усіма цими іграми в «прозорість та конкурентність», а тому вирішили проблему одним махом - закупити харчування «в одного учасника» з квітня і до кінця року. Тут і стався скандал.

Операція 3. Вивести Сухомлина сухим із води

621 мільйон за харчування солдатів збентежив навіть далеких від цієї сфери громадян. Ще більше хвилювання посилилося після втру­чання профільного комітету Ра­ди, екс-міністра оборони Анато­лія Гриценка. Він, нагадаємо, підрахував, що на такій операції навар приватних постачальників становитиме 213 млн. гривень, тобто майже третину від загальної суми контракту, і зробив цю інформацію публічною.

Втім, уже не раз було доведено, що Віктора Януковича мало цікавлять повідомлення про бюджетні розкрадання, яких сотні. Інша річ, коли розкриваються факти освоєння держбюджету, про які президент не був заздалегідь повідомлений організаторами схеми.

Схоже, така ж ситуація склалася у стосунках Єжеля з Януко­вичем на закупівлі продовольства солдатам. Ще більше ситуацію підігріло відомство першого віце-прем’єра Андрія Клюєва: його перший заступник Вадим Копилов публічно оголосив, що оборудка Міноборони варта якнайретельнішого розслідування. Що тут-таки й розпочалося стосовно заступника міністра економіки Олександра Сухомлина. Саме він задовольнив прохання Міноборони про закупівлю «в одного учасника» ціною 621 мільйон. Паралельно у військове відомство прибув загін ревізорів.

../../../system/ckeditor_assets404IMAGE

Проте спілкування з ревізорами не минулося безслідно. І в підсумкових контрактах стояла нижча ціна харчування - 193,26 млн. гривень за квартал, тобто на 10% менше від заявленої суми. Однак далека від розрахунків за чинними нормами харчування.

Туманом завершилося розслідування стосовно заступника міністра економіки Сухомлина. У квітні президент таки звільнив його з посади. Проте зовсім не через зловживання з тендерами, як досі вважають багато журналістів. Причи­на значно банальніша: реорганізація Міністерства економіки в Мі­ністерство економічного розвит­ку.

Більше того, у процесі замітання слідів було винайдено ще один дивовижний спосіб поводження із законом про держзакупівлі. З’ясу­валося, що вже наступного дня після скандального повідомлення Копилова про розслідування стосовно Сухомлина ще одне загадкове ТОВ - «Енерготех­комп­лекс» - звернулося в Антимоно­польний комітет з вимогою скасувати ту скандальну закупівлю на 621 мільйон.

Мовляв, «були допущені порушення, які вплинули на об’єктив­ність визначення переможця процедури закупівлі», хоча жодних конкретних даних про ці помилки скаржник не надав.

Але навіть цієї милої абстракції вистачило відомству Цушка для скасування скандальної закупівлі. Один із працівників Мінеко­номіки, котрий тривалий час зай­мався питаннями скасування торгів, у розмові з автором висловив свій щирий подив із приводу зазначеного прецеденту: «Такого за весь час роботи я взагалі не пригадую, щоб внаслідок «лівої» скарги скасовували вже проведену «закупівлю в одного».

Очевидно, скасування скандальної закупівлі й дало підстави для згортання розслідування стосовно Сухомлина: злочину формально більше немає, отже, винного теж ніби нема. І Сухомлин пішов у відставку… за скороченням штатів.

Фінальна операція.
На круги своя

Єжель тим часом не сидів склавши руки. У середині квітня разом із Януковичем та Клюєвим він узяв участь в урочистій висадці горобини в Єнакієвому з нагоди важливого й актуального свята - Дня космонавтики, що навіки увійшло в домівку Віктора Федо­ровича завдяки Георгію Береговому. Саме після єнакіївської горобини скандал із їжею солдатів та питання відповідальності міністра оборони втратили актуальність. До­сяг­нення на той час були такі: Міноборони трохи вгамувало свої апетити (до 193 млн. гривень за квартал) плюс оголосило відкритий конкурс на поставку продовольства на друге півріччя.

І ось на початку липня перші при Єжелю відкриті торги з вибору постачальників харчування для армії відбулися. Але результати спонукають чи то сміятися, чи то плакати. Отримана на тендері ціна харчування за один квартал становить 230 млн. гривень! Тобто майже на чверть дорожче, ніж вартість харчування в попередньому кварталі, отримана, нагадаємо, за результатами закупівлі «в одного учасника». І більше, ніж вартість харчування на один квартал на тому скандальному тендері ціною 621 млн. гривень.

А секрет феномена простий. Річ у тому, що у відкритих торгах вдалося взяти участь тільки тим фірмам, які останніх півроку обиралися постачальниками за неконкурентною процедурою. Тобто всі вони гуртом подалися на різні тендери в різні військові округи. Тільки в одному тендері давали перемогти одній фірмі, а в іншому - іншій. Так усе й поділили.

Про всяк випадок туди вписався і «скаржник» найпершого тендера - ТОВ «Метсобстар-ХК». Завжди ж треба мати когось, хто може тендер скасувати.

Причому хоч «Метсобстар» заявку й подав, проте був рішуче відкинутий конкурсним комітетом.

Будете сміятися, але причина звучить так: «Відсутні забезпечення пропозиції конкурсних торгів; довідка про наявність обладнання, матеріально-технічної бази та транспортних засобів; довідка про наявність працівників; довідка про досвід виконання аналогічних договорів; довідка з податкової інспекції про відсутність заборгованості після обов’язкових платежів до бюджету та довідка про можливість забезпечення кількісного та якісного надання послуг».

Тобто цього разу Міноборони викинуло з багатомільйонного тендера підприємливих ділків зі статутним капіталом 5000 гривень, а ті смиренно прийняли сумну реальність. І навіть не поскаржилися в АМКУ, де всього півроку тому їхню скаргу на утиски з боку відомства Єжеля було задоволено за вищим розрядом. Можна не сумніватися, що професійні позивачі й цього разу поскаржилися б на утиски, але, судячи з досягнутої на тендері ціни, справжніх скривджених просто не знайшлося.

Тепер, після хоч і фільчиного, але формально законного й відкритого тендера, скаржитися в АМКУ сенсу немає. Адже у фірм-перемож­ниць і Міноборони залізне алібі. Учасники торгів пропонували ціну харчування саме таку, яку вони вважали за потрібне запропонувати для боротьби з конкурентами. Ко­манда Єжеля теж може розводити ру­ками, які нічого не брали: «Ми діяли в суворій відповідності до закону, вибирали найдешевші пропозиції з тих, які були подані на тендер, і навіть явних пройдисвітів викинули».

Залишилися нез’ясованими буквально два нюанси. По-перше: Міноборони звернеться до уряду по виділення додаткових грошей тоді, коли вони вже закінчаться, чи трохи раніше? А по-друге: за якою бюджетною статтею перекидатимуть гроші «з параду - в соціальний захист»? Позаяк один прем’єр уже перекидав з екології в пенсії, і щось не дуже вийшло.

Хоча з другим запитанням усе ж таки зрозуміліше. Гроші можна нікуди не скидати, залишивши військовому відомству. Йому вони тепер дуже потрібні. Щоб замість параду влаштувати собі «ну просто свято якесь».