Мовний омбудсмен виступив проти «відстрочки» для російськомовних шкіл від Бужанського

Мовний омбудсмен Тарас Кремінь розкритикував законопроєкт про відтермінування переведення російськомовних шкіл на українську та закликав депутатів не голосувати за нього. Проєкт вніс у парламент депутат Максим Бужанський, а на якнайшвидшому його розгляді наполягає фракція «Слуга народу».

«Як Уповноважений із захисту державної мови, на якого закон покладає завдання захищати українську мову.., звертаюся до народних депутатів України із закликом не підтримувати і зняти з розгляду проєкт закону «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо навчання державою мовою в закладах освіти» (№2362)», - пише він у Facebook.

Згідно із законом «Про освіту», з вересня цього року школи, в яких навчаються нацменшини, мови яких не належать до офіційних мов ЄС, мали перейти на викладання українською. Водночас рідну мову школярі з 5-го класу продовжуватимуть вивчати як факультатив.

Молодші школярі та дошкільнята можуть навчатися рідною мовою, однак мають паралельно вивчати державну українську.

Школи нацменшини, мови яких належать до офіційним мов Євросоюзу, такий перехід повинні здійснити у вересні 2023 року. Проєкт Бужанського пропонує зробити цю дату єдиною, відтермінувавши перехід російськомовних шкіл на три  роки.

До офіційних мов ЄС належать: англійська, болгарська, грецька, данська, естонська, ірландська, іспанська, італійська, латиська, литовська, мальтійська, нідерландська, німецька, польська, португальська, румунська, словацька, словенська, угорська, фінська, французька, хорватська, чеська та шведська мови.

Кремінь нагадав, що Міністерство освіти і науки впродовж трьох років (закон про освіту прийнято в 2017 році – ред.) провело всю необхідну роботу з підготовки вчителів, підручників і методичних матеріалів для того, щоб українці з 1 вересня могли здобувати якісну освіту українською мовою.

«Ухвалення законопроєкту 2362 позбавить школярів такої можливості, а отже, поставить їх у завідомо гірші умови в реалізації індивідуальної освітньої чи професійної траєкторії», - пояснює омбудсмен.

Крім цього, законопроєкт дозволяє і після 2023 року викладати 40-60% предметів російською мовою у середніх і старших класах з навчанням мовою меншин (згідно з чинним законодавством – 20%). А також дає дозвіл на викладання в усіх школах країни «одного або декількох предметів» не лише українською, а й іншими мовами, зокрема російською.

Чинний закон про освіту також передбачає таку можливість, але у школах, де навчаються нацменшини, і лише якщо викладання предмету буде однією з офіційних мов Європейського Союзу. Російська до цього переліку не входить.

«Твердження, що цей законопроєкт спрямований на захист порушених конституційних прав російської чи інших національних меншин, не відповідають дійсності», - зазначає Кремінь.

Конституційній «мовної статті» закону про освіту підтвердив Конституційний суд України (16 липня 2019 року), вона також була предметом розгляду Венеційської комісії.

Законопроєкт Бужанського не знайшов підтримки ані в МОН, ані в комітету Верховної Ради з питань гуманітарної й інформаційної політики, який рекомендував депутатам відхилити його.

«Законопроєкт 2362 суперечить цілям освітньої реформи, а також потребує лише термінових видатків з держбюджету на суму 56 мільйонів гривень. І це за тих непростих епідеміологічних умов, коли є немалі шанси розпочати новий 2020-2021 навчальний рік дистанційно», - розповідає омбудсмен.

Не залишилися наміри «слуг» все ж протягнути проєкт закону до сесійної зали і без уваги громадськості. Зокрема, у середу, 16 липня, у Києві заплановано проведення протестної акції «Руки геть від мови».

Тож омбудсмен закликав народних депутатів виявити політичну мудрість і державницьку позицію, а в подальшому утримуватися від тих кроків, що будуть спрямовані на звуження обсягу та сфери застосування державної мови.

«Забезпечення незворотності освітніх реформ, захист і розвиток української, як і підвищення якості її викладання, стимулювання умотивованого вчителя, партнерство між школою і батьками, - ось деякі з тих ключових пріоритетів, які по-справжньому формують компетентного, відповідального, свідомого громадянина України», - підсумував він.

ВАС ЗАЦІКАВИТЬ

Тарас Кремінь – новий мовний омбудсмен

Нагадаємо, під час Погоджувальної ради депутатських фракцій 13 липня голова партії «СН» Олександр Корнієнко попросив винести законопроект №2362 на розгляд парламенту цього тижня. Такий поспіх він мотивував необхідністю «вирішити питання» до 1 вересня, коли має розпочатись новий навчальний рік.

14 липня група «слуг народу» заявила, що не підтримує мовний законопроєкт, який вніс у парламент їх колега: «Ми повністю усвідомлюємо той факт, що розвиток і поширення державної української мови в системі освіти в нашій країні є запорукою загальнонаціонального порозуміння і єднання українського суспільства в тій же мірі, що і цінності демократії і верховенство права. Без захисту цих базових складових суспільної єдності прогрес в Україні неможливий», - заявили народні обранці.