Митниця здає «добро». Янукович міняє тінь на рейтинг

Реформи починаються там, де кінчаються рейтинг і гроші. Надзвичайно гостра соціально-економічна криза окреслила очевидну перспективу для Партії регіонів - або хоча б часткові, але реальні зміни в державі, або поразка на осінніх парламентських виборах. Каталізатор - міжнародна ізоляція і блокада доступу до закордонних дешевих кредитних ресурсів. За даними джерел DT.UA, з першого березня президент Віктор Янукович дав старт кампанії з наведення порядку в митній політиці, а річний план Держмитниці зі збирання податків збільшено на 7 млрд. грн. Під це завдання скомандувано, аби парламент терміново затвердив 15 березня новий Митний кодекс. І ці зміни в митному законодавстві не останні. По-перше, тому що далекі від досконалості. А по-друге, ми отримали матеріали, які дозволяють говорити про цілі й методику цієї кампанії.

DT.UA останні два роки публікувало цикл статей про жалюгідний стан імпортно-експортної політики в Україні. Основною проблемою була фактична тінізація цілих сегментів імпорту так званими модними фірмами. Привілейовані брокерські контори, що працювали в тісному контакті з Держмитницею, СБУ та кримінальними угрупованнями, накрутили ціни на «розмитнення» до позахмарних висот. Обов’язкові послуги посередника при поставці товарів широкого вжитку і господарських товарів становили до 60% від суми оформлення вантажу! Які наслідки це мало для економіки - ніхто не рахував. Тим більше що в умовах «чорного» імпорту контрабанду зупинити не вдалося. Її потоки лише змінили точки входу в Україну. Контрабанда маскувалася найоригінальнішим чином: так, за даними DT.UA, 2011 року, порівняно з 2010-м, обсяг імпорту канцелярських товарів (ручок, фломастерів, скріпок, течок тощо) зріс у 50 разів! Це понад три тисячі контейнерів! Очевидно, що канцелярські товари слугували «товаром прикриття» для імпорту чогось значно ціннішого й прибутковішого. Оскільки протягом усього цього часу СБУ проводила постійні рейди й спецоперації, борючись із контрабандою, й навіть практикувала повну зупинку морських портів та повний огляд вантажів, важко уявити, що такі потоки проходили без відома вищого керівництва.

За словами високопоставленого працівника митниці, нині ситуація змінюється радикально: «Скомандувано аж згори - закрити всі «офіси» «модних фірм». Якщо місяць тому за контейнер китайського ширвжитку довелося б заплатити 25 тис. дол. офіційних платежів до бюджету, а 30 тис. дол. - перерахувати на рахунки призначеного тобі посередника, то тепер завдання конкретне - платежі мають іти тільки в бюджет. І жодних прокладок та посередників. Отже, починаючи з березня, офіційні платежі з контейнера ширвжитку становитимуть 55 тис. дол. І ця ставка зростатиме. Можна очікувати, що вже в червні митниця доведе збори з контейнера у бюджет до 80 тис. дол. Із кордону зняли не тільки кримінальних посередників, а й посередників у погонах. Припинено тотальний «шмон» та здирництво з боку СБУ. Митникам сказали: хлопці, ось ваша зарплата офіційна, ось вам доплати на таку-то скромну суму. Але ваш бізнес на затримці контейнера, на вивантаженні-завантаженні вже не пройде. Якщо хтось наважиться гальмувати контейнер, щодо якого зроблено легальні платежі, - вилетить із роботи. Рух кожного контейнера взято на контроль керівництвом, і зрив графіка проходження викликає запитання до митниці аж згори. Наразі в чергу на звільнення вже поставлено багато начальників середньої ланки митниці. Їм чітко пояснили: ви - не служба збору з усіх і всього. Ви - служба сервісу. Митниця вже не хоче пояснювати бізнесу, іноземним послам, чому на тому чи іншому посту хтось вимагає хабар. Керівництво митниці поставило завдання впровадити до кінця року пілотний проект електронного документообігу з цифровим підписом, завдяки якому більшості суб’єктів ЗЕД взагалі не доведеться контактувати з чиновниками - оформлення документів відбуватиметься через Інтернет. Тобто саму ймовірність корупційних контактів буде зведено до нуля. Плати швидше за тарифом - і оформляйся швидше. Така логіка. Збільшення плану зі зборів до бюджету на 7 млрд. для митниці, за умови дотримання нових правил гри, жодної проблеми не становитиме. Якщо буде скасовано пільги, митниця зможе дати не менше 10 млрд. за рік. Саме під ці завдання Калетніку дали Митний кодекс, який він форсував у парламенті».

Неофіційний крутий поворот митної політики підтверджують й інші непрямі ознаки. За словами ряду імпортерів, «офіси» «модних фірм» справді закрито. Ніяких оформлень по блату тепер не проводять - у кожному разі, системно цього на ринку не бачать. Ті, кого називали посередниками й основними «вирішувачами» - Юра Єнакіївський, Іван Іванич, Юрій Борисов, Ілля Павлюк, - наразі залишили батьківщину і з усіма таємними знаннями та банківськими рахунками зникли за кордоном. Зникли, звісно, від банальної цікавості обивателів та деяких колег по бізнесу, перед якими взяли підвищені зобов’язання. Фігури такого калібру надто цікаві для тих, хто хотів би натискати на таємні пружини української політики, щоб їм дозволили розчинитися без сліду…

Інше свідчення - ухвалення Верховною Радою 15 березня Митного кодексу. Його основне значення полягає в оптимізації ставок мит. По суті, кодекс має закріпити зміну правил гри у митній сфері, щоб заявлені планові показники було не тільки виконано, а й перевиконано.

Кабмін пропрацьовує скасування пільг на імпорт різних товарів. Якщо у 2008 році в розрахунках щодо митних платежів пільги становили 11%, то 2011-го питома вага пільг становила вже 28%! Усього за два місяці 2012 року надано пільг на 4,6 млрд.

Джерела DT.UA у Кабінеті міністрів повідомили, яких галузей стосуються урядові плани збільшення додаткових надходжень до бюджету. Отже, очікується зростання 18% тарифних ставок, які діяли 2011 року.

Основна стаття - оподаткування імпорту товарів широкого вжитку і госптоварів. Цілком імовірно, що легалізація та скерування у бюджет підвищених мит за новими ставками дозволить перекрити шукані 7 млрд.

Кабмін має намір зрізати пільги з низки ліків та товарів медичного призначення (тут обсяг пільг у 2011-му становив 5,9 млрд.). Пільги заберуть у тих ліків, котрі не мають доведеної лікарської ефективності. Під загрозою насамперед БАДи й інше - мезими, синупрети, біттнери, настоянки тощо. Наприклад: тоді як у Польщі митні пільги поширюються на 8 тисяч марок ліків, в Україні - на 16 тисяч. Ці так звані ліки, як розраховує Кабмін, дадуть додатково 2 млрд.

Перегляд тарифів згідно з договорами про вільну торгівлю - пільг за цими договорами надано на 3, 5 млрд. у 2011-му.

Кабмін розглядає питання про пільги на імпорт енергозберігаючого обладнання. Пільги за цією статтею у 2011-му - 2,4 млрд.

Зростання тарифів на пластмаси, полімери та вироби з них може дати до 500 млн.

Перегляд тарифів на повітряні судна, які ввозяться за договорами оперативного лізингу, - у 2011-му сума пільг становила тут близько 2 млрд.

Зростання тарифів на деякі різновиди машин і обладнання - зокрема, друкарське, очищення рідин, може дати до 400 млн.

Кабмін пропонує внести зміни до Податкового кодексу, щоб автомобілі подвійного призначення, які можуть перевозити як пасажирів, так і вантажі, оформлялися за єдиним тарифом. Із 99 тисяч автомобілів, які 2011-го було завезено як вантажні й розмитнено за низьким тарифом, 31 тисяча в органах ДАІ зареєстрована як пасажирські! Тобто 30% машин у 2011 році завдяки лазівці в законодавстві було розмитнено з ухилянням від сплати податків. Після впровадження єдиного тарифу уряд планує зібрати за цією статтею близько 300 млн.

Хімія - дезінфікуючі засоби, цементи, розчини - близько 300 млн.

Наземний транспорт - трактори, причепи, запчастини - 200 млн.

Залізничні локомотиви, апаратура зв’язку, органічні хімічні сполуки - ароматичні полікарбонові кислоти, меламін, лаки й фарби, пігменти, плавиковий шпат, фосфати кальцію, штукатурні матеріали, каучук, гума, продукти переробки овочів, плодів, кораблі, судна і плавучі бурильні платформи, полотна для ланцюгових пилок - усе це може дати до 500 млн.

Перелічені заходи, у разі комплексного рішення, справді можуть дозволити підвищити доходи бюджету не менш ніж на 10 млрд. нинішнього року. І можна тільки порадіти за державу, якщо наведення порядку бодай на такому рівні стане системним явищем. Хоч би якими мотивами керувалися автори змін, легалізація платежів у такому масштабі, особливо в частині імпорту ширвжитку і госптоварів, - це, безумовно, прогрес. Здати назад після такого кроку буде вкрай важко будь-якій владі.

Можна порадіти, що свавілля в галузі імпорту-експорту товарів, про яке наше видання неодноразово писало, по суті, визнане владою, яка два роки дивилися крізь пальці й, очевидно, не просто так дозволяла працювати масштабним корупційним схемам.

Схоже, керівництво країни нарешті почало розуміти те, про що ми писали ще на початку 2010-го, - тіньова економіка і чорна бухгалтерія в держуправлінні неприйнятні. Це ж нонсенс - цупити в держави, по суті, повністю її контролюючи... Можна рулити за поняттями власною справою, бізнесом, але не можна рулити за поняттями державою. Держава по ідеї передбачає законність, легальність та прозорість. Держава, яка схвалює існування тіньового сектору й навіть його стимулює, саме себе послаблює і розвалює. Боротьба з корупцією - це не порожня вигадка «провокаторів» із ПАРЄ, це об’єктивно основа ефективності держапарату.

Реформа митниці, безперечно, викликана не тільки нашими статтями та громадською думкою, - на це є прагматичніші причини.

Головна з них - реальна загроза втрати влади правлячою партією. Без вирішення наболілих соціальних завдань, без наповнення бюджету проведення успішної виборчої кампанії стає просто нездійсненним. А влада в Україні - це не тільки найголовніший бізнес, це і єдина гарантія недоторканності для тих, хто зумів нажити собі мультимільярдні маєтки.

Однак на тлі авралу з наведення порядку на митниці та планів стосовно наддоходів бюджету не можна не перейнятися запитанням із водевілю: «Так кто же убил Нолестро?»

Адже легалізація митних платежів дозволяє чітко побачити, які колосальні суми проходили через кишені високопоставлених політиків, чиновників і авторитетів. За оцінками деяких експертів Кабміну, прибуток лише одного офісу Юри Єнакіївського становив не менше 500 млн. грн. на місяць!

І хто ж відповість за те, що такі колосальні гроші йшли не в бюджет, а в «общак»? Якщо таку масштабну корупційну схему з такими величезними збитками для держави розкрито, виходить, десятки посадових осіб у контрольних відомствах, які два роки заплющували на все це очі, слід притягнути до відповідальності! І визначити її потрібно в суді. На відкритому й публічному процесі. Чи хоче влада притягнути до відповідальності організаторів схеми? На жаль, ні. Головні фігуранти й виконавці - хто за кордоном, кого підвищили на батьківщині. Хоч екс-начальник Одеської митниці перебуває під слідством у справі про ухиляння від сплати податків, корупційну складову СБУ не встановлює. Ще б пак - адже «боротьбою з контрабандою» там, як і раніше, керують усі ті, хто й два роки до того успішно з нею «боровся». І голова Держмитниці Калетнік чомусь не спішить звільняти забруднену в корупційний скандал підлеглу.

І тут треба констатувати головний урок наведення порядку, якого влада поки що не засвоїла. Коли є бажання, щоб держава працювала ефективно, то мало легалізувати бізнес і фінанси. Насамперед потрібно легалізувати відповідальність. Бо проблема не в схемах роботи. Бо реформи не конвертуються автоматично в інвестиції та рейтинг. Контрольний постріл і реальний контроль - це поняття, схожі семантично, але смисли в них закладаються різні. Довіра. Довіра. До-ві-ра. Цього не купиш…