Верховна Рада ухвалила в цілому законопроєкт №9256-д щодо посилення контролю на гральному ринку. Документ у другому читанні підтримали 239 народних депутатів, повідомив Ярослав Железняк з фракції «Голос».
Так, проєкт закону передбачає ліквідацію Комісію з регулювання азартних ігор та лотерей (КРАІЛ). Натомість до 1 квітня 2025 року в Україні мають утворити новий уповноважений орган. До тієї ж дати мають обрати міністерство, яке формуватиме політику у сфері грального бізнесу та лотерей.
Також законопроєкт впроваджує механізм обмеження доступу до нелегальних гральних сайтів чи мобільних додатків. Забороняється реклама азартних ігор, однак з деякими винятками. Її дозволять показувати:
- на телебаченні та радіо вночі;
- у медіа для осіб старше 21 року;
- на платформах та пошукових системах із цільовою аудиторією старше 21 року.
Крім того, документ забороняє:
- пропонування або надання відшкодування витрат для участі в азартних іграх;
- здійснення телефонних дзвінків, надсилання повідомлень невизначеному колу осіб;
- пропонування безоплатних бонусів замість внесення ставки.
У рекламі азартних ігор та лотерей не зможуть брати участь військові, волонтери, популярні особи. Заборонено використовувати тематику війни.
Якщо особи, які були власниками чи посадовцями гральних компаній та мали податковий борг чи борг зі сплати ліцензії, то нову ліцензію вони не отримають.
Згідно із законопроєктом, розрахунки при проведенні азартних ігор здійснюватимуться виключно у грошовій формі через поточні рахунки в банках. Забороняється використання інших платіжних послуг.
Також вводиться заборона на спонсорство. Виключенням є спонсорство у спорті.
Своєю чергою лотереї підпадають під більшість обмежень грального бізнесу: вимоги до репутації посадових осіб, податкового боргу, відносин із країною-агресором, виключно банківські розрахунки.
Іноземні суб’єкти з відповідним досвідом зможуть отримувати ліцензію на проведення державних лотерей.
Законопроєкт уточнює норми щодо:
- обов’язкового використання РРО гральним бізнесом;
- неможливості отримання ліцензії особами, пов’язаними із країною-агресором.
Встановлюються ліміти на витрати та час гри, а також обов’язкові перерви. Крім того, впроваджуються «контрольні закупки» під час перевірок із відеофіксацією.
Забороняється прийняття ставок у кредит або з наступною оплатою.
2020 року держава легалізувала гральний бізнес. Але замість створення цивілізованої індустрії з прозорими правилами, контрольованим оподаткуванням і захистом людей від агресивної індустрії ми отримали абсолютно непрозорий, максимально токсичний, наповнений хаосом та незрозуміло ким контрольований ринок. Який, за даними НБУ, щороку вибиває з кишень українців близько 200 млрд грн. Які радикальні зміни в гральній індустрії задумала влада цього разу та чи зможе це виправити ситуацію?
Свою відповідь на це запитання в статті «Перевернути гральний стіл. Що не так із гральною індустрією і що з цим хоче робити влада», спираючись, зокрема, на інсайди з урядового кварталу та на результати соціологічного дослідження, яке на замовлення ZN.UA провів Центр Разумкова, надає журналіст-розслідувач Євген Плінський.