Консенсусний варіант

Після переможного параду російської мови по обласних радах Півдня і Сходу України, а також демонстративної відмови Закарпатської облради розглянути аналогічне питання щодо угорської мови все-таки з’явилася перша ластівка серед інших мов національних меншин, до якої застосували норми Закону «Про державні засади мовної політики». Сьомого вересня міська рада закарпатського районного центру Берегове, в якому, за переписом 2001р., мешкає 12,8 тисячі угорців (або 48% від загальної кількості мешканців), двома третинами депутатського корпусу встановила: «…відповідно до ст. 7 Закону «Про засади державної мовної політики» на території м. Берегового, поряд з українською мовою, як державною, поширеною є угорська мова, як регіональна, тому до неї застосовуються заходи, спрямовані на використання регіональних мов». Досить символічно, що ініціатором цього рішення став міський голова Берегового Іштван Гайдош - давній союзник влади, включений у виборчий список «Партії регіонів» під номером 74. Мер Берегового фактично вбив двох зайців - продемонстрував, що «регіонали» піклуються не тільки про російську мову, а заодно «втер носа» давньому опоненту Міклошу Ковачу з конкуруючої угорської організації.

Утім, якщо до рішення Берегівської міськради придивитися уважніше, виявиться, що до угорської мови застосували, так би мовити, м’який варіант «Закону про державні засади мовної політики». Депутати реалізували тільки окремі норми закону - вирішили забезпечити виготовлення офіційних бланків, печатей, штампів і табличок міської ради українською й угорською мовами; використовувати угорську мову поряд із державною при виготовленні табличок і вказівників; здійснити належні заходи з метою недопущення публічного приниження державної та угорської мови. Більш принципові положення закону міськрада делікатно оминула. Так, п. 3 ст. 11 Закону «Про державні засади мовної політики» зобов’язує посадових та службових осіб у межах території, на якій поширена регіональна мова, володіти, крім державної, цією регіональною мовою й спілкуватися нею (усно або письмово) з відвідувачами. Не дивно, що обласні ради принципово не хочуть визнавати регіональними якісь інші мови, крім російської.
Ст. 11 мовного закону також згадана в рішенні Берегівської міськради: «При доборі службових кадрів враховувати критерії володіння державною та регіональною (угорською) мовою». Однак на запитання DT.UA, чи буде відтепер знання угорської мови обов’язковим при прийомі на роботу в міськраду та інші комунальні установи міста, мер Берегового І.Гайдош відповів так: «Про це мова йшла й на сесії, коли міська рада розглядала питання реалізації окремих норм закону про мови. Ми дійшли консенсусу в тому, що під час прийому на роботу до нашого самоврядування визначальними будуть відповідна освіта й професійна підготовка, а також володіння державною мовою. А знання угорської буде не критерієм, а тільки перевагою». Інакше кажучи, берегівські депутати домовилися, що виконуватимуть мовний закон лише частково, а не в повному обсязі. Така практика, напевно, є прецедентом на всю Україну.

До речі, навіть при бажанні депутатів, п. 3 ст. 11 закону неможливо застосувати в реальному житті. За словами І.Гайдоша, зараз у міськраді угорською мовою володіє всього близько 35 відсотків працівників, із них 15 відсотків - добре, а 20 - на розмовному рівні. І це в місті, яке традиційно вважається угорськомовним.

Делікатність і схильність до консенсусу берегівських депутатів можна оцінити, але чи виявлять ці непритаманні для політиків якості й інші місцеві ради? 11 вересня сільська рада с. Тарасауци Новоселицького району Чернівецької області застосувала мовний закон у своєму селі щодо молдовської мови. І це, разом із рішенням із Берегівської міськради, - лише перші камінчики, за якими неминуча лавина нових парадів надання статусу регіональних угорській, румунській, молдовській, польській, кримськотатарській, гагаузькій та іншим мовам у окремих селах, містах і районах. При цьому далеко не всі ради захочуть піти на консенсус (а фактично - на часткове виконання закону), багато хто зажадає повного дотримання всіх положень закону Ківалова-Колесніченка, що його влада так поспішно прийняла на догоду російськомовним виборцям. Тоді й виникне головне питання мовної кампанії - за які кошти реалізовуватиметься Закон «Про державні засади мовної політики»? Адже виготовлення бланків, печатей, вказівників, професійний переклад термінології тощо потребує величезної роботи різноманітних фахівців, інакше кажучи - великих грошей. А уявити, що посадовці Криму в обов’язковому порядку вивчатимуть кримськотатарську мову, яка має всі підстави для отримання статусу регіональної, неможливо навіть теоретично.

У Береговому фінансове питання вже постало. За словами І.Гайдоша, на даному етапі міськрада може розраховувати лише на власні джерела, адже закон було прийнято посередині бюджетного року. «Сподіваюся, що в головному фінансовому документі нашої держави на наступні роки буде передбачено відповідні джерела фінансування на реалізацію заходів, спрямованих на використання регіональних мов», - додав DT.UA мер Берегового.

Чи мають такі сподівання шанси справдитися? Насправді в мовного закону два альтернативні варіанти розвитку: перший - під нього виділятимуться великі кошти (що малоймовірно, з огляду на хронічний дефіцит бюджету); другий, більш вірогідний, - закон просто не працюватиме. У ПР це вже зрозуміли, тому й створили робочу групу «з доопрацювання та удосконалення» мовного закону. Важливо, щоб це зрозуміли ще перед виборами й самі виборці.