За його словами, сьогодні у зовнішній і внутрішній політиці Польщі утворилася маса патологій, однак, Україна сама внесла значний внесок у загострення українсько-польських відносин.
"Тt що я спостерігаю за останні три роки – це погіршення українсько-польських відносин, і ось ці зовнішньополітичні тупики, які виникають для України, вони теж є результатом політики пам'яті, в тому числі. Але не тільки: це також результат російської пропаганди і усіляких польських внутрішніх проблем. Але просувати це (питання ОУН-УПА - ред.) – просто не в інтересах України", – зазначив він в інтерв'ю в ефірі "5 каналу".
За словами експерта, для Києва ставки в питанні польсько-українських відносин набагато вищі, ніж для Польщі, оскільки остання вирішила свої проблеми безпеки.
"Я думаю, проблема тут для України в тому, що для України тут ставки набагато вищі, ніж для Польщі. Польща вирішила свої проблеми безпеки, вона - член ЄС та НАТО. Для України Польща дуже важлива країна, як адвокат. І тому, мені здається, що зараз це дуже ризикована політика", – підкреслив Умланд.
За словами політолога, говорячи про ОУН та УПА, в Польщі та в ЄС у цілому змушені враховувати дані про злочини даних організацій проти цивільних осіб
"У Європейського союзу немає якихось претензій щодо УПА і, скажімо, вбивств радянських офіцерів, або радянських військ (про це мова не йде), і навіть про терористичну діяльність в Польщі. Мова йде про вбитих євреїв і поляків, які були цивільними особами, які не були представниками якихось імперіалістичних держав. І мова, власне, повинна йти про цих євреїв і поляків, і спочатку про них потрібно говорити, а потім треба питати: а як вони загинули, хто їх вбив?", –підкреслив він.
Умланд вказує, що нинішня політика інституту нацпам'яті не відповідає цілям, яких намагається досягти МЗС України.
"Історія дуже багата, і можна брати з неї різні речі. Зараз виходить так, що є дві зовнішні політики України: є зовнішня політика Міністерства закордонних справ, і є зовнішня політика Інституту нацпам'яті, і вони не сходяться, це тупиковий розвиток. І мене тут цікавить не стільки те, що саме сталося, а якими є ефекти даної меморіальної політики", – уклав він.
Нагадаємо, що 22 липня минулого року Сейм Польщі услід за Сенатом встановив 11 липня днем пам'яті жертв геноциду", здійсненого українськими націоналістами проти громадян Другої Речі Посполитої у 1939-1945 рр..".
У відповідь на рішення Сенату та постанову Сейму Польщі, 8 вересня Верховна Рада ухвалила постанову, в якій засудила "односторонні дії Сенату і Сейму Республіки Польща, спрямовані на перегляд результатів співпраці, які були досягнуті під час конструктивного українсько-польського діалогу за останні десятиліття".
Раніше польський політолог, екс-депутат Європарламенту і Сейму Польщі Павел Коваль у своїй статті для DT.UA писав, що бажання частини політичних кіл України будувати нову ідентичність українського народу навколо ідеології ОУН-УПА і особистості Степана Бандери гарантовано створить Києву проблеми інтеграції до ЄС і НАТО.
Детальніше про складнощі в українсько-польських відносинах читайте у статті Павела Коваля "Потреба уяви, потреба інституцій" у тижневику "Дзеркало тижня. Україна".