Дарина Каленюк: Рішення КСУ поставило під загрозу рух України в НАТО – як відновити співпрацю з міжнародними партнерами

Рішення Конституційного суду України (КСУ) сплановане, щоб підірвати основи співпраці України з міжнародними західними партнерами. Є три кроки, які спроможні відновити довіру між Україно та міжнародними партнерами і попередити подальший демонтаж ключових реформ в Україні,  заявила виконавча директорка та членкиня правління Центру протидії корупції Дар’я Каленюк.

Як повідомляє кореспондент ZN.UA, про це вона сказала під час виступу на онлайн-форумі коаліції "Реанімаційний пакет реформ" "Діалоги про реформи: на шляху до Вільнюса" у четверг. 

"Рішення КСУ – це одне з кількох спланованих рішень для того, щоб підірвати основи співпраці України з нашими міжнародними західними партнерами. Невипадково, що КСУ планував також розглянути земельну та банківську реформи відразу ж через декілька тижнів після голосування за демонтаж е декларувань. Я переконана, що голова КСУ не просто так публічно, спокійно заявив, що його теща проживає в окупованому Донецьку і навіть не боїться, що з нею щось може статися. Не просто так голова КСУ має нерухомість в Криму і він не декларує механізм її продажу з російським законодавством. Я думаю, що в Україні був і є прогресс у боротьбі с корупцією. Є великі шанси, що в нас все вдасться. Саме тому є величезний спротив через гібридні методи для того, щоб нас відкотити назад", – заявила Каленок.  

На її думку, рішення Конституційного суду про скасування і демонтаж антикорупційної реформи відбулося не випадково в момент після місцевих виборів і в момент президентських вибрів в США, де зараз відбувається перехід від однієї влади до іншої.

"Ми не повинні забувати, що Україна перебуває в статусі війни з РФ. Війна є відкрита, збройна і гібридна. Коли ми малюємо апокаліптичні картини про боротьбу з корупцією в Україні, ми повинні враховувати, що є внутрішній і зовнішній чинники, які їх спонукають", – відзначила Каленюк.

Виконавча директорка Центру протидії корупції впевнена, що головним завданням парламенту зараз є блокування конституційного суду України. Це потрібно, щоб уникнути подальшого демонтажу ключових реформ, необхідних для співпраці України з МВФ та Європейським Союзом.

"На 8 грудня запланований зїзд суддів України, які оберуть нового суддю КС і вже буде зруйнований Status quo, коли четверо суддів тимчасово заблокували КС. Вже 9-10 грудня можуть бути ухвалені непоправні рішення для майбутнього країни. Парламент не почав розгляд жодного з законопроектів, які потрібні, щоб заблокувати КСУ. Я вважаю це повинно бути пріоритеом парламенту, щоб зберегти проєвропейський євроатлантичний напрямок розвитку України", – сказала вона.

На думку Калинюк, друге рішення, яке має прийняти парламент і президент в тому числі – "повернути брехню в деклараціях в кримінальний кодекс".

"Нам потрібно відновити хоча б превентивну функцію в реєстру декларацій. Бо саме фунцкіонування реєстру є важливим стримуючим фактором. Так, вироків небагато, але сама перспектива отримати покарання змушує чиновників декларувати свої статки біль-менш у відповідності до реальності. Якщо до кінця грудня не буде повернута відповідальність в парламенті, то за 2020 ми отримаємо купу декларацій з недостовірними відомостями. І ми, як держава нічого не зможемо зробити, щоб покарати за цю брехню", – добавила вона.

І як вважає атикорупціонерка, третє, що потрібно зробити – нарешті зрушити судову реформу, яка є основою співпраці з міжнародними партнерами, зокрема з МВФ та ЄС.

"Зараз тривають переговори з МВФ. Була телефонна розмова президента Зеленського з директором-розпорядником Міжнародного валютного фонду (МВФ) Крісталіною Георгієвою. Одним з структурних маяків співпраці між Україною і МВФ є перезапуск Вищої Ради правосуддя та початок косплексної судової реформи. Президент публічно вже сказав в інтервью поважному західниму виданню, що він вважає приорітетом для себе комплексну судову реформу. Нарешті ві це заявив, тепер час діяти, причому дуже швидко. Я очікую, що в результаті переговорів між владою та МВФ народиться законопроект, який буде поданий в парламент урядом, чи президентом і цей законопроект передбачатиме реальну судову реформу. А парламент швидко знайде політичну волю для того, щоб за нього проголосувати – підкреслила Каленюк.

ВАС ЗАЦІКАВИТЬ

Три тижні після рішення КСУ: Євросоюз нагадав Україні про свої зобов'язання

Нагадаємо, 27 жовтня Конституційний суд ухвалив рішення за конституційним поданням членів парламентської фракції проросійської «Опозиційною платформи - За життя» щодо відповідності Основному Закону низки положень антикорупційної реформи.

КСУ скасував кримінальну відповідальність за недостовірне декларування суддів, чиновників і депутатів, а також позбавив НАЗК багатьох повноважень

Суддя КСУ Сергій Головатий назвав рішення колег юридично необґрунтованим. Його підтримав суддя Василь Лемак.

У НАЗК піддали сумніву об'єктивність суддів і заявили про конфлікт інтересів в їхніх діях: вони визнали неконституційною статтю 366-1 Кримінального кодексу, за якою їх самих могли притягти до відповідальності.

Виконуючи рішення КСУ, НАЗК закрило доступ до реєстру е-декларацій, а НАБУ буде змушене закрити 110 кримінальних справ про недостовірне декларування.

На екстреному засіданні РНБО, яке скликав президент Володимир Зеленський, були прийняті рішення знову відкрити реєстр е-декларацій, а також внести в Раду невідкладний законопроект «Про відновлення доброчесності конституційного судочинства».

Якщо влада та всі її гілки не продемонструють достатньої політичної зрілості й відповідальності та не зможуть спільно виробити і прийняти рішення, що дадуть змогу Україні гідно вийти з нинішньої кризи, спричиненої рішенням КСУ, наслідки для країни на зовнішній арені будуть вельми сумними. Докладніше у матеріалі Тетяни Силіної «У правовій прострації» у ZN.UA.