Так, румунський депутат Віорел Річард Бадя назвав новий закон України безпрецедентним, передає кореспондент "Європейської правди".
"Я займаюся румунською меншістю 25 років, але те, що відбувається зараз, безпрецедентно", - заявив Бадя.
Він також спробував переконати депутатів у тому, що потреба переходу на українську мову є надуманою: "Багато років тому тодішній румунський президент зустрівся з Кучмою. І тоді український президент не говорив по-українськи, бо не знав мови... Так про що ми говоримо?".
У свою чергу молдавський депутат Влад Батрінча заявив про те, що в Україні відбувається "дикий печерний націоналізм" і ПАРЄ повинна вимагати скасування закону про освіту.
Видання відзначає, що ряд політиків зажадали скасування нового закону в цілому.
Представники української делегації в ПАРЄ наголосили, що знання державної мови є обов'язковим для подальшої інтеграції в суспільство.
"Тільки по дві години на тиждень виділялося на українську. Як результат, учні угорських і румунських шкіл не могли здати іспити у вузах", - пояснив глава української делегації Володимир Ар'єв.
Тим часом депутат від Естонії Андрес Херкель заявив про нереалістичність трирічного періоду для перебудови системи освіти в Україні, передає УНІАН.
Він зазначив, що Україна повинна дотримуватися всіх зобов'язань щодо захисту прав національних меншин. У той же час Херкель підкреслив, що знання державної мови підтримує інтеграцію суспільства.
"Абсолютно очевидно і виправдано для будь-якої, без сумніву, держави підтримувати свою державну мову. З іншого боку, Консультативний комітет Рамкової конвенції заявив про те, що мова є ключовим компонентом індивідуальної та групової ідентичності, тому треба зберігати мови. Є ще принцип недискримінації ", - заявив доповідач.
До того ж, на його думку, трьох років буде недостатньо для такого складного процесу перебудови освіти в Україні.
Як повідомив раніше постійний представник України при Раді Європи Дмитро Кулеба, експерти Ради Європи позитивно оцінили реформу освіти в Україні.
Раніше Болгарія, Греція, Румунія та Угорщина закликали Україну не вводити в дію положення закону про освіту щодо мови навчання. Вони виступили проти навчання в українських школах тільки державною мовою, а також звернулися до Ради Європи та ОБСЄ через цей закон.
Закон "Про освіту" набув чинності 28 вересня. Згідно із статтею 7 закону, починаючи з 1 вересня 2018 року дошкільну та початкову освіту діти можуть отримувати мовою нацменшини, при цьому паралельно вивчаючи державну мову. З 5-го класу діти почнуть вчитися державною мовою, а мову національної меншини вивчати як окрему дисципліну.
Міністр закордонних справ України Павло Клімкін направив закон "Про освіту" на експертизу у Венеціанську комісію.
Детальніше про мовні норми закону "Про освіту" та реакцію на цей закон деяких країн читайте в матеріалі Василя Балушка "Донбас" і "Крим" на заході України?" у тижневику "Дзеркало тижня. Україна".