Спікер Верховної Ради Дмитро Разумков 21 травня підписав закон № 2571-д "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо удосконалення деяких механізмів регулювання банківської діяльності". Тепер закон, який відомий також як "антиколомойський", направили на підпис президенту. Ухвалення закону було умовою Міжнародного валютного фонду для підписання з Україною нової угоди.
Банківський закон забороняє повертати націоналізовані банки колишнім власникам. Вони можуть через суд домагатися одержання компенсації. Для цього потрібно довести незаконність рішення НБУ щодо націоналізації, а потім довести наявність збитків.
Розміри збитків визначаються на підставі капіталу банку з урахуванням якості його активів і обсягів погашення банком зобов'язань перед кредиторами. Безпосередньо, розмір завданих збитків визначає міжнародний аудитор. Навіть якщо він визнає, що вимога компенсації обґрунтована, це все одно не може бути приводом для скасування й оскарження вже прийнятого рішення НБУ.
13 травня Верховна Рада ухвалила "антиколомойський" законопроект. Однак у раді зареєстрували дві постанови про скасування відповідного рішення парламенту. Під час засідання 19 травня депутати провалили голосування за обидві постанови та розблокували підписання закону.
Однак, "слугам народу" не вистачило власних голосів для прийняття документа. Аналогічна ситуація склалася і під час голосування за законопроект у першому читанні, а також, коли депутати змінювали регламент для прискорення розгляду закону. Адже до другого читання парламентарії зареєстрували 16 тисяч правок.
Водночас через прийняття "антиколомойського" закону Окружний адмінсуд Києва отримав позов проти спікера парламенту Дмитра Разумкова і голови комітету з питань фінансів, податкової та митної політики Данила Гетманцева.
Детальніше про те, чому для МВФ прийнятий "антиколомойський" закон важливий так само, як для України - фінансування Фонду, читайте в статті Юлії Самаєвої "Антиколомойський" ухвалено, але це тільки початок" ZN.UA.