Анатолій Голубченко: «Якби Євро не було, його варто було б придумати»

Заступник голови столичної адміністрації - куратор Євро-2012 Анатолій Голубченко належить до непотоплюваних чиновників, яких годі потопити. Він працював при Косаківському, Омельченку, Черновецькому, знадобився й Попову. Є така категорія завжди готових гарувати. Зокрема й відповідати на незручні запитання. Голубченко був дуже емоційним, лаючи на чому світ своїх підлеглих, які забули покласти йому фінансовий звіт про витрати на чемпіонат. Досить безпосереднім, ділячись міркуваннями про новий символ Євро в столиці - кнура Віщуна (зізнаюся, дотепер перебуваю в легкому шоці від цієї історії). І, схоже, щирим, коли розповідав про досягнення та прорахунки. Адже зроблено справді багато. Тільки чи достатньо для того, щоб відчувати гордість за своє місто та свою країну? Про це та багато іншого, що стосується практичних питань проведення Євро в Києві, ми й говорили з Голубченком.

Про креатив, бюджет і спонсорів із сюрпризом

- Анатолію Костянтиновичу, ви можете назвати прізвище людини, яка підклала Києву в буквальному значенні свиню? Кнур-оракул вагою в півтонни на Майдані, про якого повідомили медіа напередодні офіційного старту чемпіонату, та ще й у день, коли в Києві зникли всі урни, - це, мабуть, верх креативу… Після якого дуже хочеться попросити вибачення в МЗСу за Гарнюню та Спритка… та й потиснути руку автору столичної ідеї.

- У нас є компанія «Холідей Сервіс», яка виграла тендер на облаштування фан-зони. Ідея належить їй. Чи вдалий це хід? Питання. З одного боку, я за свободу вибору. Людина має право й на свиню подивитися, і на оленя, і на мене, якщо хочете… От вам, наприклад, американський байбак, який погоду передбачає, дуже подобається? А мені не подобається. То й що? Усе це питання смаку. До того ж, хто вам сказав, що на Майдані буде півтонни живої ваги? Йдеться, гадаю, максимум про карликове порося. (Ні, ну якщо це карликове порося, то…). - Авт.).

З другого боку, перед ухваленням остаточного рішення варто подивитися, яких правил слід дотримуватися, щоб одержати право на Хрещатику зробити вольєр і тримати там свиню. Треба дозвіл санстанції, водоканалу, МНС, визначити систему прибирання, каналізації… І взагалі потрібно зрозуміти філософію цієї ідеї, розібратися, на кого вона розрахована…

- Навіщо ж тоді було повідомляти про новий символ Євро на сайті адміністрації, якщо ще з філософією не розібралися?

- Гадаю, ця інформація з’явилася на прохання «Холідей Сервісу».

- Власне кажучи, імідж столиці та країни - нероздільні поняття. І це стосується не тільки подібних креативних ідей, а й інфраструктури, сервісу тощо. Однак складається враження, що Київ виказав себе досить самостійним у прийнятті рішень.

- На рівні міста працює координаційний штаб, який включає абсолютно всі напрями та сфери, які стосуються Євро, - транспорт, дороги, безпеку, медичне обслуговування, сервіс та ін. З кожного напряму розроблено та затверджено концепцію, а також призначений відповідальний чиновник, який безпосередньо спілкується з УЄФА. Крім того, існує центральний штаб із підготовки, в якому беруть участь відповідальні представники всіх міністерств та відомств. Де, власне, обговорюються й остаточно затверджуються всі питання.

- То концепцію фан-зони в центральному штабі все-таки затвердили? Віце-прем’єр Колесніков не проти?

- Концепцію фан-зони затвердили. Розумієте, компанія «Холідей Сервіс» витрачає свої особисті гроші на облаштування фан-зони. І, звичайно, їм треба отримати прибуток. Яким чином? Вхід у фан-зону буде безоплатним. Залишаються тільки торговельні намети й VIP-зона. Завдання компанії -імпровізувати та залучити на Хрещатик якомога більше відвідувачів.

- Із приводу витрат і заробітків. Суми, вкладені в Євро, які озвучує столиця та Кабмін, м’яко кажучи, відрізняються. За останніми заявами віце-прем’єра Колеснікова, на Євро-2012 держава витратила 3,6 млрд. грн. При цьому тільки Київ, за словами Попова, за чотири роки з державного бюджету одержав 3 692,62 млн. грн., з міського - 1 665,0 млн. грн. Не в’яжеться якось, правда? Понад те, озвучено ще одну цифру - 15 млрд., яку освоїло місто, виконуючи столичні функції й цілу низку державних програм, і яка теж пішла на Євро. Не хочете розставити крапки над «і»?

- Справді, є програма по Євро, а є функції столиці. І нам, знаєте, ніхто не забороняє в рамках цієї статті вирішувати проблеми, які стосуються міста, але в контексті Євро. Хіба, скажімо, будівництво розв’язки на мосту Патона - це виключно об’єкт Євро? Ми підрахували, що за період 2008-2012 рр. Київ витратив 1 млрд. 789 млн. грн. з міського бюджету за програмою Євро. Держава загалом витратила на столицю 14 млрд. 118 млн. грн., але це з урахуванням 5,5 млрд. грн. на аеропорт «Бориспіль» і 4,6 млрд. грн. на НСК «Олімпійський». Якщо відняти, то якраз і вийде приблизно та сума, яку озвучив віце-прем’єр. Але є ще інвестиції. Ми побудували 20 готелів, у які інвестори вклали понад 7 млрд. грн. І це без урахування інвестицій у будівництво термінала аеропорту «Київ» і кредиту ЄБРР на закупівлю громадського транспорту.

- Опозиція заявила про майбутню люстрацію чиновників, які взяли участь у розкраданні бюджетних коштів, виділених на Євро. У разі перемоги на парламентських виборах, звісно. Ви себе як підстрахували?

- Знаєте, я як той дід Щукар - чув такі заяви від різної влади та опозицій. Але комусь заяви робити, а комусь жити та працювати. Буквально днями ми проводили нараду в прокуратурі. Прийнято рішення про проведення фінансової перевірки всіх програм відразу після чемпіонату.

- А що, і у вас є підозри? Хто взагалі ініціював подібне самокатування?

- Не знаю, є підозри чи ні. Ініціатива ж, хоч як дивно, виходить насамперед від преси. І тут хочу зробити вашій професії щирий комплімент. Сьогодні повсюдно від чиновників вимагають звіти. І нам нікуди не дітися. За себе можу звітувати, що столичне управління по Євро витратило 10 млн. грн. – і все. Якщо на цій ділянці зафіксують фінансові порушення, то чиновники, причетні до них, будуть покарані. Але я гадаю, що в нас усе гаразд. До решти мільярдів ми не маємо жодного стосунку. Вони йшли своїм ходом, по своїх програмах, підрядниках і замовниках.

- Дотепер ідуть. Батьки онкохворих дітей Охматдиту вчора були шоковані новиною: Кабінет міністрів передав Держагентству-розпоряднику коштів Євро-2012 («Укрєвроінфрапроект») 200 мільйонів бюджетних гривень, передбачених у 2012 році на будівництво лікувально-діагностичного комплексу Національної дитячої спеціалізованої лікарні. Спробуйте глянути на цей факт не як куратор Євро, а як звичайний киянин.

- Це питання потрібно поставити «Укрєвроінфрапроекту». До нас ці гроші не надходили.

- Опоненти Євро нині взагалі говорять про те, що ці 15 млрд. можна було освоїти в рамках тієї ж програми «Доступне житло», приміром, а не «викидати на стадіони, які стоятимуть порожні».

- Я вам скажу, як є. У Європі - криза. Грошей у державній скарбниці дуже мало. Є заборгованість із соціальних виплат. Ціна на газ висока. МВФ з відомих причин не хоче давати позику. І ми в цьому колесі мали зіграти свою роль - падаючої держави. Іншого не дано. Але завдяки Євро вдалося влити величезні гроші в народне господарство. Хто б там що не казав. Насамперед, у капітальне будівництво, підштовхнувши економіку на шлях підвищення продуктивності праці. Один приклад: щоб побудувати розв’язку, нам треба було завантажити роботою цементні й металургійні заводи, виробництва металоконструкцій… У підсумку люди отримали зарплати, а не пільги. І це вже зовсім інша історія. При цьому я не кажу зараз, що ми одержимо якісь колосальні прибутки від чемпіонату.

- А ви їх прораховували?

- Я не хочу навіть говорити й прораховувати. Я знаю, що економіка два роки жила, не піддалася паніці, як Європа. І якби Євро не було, його варто було б вигадати.

- Це правда, що на фінальне шоу чемпіонату вже знайшлися спонсори? Футбольні олігархи скинулися?

- Це запитання безпосередньо до УЄФА. Де вони взяли гроші, яка в них буде програма, як будуть закривати?.. Вони не розповідатимуть нам свої фінансові секрети.

Про шляхи, паркування й свободу вибору

- Упевнена, у вас, як у господарського (не політичного - на те є Попов) куратора Євро в столиці будуть особливі відчуття, щойно перша європейська команда, перший фан пройдуть, образно кажучи, через «Золоті ворота». Де, по-вашому, буде плюс, а де мінус?

- Першу групу шведів ми зустрічаємо 6-го числа. Насправді, за два останні роки здійснили просто неймовірне. Я зараз не ллю воду на чийсь млин - це не моя справа. Я просто констатую факти. Подивіться по фінансах. Побудовано масштабні й серйозні об’єкти, які видно неозброєним оком. Я знаю, що мені не буде соромно за аеропорти, за готелі, за мости й естакади. Я певен, що й медичне обслуговування забезпечимо належним чином. Навіть попри те, що технічна база помітно застаріла. Система безпеки й правопорядку нас не підведе. Місто оформили цікаво. Ми зробили дуже багато фасадів, гарні в’їзні групи. Гадаю, фан-зона буде на рівні. Вона, до речі, найбільша з фан-зон в інших містах України й навіть Польщі, які приймають Євро. Ми вклали в неї душу. Понад рік працювали над проектом.

Однак маю визнати, що дуже мало коштів ми вклали в туризм. І це найбільший мінус. Ми не реалізували масштабну інформаційну кампанію. Ми не встановили високу планку пропаганді чемпіонату й України за кордоном. У підсумку не змогли перебити негатив, який ішов на нашу адресу в багатьох країнах Європи. Хоча я зустрічався з французькими журналістами в Парижі. А Олександр Павлович особисто їздив у Лондон і теж презентував наші можливості. Забракло фінансів, а також професійних туристичних менеджерів. Зверніть увагу, скільки разів і як змінювалася за ці роки структура управління туризмом у країні. Стількох коней на переправі поміняли, що очікувати якихось особливих успіхів у цьому напрямку було б наївно.

У результаті про нас знають і говорять, як про відсталу країну.

- Але хіба це не ми даємо для цього підстав? Для успіху будь-якої інформаційної кампанії потрібна реальна основа, а не підмарафечена пустушка.

- Знаєте, у нас тут багато людей працюють, як воли, і намагаються не давати таких підстав. Тому й прикро іноді стає. І за місто, і за країну. Давати ж оцінки іншим - не хочу.

- Зате жителі столиці досить активно їх дають. Від них, Анатолію Костянтиновичу, не приховаєш вибоїни і латки на центральних дорогах, недороблені об’єкти в центрі…

Або, приміром, центр закрили, а ті ж карти об’їзних маршрутів для приватного й громадського транспорту на сайті адміністрації неможливо відкрити. Я після десяти спроб так ні про що й не довідалася. Як ви взагалі збираєтеся донести до киян інформацію? Де інформаційні табло?

- Карти відкриємо й сайт перевіримо. Але ж це не єдине джерело інформації. Я особисто щоранку в машині слухаю радіо «Столиця» і вже напам’ять вивчив ці маршрути. Втім, як і дні й місця перекриття центральних вулиць, а також станцій метро. Будуть ще брифінги (вже було чотири за останній місяць), прес-конференції, заяви тощо. Ми робимо все можливе. Ми в кожну квартиру півторакілометрової зони рознесли схеми руху маршрутів і найдокладнішу інформацію, як проїхати до своїх квартир та офісів: з паспортом - зареєстрованим, із пропуском - працюючим тощо. Але віз і нині там. Чому? Бо руху вперед у кожній великій справі перешкоджає інерція. А коли людина слухає п’ятим вухом, то інерція ця ще більше посилюється. Але ми продовжуватимемо масовано інформувати киян.

- У дні матчів ви очікуєте до 70 тисяч уболівальників, а на фінал - 90 (!) тисяч. Скільки додаткового транспорту буде випущено на міські лінії?

- Чому додаткового? Ми купили 188 автобусів, стільки ж тролейбусів і 27 трамваїв. Усього 400 одиниць. І не тільки на час Євро. Вони вже вийшли на маршрути і курсуватимуть столицею щодня й після Євро. Але все-таки під час чемпіонату я закликаю городян звернути особливу увагу на метро й намагатися користуватися саме цим зручним видом транспорту. Ми закупили й уже випустили на лінії 100 нових вагонів. Які також після Євро нікуди не подінуться.

- Тобто, ви вважаєте, що метро проковтне цей величезний потік?

- Безумовно. Щодня метрополітен перевозить 1 млн. 700 тис. пасажирів. Ми дуже серйозно проробили й прорахували цю ділянку. Скорочено інтервали руху поїздів. Будуть закриті деякі станції на вхід, деякі - на вихід. І зовсім не на збитки чи через некомпетентність, а щоб уникнути стовпотворіння й розосередити людей. Ви уявляєте, що буде, якщо «Олімпійську» відкрити на вихід, і перед стадіоном одномоментно постануть п’ять тисяч фанів?! А так ланцюжок поволі тягнутиметься з «Кловської».

- На «Хрещатику» усі три виходи будуть закриті?

- Так. Найімовірніше, упродовж п’яти матчевих днів «Хрещатик» працюватиме тільки як пересадний вузол. В інші дні будуть відкриті всі виходи, крім того, який розташований безпосередньо у фан-зоні. До слова, станція «Майдан Незалежності» буде закрита на вхід і вихід на весь період чемпіонату, адже вона міститься безпосередньо у фан-зоні, і функціонуватиме тільки для пересадки з лінії на лінію.

- Зустрічати європейців на вулицях столиці, як і в застійні 70-ті, буде дорожній інспектор із жезлом. Чому в рамках Євро не прибрали працівників ДАІ з вулиць і не ініціювали запровадження системи фотофіксації, як у будь-якій іншій нормальній країні?

- Ідея була і є. Але ця сучасна система, яку, безумовно, треба впроваджувати, коштує мільярди доларів. Так, зручно їхати, коли комп’ютер вас не тільки контролює, але й веде, показуючи всі затори на шляху. Однак нам система поки що не по кишені. 15 зайвих мільярдів у бюджеті немає. Поки що ми робимо припустимі кроки в цьому напрямку: програма АСУДР (автоматизована система управління дорожнім рухом) потихеньку реалізовується. Близько 200 камер вже встановлено в місті. Але охоплено поки що тільки 15 перехресть, а треба 20 тисяч.

- До речі, чи вистачить Києву штатних працівників правоохоронних органів для організації безпеки чемпіонату? Якщо ні, то з яких регіонів приїдуть озброєні гості?

- З регіонів приїжджає близько 120 тисяч працівників правоохоронних органів. Знаю, що точно будуть з Хмельницького… Докладніше знає МВС.

- Паркування: вартість висока, люди не хочуть користуватися цією послугою. Місто під час чемпіонату буде також хаотично забите автомобілями. У штабу не виникло ідеї, як розв’язати проблему в перспективі?

- Є два підходи. Перший вас, напевно, шокує: якнайменше парковок у центрі міста і навіть заборонити взагалі там зупинятися. Щоб менше людей в’їжджало в центр на авто. Другий - будівництво підземних паркінгів. Я не знаю, який з них правильний. Але що більше паркінгів, то більше машин. І навряд чи ми колись зможемо випередити їх за кількістю. Що стосується цін на паркування, то порозмовляймо, наприклад, про ціну бензину. Вас особисто не шокує 15 грн. за літр? Мене - так.

- Дороги. Буквально, цитую: «Підготовку до Євро-2012 завершено: у центрі Києва провалився асфальт», і далі фоторепортаж з вул. Прорізної. Вибоїни й латки всюди. Це не надто схоже на магістралі європейської столиці.

- Йдеться про підключення каналізації, у зв’язку з чим комунальники цілеспрямовано розкривали асфальт. Але водночас визнаю, що, на жаль, Київ не застрахований від подібних провалів. Місто стоїть на рухливому ґрунті, плюс підземні комунікації застаріли. Трубу може прорвати і ґрунт цілодобово розмиватиметься…. Так, це погано, за це може бути соромно, але ми замінили мережі на найнебезпечніших ділянках. Будемо міняти і далі.

Ділянки доріг, де передбачається основний рух туристів, ми також відремонтували. Чому нас так сьогодні за цю вул. Горького б’ють? Тому що не доробили. Але ми встигнемо, хоча грошей катастрофічно не вистачає.

- Детектив з урнами, що одночасно зникли з усіх вулиць, був заздалегідь спланований? Чому не можна було поетапно якось організувати процес їх заміни?

- Якби ми знали, що будуть вибухи у Дніпропетровську, ми б і їм запобігти зуміли, й урни замінили б заздалегідь. Це непередбачувані обставини, і такою була оперативна реакція влади з метою посилення безпеки. До речі, таке рішення було прийняте не тільки в Києві, але й всіх містах країни.

- Туалети. Скільки одиниць додалося?

- Поставили близько 76, а хотіли понад 200. І знову ж - розраховуючи на киян, а не на приїжджих. Для гостей сконцентрували весь сервіс в основному у фан-зоні.

- Медичне обслуговування. Хворих з Олександрівської лікарні все ж таки поквапом виписують чи ні?

- Ця лікарня розташована в центрі міста неподалік від фан-зони. І вона прийматиме як фанів, так і киян. Більш того, Міністерство охорони здоров’я днями відзвітувало про повністю укомплектований резерв медичних препаратів для надання першої допомоги.

- Сервіс. На сайті міста є докладна інформація про готелі, але немає розцінок. Чому? Адже це дуже незручно для відвідувачів?

- Стосовно розміщення інформації на нашому сайті, відповідно до закону України вартість номера є результатом домовленості між тим, хто замовляє номер, і тим, хто його продає. УЄФА сама вибрала собі оператора з розміщення – TUI Travel. Питання щодо цінової політики треба ставити їм. Але хочу зазначити, що попри певні проблеми з цінами в готелях уже розкуплено понад 6,5 тисяч готельних номерів.

- Фан-зона. Знову цитата мешканця центру столиці: «Так, я готуюся до Євро. Купую квитки і їду з Києва». Чия взагалі думка стала визначальною при вирішення питання про розміщення фан-зони? Чому постановили прив’язатися до центру, створивши цим стільки незручностей?

- Це була вимога УЄФА - забезпечити великий майданчик у центрі міста. І, як на мене, це правильно. Люди, які планують стежити за перебігом чемпіонату, дивитися матчі, одержать величезне задоволення. Адже все поруч, зручно й комфортно. Якби ми, скажімо, зробили фан-зону на ВДНГ, ви б мене запитували: «Хто вас напоумив облаштовувати фан-зону так далеко від стадіону і центру міста?..».

- Демонтаж фан-зони, збирання, вивезення сміття. Хто за це візьметься - місто чи держава?

- «Холідей Сервіс». Але якщо можна, про бомжів не запитуйте. Вивозити не будемо. Лицемірити перед гостями, приховуючи проблеми, - теж.

- Намети опозиції під Печерським судом?..

- Намети залишаться на місці. Ми за право вибору.

- Основне прохання до городян.

- Трохи потерпіти. Незвичних для киян незручностей не уникнути. І ми вже це відчуваємо, закривши Хрещатик. Центр міста змінює свій трафік. Учора, до речі, особисто їхав на нараду удвічі довше, ніж зазвичай. Але мусимо вже все це пережити. Хоч би скільки ми вилили бруду на владу, яка «не впоралася», «не така»… Тільки разом ми все переживемо і створимо нормальний мікроклімат для гостей.

- Ми, може, і терпляче ПЕРЕЖИВЕМО, а от Польща - радісно ПРОЖИВЕ… Відчуваєте різницю?

- Ви знаєте, культура європейців значно більшою мірою звична до таких незручностей. Я бачив п’ятигодинні затори в Парижі, Берліні, Лондоні... Та у тій-таки Варшаві. Але різниця дійсно є. У тому, що там це відбувається на тлі швидкісних автобанів, чистих вулиць, гарячої води не по годинах, високої зарплати... Нас, за великим рахунком, дістає не затор на дорозі, а все наше життя. Але ж ви не вважаєте, що, готуючись у Євро, ми могли кардинально його змінити?