ЗОНА ОСОБЛИВОЇ УВАГИ

На Дніпропетровщині зі зростанням промислового виробництва нинішнього року (на 14% порівняно з 1999-м) значно зросла кількість злочинів, що розкриваються, у такій дохідній сфері тіньового бізнесу, як паливно-енергетичний комплекс.

У оперативному обслуговуванні УМВС України в Дніпропетровській області знаходиться понад 560 об’єктів ПЕК, куди входять чотири електростанції, десять вуглевидобувних підприємств, п’ять газовидобувних і понад 500 нафтогазосховищ. За дефіциту енергоносіїв подібні об’єкти стали «живильним середовищем» і закономірно пришвидшили порушення за 11 місяців 2000 року 499 кримінальних справ. З них за фактами розкрадання — 174, в особливо значних розмірах — 67. Як наслідок, розкрито 144 посадових злочини, встановлено 29 випадків отримання хабарів. До кримінальної відповідальності притягнуто 527 чоловік, із котрих 225 — керівники комерційних структур, 161 матеріально відповідальна особа та 29 працівників контролюючих органів. Лише попередньо встановлені збитки за порушеними кримінальними справами досягли 1 млн. 225 тис. гривень.

Під напругою

— Економічний аналіз фінансово-господарської діяльності крупних промислових підприємств Дніпропетровської області показує, що 70% собівартості їхньої продукції формується з витрат на придбання сировини, матеріалів, енергоносіїв, постачальниками яких у регіоні є винятково комерційні структури, — каже начальник Державної служби боротьби з економічними злочинами (ДСБЕЗ) УМВС у Дніпропетровській області полковник міліції Анатолій Сипко. — Вибираючи постачальників, керівники підприємств слабко вивчають внутрішній ринок України, не виходять безпосередньо на виробників, а це, зрештою, збільшує витрати на 25—30%, подекуди — на 100—200%.

У електроенергетичній галузі на Дніпропетровщині однією з найгостріших проблем залишається погашення заборгованості за спожиту електроенергію. Загальна дебіторська заборгованість на 1 грудня 2000 р. становить понад 800 млн. грн. Найбільші боржники — ВАТ ДМЗ ім. Петровського — 6 млн. грн. і ВАТ ДТЗ ім. Леніна — 1,8 млн. грн. Інші борги припадають на мільйон із «хвостиком» абонентів (частка промислової групи 78,4%), котрих «годують» шість структурних одиниць ВАТ «ЕК «Дніпрообленерго».

Сказавши про дебіторську заборгованість споживачів, не можна не згадати і про постачальників електроенергії. ВАТ «ЕК «Дніпрообленерго», за словами Анатолія Сипка, «заборгувало державі 1 млрд. 400 млн. грн. При цьому для своїх потреб торік місцеві енергетики витратили 42 млн. грн., у нинішньому — поки що 29 мільйонів». (Трудові подвиги і звершення ВАТ «ЕК «Дніпрообленерго» — тема окремої розмови. — В.О.).

Загалом по лінії електро-енергетики за 11 місяців поточного року порушено 182 кримінальні справи. До кримінальної відповідальності притягнуто 201 чоловік. Тяжкі злочини в цій сфері становлять 55% і завданий збиток — 200 тис. грн.

Часто контролюючі органи, знаходячи порушення під час використання електроенергії, вирішують проблеми на внутрішньовідомчому рівні, простіше кажучи, отримуючи хабара. Таких випадків виявлено сім. Зокрема, інспектор енергонагляду Криворізьких міськелектромереж одержала хабар 2000 грн. за нескладання акта за фактом несанкціонованого споживання елек-троенергії на одному з найбільших підприємств регіону.

Заборгованість з проплат за електроенергію створює ще один, уже досить поширений вид злочинів.

1998 року директор дніпропетровського ПП «Колан» виступив посередником при погашенні заборгованості перед бюджетом за електроенергію ВАТ «ДніпроАзот» через київське МГП «Твел». Відповідно до договору, «Твел» видав вексель на суму 700 тис. грн. ПП «Колан», пред’явивши який «Дніпро-Азот» мав розрахуватися своєю продукцією. Після її реалізації виручені гроші «Колан» зобов’язаний був перерахувати на рахунок «Твелу». Але директор «Колану» перепродав вексель дніпропетровській фірмі «Індеко». У підсумку, після незаконних маніпуляцій із цінними паперами кияни залишилися «з носом».

Набивають собі кишені посадові особи часом найпримітивнішим способом. Директор і головний інженер дніпродзержинського ДП «Придніпровське житлово-комунальне об’єднання», просто кажучи, «замилили» (не задарма. — В.О.) договір на споживання електроенергії з гаражним кооперативом «Придніпровець-1». У результаті завдано збитку на 45 тисяч гривень.

Вищий пілотаж у розкраданні грошей, досі не відомий досвідченим слідчим, продемонстрували посадові особи Криворізьких РЕС. Схема уні-кальна. Абонентам (комерційним структурам), котрі не є платниками реактивної потужності (її оплачують лише промпідприємства. — В.О.) виписували рахунки на оплату електроенергії, навмисне вказуючи в платіжках транзитний рахунок, а вид платежу — реактивна потужність. У банку зазначені суми, зрозуміло, повертали в РЕС, як невірно оформлені, позаяк транзитний рахунок використовують тільки для платежів за електроенергію. У результаті заповзятливі керівники змогли одержати буквально з повітря 82 тис. грн.

Вугільні береги...

Так само гостро, як і в електроенергетиці, стоїть питання погашення дебіторської заборгованості на об’єктах вугільної промисловості Дніпропетровщини. Власне, практично все вугілля на території області видобувають десять шахт ДХК «Павлоградвугілля», заборгованість якої суб’єктами різної форми власності на 1 грудня 2000 року становить 320 млн. грн., із яких борг держпідприємств — 300 млн. грн., комерційних — 20 млн. грн.

Основні боржники — Міненерго (45 млн. грн.) і бюджетні організації (20 млн. грн.). Стосовно ж заборгованостей самої ДХК «Павлоградвугілля», то ситуація тут ще сумніша. Шахтарі на 1 грудня 2000 року заборгували суб’єктам різних форм власності 800 млн. грн. Найбільша заборгованість шахт перед Мінмашпромом — за поставлені устаткування та запчастини (понад 80 млн. грн.) і перед «Укрзалізницею» (понад 50 млн. грн.). При цьому заборгованість по зарплаті 40 тисячам працівників у ДХК «Павлоградвугілля» становить 100 млн. грн., включаючи борги за 1997—1999 роки — 90 мільйонів.

Не особливо вдаючись у характеристику злочинів у вугільній промисловості, Анатолій Сипко зазначив, що з 75 порушених кримінальних справ 26 пов’язані з розкраданнями, виявлено вісім фактів одержання хабарів. «Прославився» директор з матеріально-технічного постачання ДХК «Павлоградвугілля», котрий вирішив питання відвантаження вугілля комерсантам за 10 тисяч доларів США.

...і нафтогазові ріки

Якщо у вугільній галузі виявлені тяжкі злочини становлять 60% від загальної кількості, то на об’єктах, пов’язаних із збереженням і реалізацією паливно-мастильних матеріалів, ця цифра досягає 70% від 186 порушених кримінальних справ. З них 87 розкрадань, 10 фактів хабарництва, 61 посадовий злочин. За одинадцять місяців нинішнього року збитків завдано на суму 308 тис. грн. За 77 тисяч гривень зумів нелегально реалізувати ПММ директор дніпропетровської філії «Торговий дім «Укрексімнафтопродукт» пан Гершун. Непогано розв’язували свої проблеми з ПММ деякі підприємства та фірми, що працюють в АПК. У листопаді поточного року співробітники Юр’євського РВ міліції затримали три автомобілі, пристосовані під перевезення ПММ, точніше — 60 тонн сирої нафти. Закачували цей дефіцит із нафтопроводу Лисичанськ—Кременчук, із попередньо зробленої в ньому врізки, особи «кавказької національності». Після чого доставляли «чорне золото» на три міні-заводи, де вночі виготовляли низькооктанові сорти бензину та дизпалива. Удень ці заводики цілком легально продукували мазут для грубного опалення, справно сплачуючи всі податки. А лівий низькоякісний товар із задоволенням через дешевизну купували агрофірми, фермери і ТОВ сільськогосподарського профілю. Зокрема, серед одержувачів крадених нафтопродуктів значаться Губиніхський елеватор і ТОВ «Агро-плюс».

Щодо схоронності газу, то нинішнього року порушено 16 кримінальних справ, і завданий збиток становив 411 тисяч гривень. Поточного року збитки були більш значними: директор криворізького ТОВ «Промбудсервіс» подав заяву про відключення свого підприємства від газопостачання, але в листопаді 1999-го дав указівку нелегально підключитися до газопроводу. У результаті «Промбудсервіс» незаконно використав 24 млн. 567 тис. 336 кубометрів «блакитного» палива, завдавши збитків на суму 8 млн. 286 тис. грн.

— Відслідкувавши структуру та динаміку злочину в паливно-енергетичному комплексі, — резюмує Анатолій Сипко, — наша служба вийшла з конкретними пропозиціями до Кабміну. Зокрема, вважаємо за необхідне одержувати своєчасну інформацію від НАК «Укренерго» про організації та підприємства, які мають заборгованості за використання природного газу, а також про оптових постачальників. Для ефективніших перевірок підприємств енергоринку зобов’язати ГоловКРУ під час проведення ревізій і виявленні порушень сповіщати про це в МВС і складати проміжні акти перевірок. Крім цього необхідно, щоб структури, які виділяють бюджетні й інші цільові кошти на погашення заборгованості по зарплаті й інших соціальних виплатах на об’єктах вугільної промисловості, також інформували про це МВС.