СЛІДСТВО БЕЗ ПРИЧИНИ — ОЗНАКА ДАРМІВЩИНИ? КОЛИШНІЙ ПІДСЛІДНИЙ ХОЧЕ КОМПЕНСУВАТИ ДЕРЖАВІ ВАРТІСТЬ СВОГО ПРОЦЕСУ. ЗА РАХУНОК СЛІДСТВА

Відсутність судимості означає не вашу невинність, а недоопрацювання відповідних органів. Донедавна ця фраза, навіть попри деякий цинізм контексту, вселяла законослухняним громадянам якщо не впевненість, то бодай надію на невідворотність покарання тих, хто цього заслужив. Завдяки, природно, професіоналізмові відповідних органів. Та з цією їхньою рисою останнім часом, на жаль, дедалі більше розчарувань.

Приміром, вінницьку міліцію нинішньої осені вивернули й перекроїли, як старе пальто. Жодного колишнього керівника не залишилося у міськвідділі. Такої ж грунтовної зачистки зазнало місцеве УБОЗ, якого, за словами нового начальника обласного УВС Валерія Литвина, по суті... не було. Дослівно: «Там повний крах. Присутність УБОЗу у Вінниці просто не відчувається. Після позачергової атестації залишаться кращі або ті, кого хоч можна буде чогось навчити». На допомогу начальник УМВС був змушений закликати «десант» оперативників із півдня України.

Настільки різким висновкам органи були піддані після відомих «терактів у маршрутках», що поповнили чималий список місцевих «глухарів». Причому силовики не змогли дати результат навіть заради збереження своїх посад і звань. Тут уже не про професіоналізм ідеться, а, швидше, про заявлену депутатами міськради «повну безпорадність». Це засвідчує й суд, що його УБОЗ разом з прокуратурою програв одному з городян. Причому останній для свого захисту навіть не вдався до допомоги адвоката.

…А почалося все з того, що УБОЗ і обласна прокуратура пред’явили заступнику міського голови Володимиру Бондарчуку дуже серйозне обвинувачення за ст. 86-1 КК (розкрадання держмайна в особливо великих розмірах). Що загрожує, між іншим, позбавлення волі на термін від 7 до 10 років.

Як кримінал фігурувала котельня, яку нібито з його відома було передано приватному жеку, чим заступник, мовляв, перешкодив її передачі в комунальну власність міста, у такий спосіб заподіявши скарбниці збитків на суму 2,15 млн. грн.

Обвинувачуваний, якого дехто дуже хотів прибрати з мерії, зумів довести, що справу просто сфабриковано. Зокрема що злощасною котельнею розпоряджається не міськвиконком. Проте слідство спробувало звинуватити мера хоча б у «неукладенні договору оренди». Відповідно перекваліфікувавши статті обвинувачення на «перевищення повноважень» та «службовий підлог».

І хоча абсурдність ситуації була очевидною, суд першої інстанції, мабуть, не ризикнув винести виправдувальне рішення, повернувши справу для перестрахування на дослідування. Після чого, каже Володимир Бондарчук, новий слідчий «слово в слово, буква в букву, із тими самими граматичними помилками переписав перше обвинувачення».

Так справа більш як чотири роки й крутилася по колу, розпухнувши до чотирьох томів, поки вже третій склад суду першої інстанції не виніс, зрештою, виправдувального вироку за відсутністю складу злочину. Що підтвердили потім Апеляційний і Верховний суди.

На думку опитаних юристів, повне скасування обвинувачення — незвичний випадок для вітчизняного судочинства, а вже для Вінниці — й геть безпрецедентний. Оскільки написати відмову в порушенні кримінальної справи через відсутність складу злочину для багатьох пінкертонів — що сигаретку викурити. Поховати справу — як двічі два. Та щоб розсипалася вже проставлена у всіх звітах «палка»...

Бондарчуку б заспокоїтися — восторжествувала істина, а він узявся заливати пожежу бензином. Звернувся до генерального прокурора з вимогою дати професійну оцінку діям представників слідства й порушити кримінальну справу.

Заявник підрахував, що проти нього працювали 42 працівники правоохоронних і контролюючих органів. Обвинувачення у його справі, в якій стояли підписи понад 100 посадових осіб, представляли п’ять прокурорів і слухали 20 суддів. Таким чином, на переконання Бондарчука, не лише були скомпрометовані вітчизняні слідство й судочинство. На вітер, він вважає, пущено 100 тис. грн. із бюджету, які слідство й повинно відшкодувати.

— Я знаю, що «система» своїх не здає, — каже Бондарчук. — В Україні правоохоронці ще жодного разу не відповідали в суді за «перевитрати» своєї роботи. Без цього, мовляв, не обійтися. Та річ, як я тепер зрозумів, в іншому — у повній юридичній безграмотності більшості представників слідства. Звідси й безліч нерозкритих справ, замовлених убивств. Як їм бути розкритими, якщо правоохоронці звикли займатися лише тим, що лежить на поверхні!

На судових засіданнях з моєї справи було видно, що більшість горе-слідчих не знають законів, не вміють користуватися ними, як і трактувати підзаконні акти. Саме з їхньої вини й було витрачено намарно близько 100 тис. гривень бюджетних коштів на зарплату задіяних сторін, канцелярію тощо. За що й мають відповісти. Якщо це станеться, можливо, хоча б тоді в нашій країні перестануть нарешті «фабрикувати» справи.

Адвокат-правозахисник Валерій Палій зазначив із цього приводу:

— Правоохоронні органи часто й відверто порушують безліч статей КПК. Проте ніхто за це не відповідає. Понад те, винуватці переконані, що їх не покарають за скоєне, оскільки вони в «системі». На крайній випадок, знайдуть простих слідчих...

Адвокатський прогноз, схоже, збувається. Всі посадові особи, які так чи інакше причетні до описаних подій, можуть не переживати за свою репутацію, кар’єру та погони. Тих, як мовиться, уже немає, а ті далеко. Причому з підвищенням.