ПРОЦЕС НЕСКІНЧЕННИЙ, ОСКАРЖЕННЮ НЕ ПІДЛЯГАЄ?

Конституційний суд України почав розгляд справи про відповідність Конституції ряду статей Кримінально-процесуального кодексу, що стосуються права суду оскаржити дії органів дізнання та досудового слідства. Справа розглядається за конституційним поданням Верховного суду України щодо конституційності положень частини шостої статті 234, частини третьої статті 236, частини третьої статті 120 Кримінально-процесуального кодексу України.

Як зазначається в конституційному поданні, Києво-Святошинський районний суд Київської області за скаргою захисника своїм рішенням скасував постанови про порушення кримінальних справ стосовно Юлії й Олександра Тимошенків про притягнення їх як обвинувачуваних за вчинення контрабанди, хабарництва, розкрадання державного майна в особливо великих розмірах. Провадження у справах Ю.Тимошенко й О.Тимошенка суд закрив, наголошуючи, що ці рішення є незаконними і винесені посадовими особами прокуратури всупереч вимогам частини другої статті 55, частини першої статті 64 Конституції України та ряду норм КПК України.

Апеляційний суд Київської області ухвалою від 10 липня 2002 року за апеляцією Генеральної прокуратури України на ухвалу Києво-Святошинського районного суду стосовно Ю.Тимошенко й О.Тимошенка припинив розгляд справи, дійшовши висновку, що її не можна вирішити по суті, оскільки норми КПК України, що регулюють порядок оскарження дій органів досудового слідства, не погоджуються з Конституцією України, Законом України «Про прокуратуру», і звернувся у Верховний суд із клопотанням порушити перед Конституційним судом питання про конституційність вищезгаданих статей КПК. У конституційному поданні підкреслюється, що частиною шостою статті 234 і частиною третьою статті 236 КП України передбачено: скарги на дії слідчого чи прокурора розглядаються судом першої інстанції при попередньому розгляді справи або при розгляді її по суті, а не будь-яким судом під час досудового слідства. На думку Верховного суду України, унаслідок неузгодженості положень зазначених статей Конституції України, КПК України, Цивільно-процесуального кодексу і Закону «Про прокуратуру» виникає ситуація, коли одні суди в цивільно-процесуальному порядку розглядають скарги на акти, рішення, дії чи бездіяльність органів дізнання і досудового слідства, зокрема, їхніх посадових і службових осіб, інші суди такі скарги до розгляду не приймають.

У зв’язку з цією ухвалою Апеляційного суду Київської області пленум Верховного суду України 14 жовтня 2002 року прийняв ухвалу про звернення до Конституційного суду з відповідним конституційним поданням.

Як указувалося під час розгляду конституційного подання ВСУ, у Кримінально-процесуальному кодексі України строк досудового слідства чітко не визначений. Стаття 120 КПК передбачає, що досудове слідство в кримінальних справах повинно бути завершено протягом двох місяців. Що стосується особливо складних справ, то строк може бути продовжений до шести місяців прокурором АРК, прокурором області, Києва, прирівняним до них прокурорами чи їхніми заступниками. Строк може продовжити генеральний прокурор або його заступники. Тобто фактично кінцевий строк досудового слідства дана стаття не визначає.