18 вересня 2012 року президент України підписав Закон «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України з питань удосконалення діяльності прокуратури». Закон був ухвалений на тлі багаторічних обіцянок з боку України провести докорінне реформування органів прокуратури задля приведення системи та діяльності цих органів до загальновизнаних стандартів європейської спільноти.
Українська Гельсінкська спілка з прав людини зазначає, що реформа прокуратури залишається нагальним завданням української влади, і ухвалений закон можна вважати лише невеличким, занадто обережним кроком на її шляху. На думку членів Гельсінкської спілки з прав людини, закон ніяк не вирішує системної проблеми існування - всупереч Конституції України - так званого загального нагляду з боку прокуратури. «Держава, яка вважає себе правовою, цим законом у черговий раз фактично легітимізувала триваючу ситуацію порушення Конституції, хоча й дещо скоротивши межі та засоби загального нагляду», - підкреслюють правозахисники, наголошуючи, що існування загального нагляду з боку прокуратури шкодить іншим правовим реформам, зокрема реформі кримінального судочинства, складовою якої є новий Кримінальний процесуальний кодекс.
Збереження за прокуратурою значних позапроцесуальних повноважень знецінює багато прогресивних положень кодексу. Можливість під виглядом прокурорських перевірок фактично вести переслідування значною мірою перетворює кодекс на декорацію.
Члени Гельсінкської спілки з прав людини закликають президента і Верховну Раду України ще раз підтвердити незмінність намірів докорінно реформувати систему органів і діяльності прокуратури; пришвидшити роботу з реформування органів прокуратури; активізувати співпрацю з експертами Ради Європи та Венеціанської комісії і здійснювати подальші заходи з реформування прокуратури України, спираючись на їхні висновки та рекомендації. Робочу групу з питань реформування прокуратури та адвокатури правозахисники закликають продовжити свою роботу над опрацюванням пропозицій щодо комплексного реформування системи органів прокуратури відповідно до загальновизнаних міжнародних демократичних стандартів, враховуючи рекомендації та зауваження експертів Ради Європи та Венеціанської комісії.
З критикою нової редакції Закону «Про прокуратуру», яка обмежила повноваження цього відомства виступило керівництво Євросоюзу. Офіційному Києву нагадали про зобов’язання провести всеосяжну реформу прокуратури відповідно до європейських стандартів.
У Верховній Раді запевнили, що приводу для занепокоєння у ЄС немає - роботу над новим Законом «Про прокуратуру» та Законом «Про національне бюро розслідувань» вже завершено, і найближчим часом президент Віктор Янукович подасть ці документи на розгляд парламенту.
Високий представник ЄС із зовнішньої політики та безпеки Кетрін Ештон і єврокомісар Штефан Фюле висловили невдоволення змінами до Закону «Про прокуратуру», що набрали чинності.
Нові норми істотно обмежили повноваження відомства. Зокрема, прокурори позбавлені права видавати обов’язкові для виконання акти прокурорського реагування - протести і приписи, а також здійснювати нагляд за дотриманням законів без призначення прокурорської перевірки. При цьому останні зміни істотно ускладнили процедуру початку такої перевірки.
«Ці зміни не обговорювалися з Венеціанською комісією та Радою Європи», - йдеться в заяві представництва ЄС в Україні. Кетрін Ештон і Штефан Фюле вважають, що згадані зміни - втрачена можливість виконати зобов’язання щодо всеохопного реформування прокуратури відповідно до європейських стандартів.
Представники Євросоюзу нагадали, що українська сторона зобов’язалася протягом року з дня набрання чинності новим Кримінальним процесуальним кодексом (до 18 листопада 2013 року) повністю переглянути Закон «Про прокуратуру». «Він (закон) повинен містити необхідні кроки зі створення правової системи, яка включає в себе баланс між правоохоронними органами та судовою владою, презумпцією невинуватості та повагою до основоположних свобод. ЄС надалі готовий допомагати Україні в проведенні судової реформи», - йдеться в повідомленні.
У світлі останніх подій європейський комісар з питань розширення та європейської політики сусідства Штефан Фюле висловив розчарування з приводу ухвалення поправок до закону про прокуратуру, стосовно яких не було проведено консультацій з Венеціанською комісією. Це втрачена можливість для реформування прокуратури відповідно до європейських стандартів, вважає європейський посадовець. Він також висловив стурбованість з приводу законопроекту про кримінальну відповідальність за наклеп, що може негативно вплинути на свободу засобів масової інформації, наголошують в офісі Фюле.