Вищу раду юстиції реформують

В адміністрації президента підготували зміни до Конституції, які передбачають новий порядок формування Вищої ради юстиції (ВРЮ). Відповідно до проекту змін до ст.131 Конституції, яка стосується Вищої ради юстиції. Передбачається, що до її складу входитимуть переважно судді. Пропонується зменшити кількість працівників прокуратури в раді з трьох до одного. Днями документ подадуть у Конституційну асамблею (КА), а також на експертизу в Раду Європи.

Йдеться про новий порядок формування ради, яка складається з 20 членів. Більшість у ВРЮ (14 із 20 осіб) представлятимуть суддівський корпус. Зокрема, 11 членів обиратимуться з’їздом суддів, ще три - голови Верховного і Конституційного судів, а також голова Ради суддів - входитимуть до складу ВРЮ за посадою.

Крім того, до ради входитиме лише один представник органів прокуратури - генеральний прокурор. Документ також передбачає залучення до складу ВРЮ уповноваженого Вер­хов­ної Ради з прав людини. При цьому з її складу буде виведено міністра юстиції. Ще по два члени ради призначатимуть з’їзд представників вищих юридичних навчальних закладів та наукових установ і з’їзд адвокатів.

Ініціативу про збільшення квоти суддів у Вищій раді юстиції експерти оцінюють позитивно, проте наголошують на необхідності проводити ці зміни системно.

У профільному парламентському комітеті запропоновані зміни вважають доцільними. «Згідно з чинною Кон­ституцією, склад Вищої ради юстиції формують три гілки влади, і очевидно, що суддів там замало. Тому європейська спільнота рекомендує нам реорганізувати порядок формування ВРЮ», - вважає Вадим Колесніченко - голова підкомітету з питань звільнення суддів і реагування на порушення законодавства у сфері правосуддя. За його словами, реформування ради відбувається в рамках другого етапу судової реформи. «Верховна Рада і президент будуть відсторонені від формування ВРЮ, ця функція перейде до з’їздів суддів і юридичної спільноти», - стверджує пан Колесніченко.

Україна найгірше з-поміж усіх країн-членів співпрацює з Радою Європи у питаннях ефективності судочинства. Про це йшлося у дворічному звіті європейської комісії щодо ефективності судочинства. За оцінками голови робочої групи комісії, французького правника Жана-Поля Жана, Україна надала менше інформації та статистичних даних для вивчення, ніж решта 46 країн-учасниць.

Претензії Європи до української системи юстиції звучали й раніше. Так, на останній сесії ПАРЄ було ухвалено резолюцію «Функціо­нування демократичних інститутів в Україні», яка вимагала від Києва негайних змін у застарілій системі судочинства.