Призначити винним

Вражає, скільки синонімів має словосполучення «цап відбувайло»: «зіцголова», «стрілочник», «тато карло», «крайній», «космонавт» і «хлопчик для биття». Останній синонім походить від назви реальної посади, заснованої при англійському королівському дворі у XV-XVI століттях, коли вся система виховання підростаючого покоління була побудована на тілесних покараннях. Оскільки сина короля дозволялося бити тільки самому королю, було запроваджено посаду хлопчика для биття. Так як принц більше ні з ким особливо не спілкувався, то вважалося, що, бачачи, як єдиний друг страждає з його милості, він покається і поводитиметься добре. Хоча з приводу ефективності такого способу прищеплення відчуття відповідальності за свої вчинки можна сперечатися, схоже, саме його у з’ясуванні стосунків з колишньою київською владою обрала влада нинішня. Головні діючі особи при цьому, швидше за все, відбудуться легким переляком.

За словами Олександра Попова, «молода команда» Черновецького обійшлася Києву в 70 млрд. гривень. Правоохоронні органи порушили 40 кримінальних справ стосовно чиновників київської міської влади на загальну суму понад 182 млн. грн. Але в сітях оперів МВС, СБУ і прокуратури - як і раніше, лише дрібна й середня рибка. Окремі судові справи по суті мають показовий характер, обвинувачення в них зшите білими нитками, а винних фактично «призначено». Принаймні саме такий висновок напрошується, коли аналізуєш перебіг деяких справ.

Показові справи щодо діяльності КМДА розслідує МВС. Одна з них стосується зловживань під час реконструкції лінії швидкісного трамвая. «Загублені» міським бюджетом 23 млн. 558 тис. грн. - одна з найбільших сум.

Відомо, що обвинувачення висунуто посадовим особам «Київміськбуду-2», підприємства «Експериментальний завод залізобетонних шпал», члену Наглядової ради цього заводу і співзасновнику фірми - постачальнику будматеріалів «Сервіс Індастрі Груп».

Цікаво, що організатором змови з розкрадання бюджетних коштів, за версією прокуратури, є заступник гендиректора КП «Київпастранс» Володимир Асадчий. За що його обвинувачують за статтею 255 ч.1, а також за ст.191 ч.5 КК України (розкрадання в особливо великих розмірах). Чиновникові загрожує позбавлення волі строком до 12 років. Він перебуває в СІЗО з 21 липня 2010 року.

Ще 2007 року розпорядженням КМДА було прийнято рішення про будівництво і реконструкцію ліній швидкісного трамвая. Замовником виступило КП «Київпастранс» з правом визначити генпідрядників у проектуванні та будівництві. У результаті тендера головним проектувальником стало ВАТ «Київпроект», яке розробило техніко-економічне обгрунтування на загальну суму 422 млн. грн.

В.Асадчого звинувачують у розкраданні коштів з третьої черги реконструкції трамвайної лінії, яка відбувалася з серпня 2008 по 2010 рік. Генпідрядником третьої черги будівництва був «Київміськбуд-2», що виграв тендер із заявленою сумою 119 млн. грн.

За версією слідства, заступник гендиректора КП «Київпастранс», нібито маючи намір заволодіти бюджетними коштами, направив 12.01.2009 р. лист у «Київпроект», вказавши завищені ціни на певні будматеріали (шпали з кріпленням IMET і щебінь), на основі якого проектантом було складено локальну кошторисну документацію. Акти ж виконаних робіт, які мав підписувати В.Асадчий, складаються саме на підставі локальних кошторисів.

Проте слідство навіть не потрудилося вивчити проектно-кошторисну документацію на предмет відповідності цінам, зазначеним у листі. Інакше б воно встановило, що проектант не взяв до уваги лист замовника і, вивчивши ціни на ринку станом на січень 2009 року, проставив інші, вищі цифри. Так, шпала залізобетонна з рейковим скріпленням IMET (ціна якої, згідно з листом В.Асадчого, становить 1298 грн.) у розрахунковій документації «Київпроекту» коштувала 1362 грн. Що стосується щебеню фракції 25-60 по 200 грн. за м/куб., то в документації проектанта така фракція взагалі не значиться, а ціна на інші фракції перевищує 200 грн. Лист (оригінал якого, до речі, так і не знайшли, а походження ксерокопії не встановлено) за підписом В.Асадчого з проставленими цінами на будматеріали мав рекомендаційний характер. І, як уже зазначалося, не був узятий до уваги проектантом. Таким чином, на думку захисника В.Асадчого адвоката Ігоря Багрія, обвинувачуваний жодного стосунку до формування ціни на матеріали не мав і мати не міг.

У процесі будівництва з використанням бюджетних коштів основним нормативним документом визначення його вартості та складанням інвесторської кошторисної документації є наказ про затвердження права визначення вартості будівництва ДБН 2000 року, згідно з яким ціни на будівельні матеріали приймаються на рівні цін, які склалися в регіоні, за цінами виробників або за усередненими даними Держбуду. «Київпроект», згідно з цими вимогами, склав кошторис у поточних цінах за усередненими даними Держбуду України станом на січень 2009 року, що підтверджується пояснювальною запис­кою проектної організації. ВАТ «Київпроект», який склав локальні кошториси на реконструкцію ліній швидкісного, визначив вартість будівництва в розмірі 127 млн., тоді як генпідрядник «Київміськбуд-2» вклався у заявлену спочатку цифру 119 млн. грн.

Згідно з договором підряду №273 з «Київміськбудом-2», зобов’язання із замовлення, постачання, розвантаження та складування будматеріалів було покладено на генпідрядника. А зобов’язання з перевірки вартості матеріалів, які закуповуються підрядником, - на службу замовника, дирекцію з будівництва КП «Київпастранс», до якої В.Асадчий не має стосунку. Вона мала перевіряти вартість і обсяг виконаних робіт, не втручаючись у господарську діяльність тресту, а при проведенні перевірки актів виконаних робіт, складених «Київміськбудом-2», стежити за тим, щоб заявлені обсяги відповідали фактично виконаним роботам, а також відповідали розцінкам, передбаченим локальними кошторисами. Будівельно-монтажні роботи було виконано повністю у 2010 році, в результаті чого 16.10.2010 р. відкрито регулярний рух трамваїв на маршруті.

У постанові про притягнення обвинувачуваного зазначено, що для вчинення розтрати бюджетних коштів заступник голови «Київпастрансу» включив у схему виведення коштів два фіктивні підприємства - ТОВ «Інвестиційно-будівельна компанія «Будспектр» і ТОВ «Будівельна компанія «Тайлінг», через рахунки яких, на думку слідства, відбувалася конвертація коштів. Проте посада В.Асадчого не дозволяла йому розпоряджатися коштами місцевого бюджету, у розтраті яких його звинувачують, оскільки він не був чиновником органів місцевого самоврядування. Згідно з указом КМДА №1673 від 08.09.2004 р., коштами для ремонту і реконструкції лінії швидкісного трамвая розпоряджалося Головне управління транспорту і зв’язку КМДА. Компетенція заступника гендиректора «Київпастрансу» полягала виключно в підписанні актів виконаних робіт.

У матеріалах кримінальної справи немає жодних доказів, що вказували б на існування злочинного об’єднання або ж на намір В.Асадчого створити таке.

Адвокат Ігор Багрій вважає, «що кримінальна справа розслідувалась із численними грубими порушеннями норм кримінально-процесуального законодавства. Обвинувачення посадовій особі КП «Київпастранс» висунуто безпідставно, і матеріали справи повністю підтверджують відсутність складу злочину в діях В.Асадчого».

На жаль, на запит DT.UA у МВС з приводу розслідування цієї справи відповідь від в.о. начальника управління зв’язків з громадськістю С.Бурлакова надійшла лише через місяць і виявилася малозмістовною:
«...досудове слідство за №18-470 завершено. 28.02.2011 р. справа направлена в порядку ст.225 КПК України в прокуратуру м. Києва, якою, після затвердження обвинувального висновку, направлена в Апеляційний суд міста Києва для визначення підсудності.

Оскільки кримінальна справа №18-470 перебуває в Подільському районному суді міста Києва, де триває її розгляд по суті, і вирок у справі ще не винесено, надання якихось коментарів представниками органу досудового слідства тепер небажане».

Винен В.Асадчий чи ні - вирішить, звісно, суд. Тим часом очевидно, що сьогодні під слідством - звичайні виконавці або й зовсім непричетні люди. І ось що ще викликає подив. За логікою, у СІЗО поміщають тих, хто або становить загрозу суспільству, або може перешкоджати проведенню слідчих дій, або може сховатися. Малоймовірно, щоб Володимир Асадчий, заслужений будівельник України, без якого не будувалася жодна лінія в Києві з 1974 року, становив для суспільства серйозну небезпеку. Біда в тому, що на його місці може опинитися кожен...