По радість материнства — в Україну

Світ часто здається нам недосконалим і несправедливим. Особливо коли наші бажання не збігаються з нашими ж можливостями. Ну поміркуйте самі: хтось голодує, а хтось тим часом купує ще один елітний особняк або цілу футбольну команду. Хтось мріє про здоров’я, а хтось гробить його рештки алкоголем і наркотиками. Планета загалом перенаселена, але при цьому більшість європейських країн мають досить низькі показники народжуваності, і їхнє населення неухильно старіє й вимирає. Наша країна, скажімо, за темпами вимирання та низьким коефіцієнтом народжуваності - серед лідерів: за десять років Україна втратила майже чотири мільйони своїх громадян. Хтось роками молить Бога про дитину, але не може її мати, а хтось може, та, незважаючи на програму державної підтримки, не хоче.

За даними ВООЗ, від 60 до 80 млн. пар (кожна четверта-п’ята) планети страждають на безплідність. В Україні таких пар - 1,2 млн. На щастя, прагнення людини до досконалості та розвитку на сьогодні почасти дозволяє вирішити цю проблему. З розробкою методів допоміжної репродукції бар’єр абсолютної чоловічої і жіночої безплідності подолано. Першою дитиною, зачатою з допомогою ЕКЗ (екстракорпоральне запліднення) у 1978 році в Англії стала Луїза Браун. У нашій країні перша дитина, що з’явилася на світ завдяки штучному заплідненню, проведеному в одній із харківських клінік, - Катя Кульова, ровесниця незалежності України.

Про вітчизняний досвід і напрацювання у відносно молодій для України сфері - репродуктології - йшлося на громадських слуханнях роботи «Допоміжні репродуктивні технології лікування безплідності» (Ф.Дахно, О.Юзько, Ю.Вдовиченко, В.Камінський, В.Зукін, І.Судома, С.Жук, Т.Татарчук, Т.Бахтєєва, Ю.Паращук), що проходили в конференц-залі Інституту педіатрії, акушерства та гінекології НАМН України. Це одна з трьох робіт у секції «Медицина», допущених нинішнього року до участі в конкурсі на здобуття Державної премії в галузі науки і техніки. За кількістю позитивних відгуків, залишених на сайті Комітету з державних премій України, вона - серед лідерів. Позитивну оцінку праці колективу авторів, який узагальнив багатолітню роботу і систематизував новітні досягнення сучасного акушерства та гінекології в галузі репродуктивної медицини, дали і присутні на слуханнях відомі фахівці, особливо відзначивши той факт, що робота має практичне значення, а її результати адресовані безпосередньо лікарям. Адже перспективи нашої країни пов’язані не тільки з можливостями вітчизняної науки створювати нові технології, а й зі здатністю їх впроваджувати. Впровадження ж допоміжних репродуктивних технологій (ДРТ) в Україні дозволило підвищити ефективність лікування безплідності в 17 разів і збільшити кількість циклів на мільйон населення з 50 до 170. За останні десять років жодна пара не була направлена Українською асоціацією репродуктивної медицини для лікування безплідності за кордон. Усі методики ДРТ ефективно виконуються в Україні.

Привабливою - завдяки співвідношенню ціни і якості виконуваних циклів ДРТ - стала наша країна й для іноземців. Так, за даними трьох клінік (Інституту репродуктивної медицини, «Інтертон» та «Вікторія»), у 2009 році було виконано 2,5 тис. циклів ДРТ. З них 15,8% - іноземним громадянам. В Інституті генетики і репродукції у 2009-2011 рр. іноземцям було виконано 734 цикли.

У вирішенні демографічних проблем, за даними Європейського реєстру, найбільша роль відводиться методикам ДРТ. Передбачається подальший розвиток і вдосконалення методів, розширення показань для їх застосування. У підсумку, одна клініка ДРТ має плануватися на мільйон жителів країни. На сьогодні в Україні діють 25 зареєстрованих в Українській асоціації репродуктивної медицини центрів ДРТ, із них у Києві - дев’ять. Для порівняння: в Італії - 202, а у Франції - 104.

Наразі основне завдання - забезпечення фінансової доступності високотехнологічних програм ДРТ для максимальної кількості безплідних подружніх пар. Через неможливість оплатити лікування безплідності з допомогою ДРТ, при тому що потреба сімейних пар в Україні - 45-47 тис. циклів на рік, реально проводиться близько 2,5 тис. циклів.

«Крім наукової значущості, ця тема має ще й економіко-політичне значення для країни, - вважає Юрій Вороненко, член-кореспондент АМНУ, ректор Національної медичної академії післядипломної освіти ім.П.Шупика. - За 20 років в Україні отримано багато держпремій у галузі науки і техніки. Але чи стали українці менше їздити за кордон по кваліфіковану медичну допомогу? Допоміжні репродуктивні технології - одна з тих тем, про які можна з упевненістю сказати: українцям їхати за кордон немає потреби. Таку допомогу вони можуть отримувати на батьківщині».

«Три мої хрещеники з’явилися на світ завдяки зусиллям команди, яка представляє свою роботу на здобуття Держпремії, - поділилася з присутніми Людмила Супрун, лідер НДП. - Дай боже, щоб кожна сім’я в Україні могла якщо не самостійно, то з допомогою науки мати дітей. Вважаю, що необхідно підтримувати наших учених і таким визнанням. Щоб це було стимулом для їхньої подальшої праці».

Ірина Горіна, член Комітету економічних реформ: «Авторській групі цієї роботи треба поклонитися до ніг і сказати: спасибі вам велике за те, що ви допомагаєте людям. Поява в сім’ї довгоочікуваної дитини - це щастя, якого не описати словами. Коли ангели сплять, ці великі лікарі роблять свою справу. Вони заслуговують на цю премію, а наше завдання - їх підтримувати і якомога більше коштів виділяти на репродуктивну програму України. Це те, чим ми можемо пишатися, і те, що можемо показати».

Хоч застосування методів ДРТ не дозволяє глобально розв’язати демографічні проблеми в країні, їх широке впровадження у практику допомагає позбутися безплідності тисячам подружніх пар, раніше приречених на бездітність, дає їм шанс мати власних дітей у найбільш, здавалося б, безнадійних ситуаціях. На одностайну думку присутніх на громадських слуханнях, робота колективу авторів заслуговує високого державного визнання, оскільки є наочним прикладом розвитку вітчизняної науки на світовому рівні.