Одеські оздоровниці під «окупацією»

Наприкінці минулого року «ДТ» коротенько розповіло про ситуацію, що склалася навколо одеського санаторію ім. Горького. Він наполовину вцілів під час масштабної «роздачі» санаторних земель. Проте комерсанти, котрі накинули свого часу око на територію оздоровниці, спокою їй не дали. Коли хвиля критики вщухла, вони знову взялися за своє. У результаті торік ще шмат землі перейшов у приватні руки. Це крім 3,31 гектара, які відійшли комерсантам 2005 року.

Тепер на одній частині території оздоровниці, прямо під вікнами її корпусів, виросли високі паркани, за якими повним ходом іде будівництво приватних котеджів. Решту землі комерсанти позначили кілками. Слід гадати, незабаром може вирости новий паркан — впритул до бювету з мінеральною водою. Тобто поруч зі свердловиною, де, за санітарними нормами, взагалі будувати нічого не можна.

Спостерігаючи за тим, що відбувається, працівники санаторію і люди, котрі проходили тут лікування, звернулися з листами до президента, прем’єр-міністра та в Генпрокуратуру з проханням утрутитися.

Невдовзі після розсилки цих скарг біля його ж будинку було жорстоко побито головного лікаря санаторію ім. Горького Євгена Косовєрова. Міліція порушила кримінальну справу за статтею КК «Хуліганство». Проте в місцевих ЗМІ з’явилося повідомлення, що порівняно недавно призначений на посаду головлікаря пан Косовєров узявся за інвентаризацію санаторної землі, яка з незрозумілих для колективу оздоровниці причин помітно зменшилася. Повідомлялося і про те, що за всім цим нібито стоїть група осіб на чолі з одним із депутатів міськради.

Хто й навіщо побив головного лікаря, сподіватимемося, з’ясує міліція. Що ж стосується земельних порушень, то перевірка, яку днями завершила прокуратура Одеської області, підтвердила факт незаконного заволодіння землями оздоровниці з боку групи осіб.

Як розповів начальник відділу прокуратури області Михайло Говбан, схема, за якою землі санаторію ім. Горького перейшли у приватні руки, не нова. Так само зник з обличчя одеської землі ряд оздоровниць.

Ця земельна історія розпочалася 2004 року з продажу будинків та об’єктів санаторію. ЗАТ «Укрпрофздравниця», у віданні якої перебуває санаторій ім. Горького, продало через непотрібність якомусь ТОВ «Марс» (Гендиректор Олег Марков) їдальню, резервуар для води, електропідстанцію, танцмайданчик, тепломережі, мережі водопроводу і водовідведення, асфальтне покриття та десять житлових одноповерхових будинків усього за 980 тис. грн. А незабаром ЗАТ «Укрпрофздравниця» дало згоду на вилучення в санаторію 3,56 га землі на користь цієї приватної фірми.

У свою чергу, фірма «Марс», щоб отримати ці гектари у приватну власність безплатно, оформила викуплені будівлі на 35 фізичних осіб. Потім усі ці громадяни як нові власники будівель звернулися в Одеську міськраду із заявами про приватизацію земельних ділянок, на яких розміщені їхні об’єкти. 28 січня 2005 року міськрада прийняла відповідне рішення. Кожен, хто звернувся, одержав у приватну власність від семи до 10 соток землі.

Одеські депутати не лише безплатно виділили в цілому 3,31 га санаторної землі, а й дали згоду на зміну цільового призначення ділянок, дозволивши використовувати їх для будівництва і обслуговування житлового будинку та господарських будівель. Як зауважив М.Говбан, найнеймовірнішим у цій схемі був наступний етап. Після того як громадяни одержали держакти про право власності на землю, більшість із них відразу ж продали свої ділянки іншим особам. У результаті будівлі виявилися в одних руках, а земельна ділянка для їх обслуговування — в інших.

Далі десять нових власників із допомогою свого представника замовили в одеській філії ДП «Центр державного земельного кадастру при Держкомітеті України із земельних ресурсів» план розміщення земельних ділянок, які перебувають у їхньому користуванні, оскільки вони — господарі будівель. Як встановила прокуратура, посадові особи цієї філії, знаючи, що для обслуговування цих будівель земля вже виділялася, а потім була продана сирійському підприємцю, все-таки виготовили необхідні документи. З’ясувалося, що в користуванні в кожного із цих десяти громадян перебуває по 10 соток землі. Тобто їм належав один гектар санаторної території, яка на місцевості зовсім не межує з проданими будівлями.

Невдовзі виготовлений план розміщення цих земельних ділянок було подано нотаріусу, а потім — у Малинівський районний суд м.Одеси, який своїм рішенням закріпив за кожним із десяти громадян права власності на 10 соток. Потім на підставі рішення суду кожному було видано держакт про право власності на ділянку 10 соток.

У такий простий спосіб ще один гектар території санаторію незаконно і безплатно відійшов черговій групі осіб, яка, отримавши держакти, відразу продала цю землю іншим громадянам за 10,2 млн. грн. Ні санаторій, ні міська скарбниця не одержали від цієї угоди ані копійки. Що цікаво, власницею 70 соток стала громадянка, яка вже одержала від міста дев’ять соток. Саме вона підписала договір дарування на частину майна санаторію, завдяки якому згодом десятеро громадян одержали гектар землі і, в остаточному підсумку, основний шмат дістався їй самій.

За цим фактом 31 січня 2007 року прокуратура Одеської області порушила кримінальну справу стосовно службових осіб Одеської філії ДП «Центр державного земельного кадастру при Держкомітеті України із земельних ресурсів». Правда, ці особи відразу ж оскаржили постанову про порушення кримінальної справи через суд. Постанову прокуратури було вручено цим особам 5 лютого. Того ж дня Малинівський райсуд м.Одеси виніс постанову про взяття їхньої скарги до розгляду і призначив слухання справи на 9 лютого.

Нові власники землі продовжують розмічати на території санаторію нові ділянки і будувати житлові будинки. Хоча міське управління архітектури і містобудування направило до Київського райсуду м.Одеси позовні заяви про знесення побудованих на території санаторію котеджів як об’єктів самовільного будівництва.