Новий Кримінальний процесуальний кодекс України. Напередодні

20 листопада починає діяти новий Кримінальний процесуальний кодекс України. У цьому зв’язку комітет Верховної Ради з питань законодавчого забезпечення правоохоронної діяльності провів слухання про впровадження в практику правоохоронних органів положень КПК.

Перший заступник голови комітету з питань законодавчого забезпечення правоохоронної діяльності Володимир Олійник підкреслив, що ухвалення Кримінального процесуального кодексу стало визначальним етапом реформування кримінальної юстиції в Україні і що належна реалізація положень нового для національної правової системи акта вимагає цілої низки комплексних заходів. Це і перегляд значного масиву підзаконних нормативно-правових актів, і організація навчання працівників системи кримінальної юстиції, і підготовка матеріально-технічної бази для запровадження окремих новацій.

Дуже складними є зміни, пов’язані з новелами в організації системи досудового розслідування. В.Олійник наголосив, що слід уважно підійти до питання безпеки даних у Єдиному реєстрі досудових розслідувань - автоматизованій електронній базі даних.

Державній службі спеціального зв’язку та захисту інформації, Генеральній прокуратурі України, СБУ та МВС потрібно створити комплексну систему захисту інформації реєстру, бути готовими до нових викликів та загроз кіберзлочинності. Так само це стосується й порядку проведення слідчих дій у режимі відеоконференції, вважає В.Олійник.

Начальник управління правового та методичного забезпечення Головного управління організаційного та правового забезпечення Генеральної прокуратури України Євген Бурдоль запевнив, що ГПУ доклала максимум зусиль для безболісного впровадження нового Кримінального процесуального кодексу.

Генпрокуратура разом з іншими відомствами розробила зразки процесуальних документів, які використовуватимуться в кримінальному провадженні, створила комплекс Єдиного реєстру досудових розслідувань. Завершується розробка інтерактивного навчального курсу для реєстраторів і користувачів реєстру.

Начальник відділу Головного слідчого управління Міністерства внутрішніх справ Максим Цуцкірідзе повідомив, що у зв’язку із набранням чинності Кримінальним процесуальним кодексом відбувається поетапне розширення штату слідчих та оперативних працівників.

У межах підготовки до впровадження КПК особовий склад МВС склав заліки на знання положень нового кодексу. За участі відомчих навчальних закладів проведено 15 конференцій, розроблено алгоритм дій працівників правоохоронних органів за цим кодексом, а також підготовлено відеокоментар його положень. Коментар розміщено на веб-сайті Головного слідчого управління МВС. Нині проводиться робота з підключення кожного робочого місця слідчого до мережі «Інтернет».

Визначено уповноважених слідчих, які розслідуватимуть злочини, вчинені неповнолітніми або щодо неповнолітніх. В Україні їх налічується 2 тисячі.

За словами М.Цуцкірідзе, доступ до Єдиного реєстру досудових розслідувань частина слідчих в органах Міністерства внутрішніх справ України будуть здійснювати з власних ноутбуків. «На даний момент всі 100% наших працівників забезпечені комп’ютерами. Не всі ці комп’ютери на балансі МВС, є, звісно, що комп’ютери-ноутбуки власні, у власному використанні, але, як ви знаєте, користування Єдиним реєстром досудових розслідувань не забороняє використання власного комп’ютера», - відзначив Цуцкірідзе. За словами голови підрозділу МВС, ще не всі робочі місця слідчих підключено до інтернету. Однак всі районні відділи управлінь Міністерства внутрішніх справ підключені до інтернету, і залишилося підключити до мережі кожне робоче місце слідчого.

За словами начальника Головного слідчого управління Державної податкової служби Анатолія Яковинця, відомство вдосконалило організаційну структуру, ліквідувавши слідчі підрозділи на рівні податкових інспекцій. Розмежовано функціональні обов’язки, визначено слідчих, уповноважених організовувати та проводити негласні слідчі дії, приймати й реєструвати заяви та повідомлення про кримінальні правопорушення, а також відповідальних за перебування в податковій міліції затриманих за підозрою у вчиненні злочинів.

Слідчі підрозділи податкової міліції повністю забезпечені технічними засобами фіксування кримінального провадження. Проводяться заходи з оформлення всім слідчим допусків до державної таємниці, з обладнання та сертифікації кабінетів слідчих для роботи з таємними документами та іншими носіями секретної інформації.

Заступник голови Вищого спеціалізованого суду з розгляду цивільних і кримінальних справ Станіслав Міщенко розповів, що Вищий спеціалізований суд з’ясував у колег, які норми КПК потребують серйозного методичного опрацювання, і згодом надав рекомендації. Вони спрямовані на те, щоб усі суди України однаково застосовували нові положення кодексу. Результати цієї роботи містяться в розісланих інформаційних листах, а також будуть надруковані в часописі цивільного і кримінального судочинства Вищого спеціалізованого суду, зазначив Станіслав Міщенко. На його думку, судова гілка влади готова до впровадження нового кодексу.

«Ми повністю переглянули навчальні плани, запровадили такі навчальні дисципліни, як підтримка державного обвинувачення, процесуальне керівництво прокурором досудовим кримінальним провадженням, прокурорський нагляд за оперативно-розшуковою діяльністю, складання процесуальних документів у кримінальному провадженні», - розповів проректор Національної академії прокуратури України, директор Інституту підготовки кадрів Олександр Толочко. Він зазначив, що участь у виїзних навчальних заходах у прокуратурах областей взяли понад 7 тис. прокурорських працівників. Що стосується такого напрямку, як навчання прокурорських працівників, то розпорядженням генерального прокурора Національну академію прокуратури України було визнано центром з навчання положень нового Кримінального процесуального кодексу. Тому колектив академії працював за рядом напрямків. Було повністю переглянуто навчальні програми, навчальні плани і введено нові навчальні дисципліни. Особливу увагу приділено програмам для майбутніх прокурорів і прокурорів, які підвищували кваліфікацію.

Розроблено контрольні заходи по перевірці знань положень нового Кримінального процесуального кодексу, зокрема - електронні тести. Було визначено 15 категорій прокурорських працівників, як правило керівників прокуратур, які очолюють кримінальне провадження або підтримання державного обвинувачення. Вони навчалися протягом двох тижнів в академії і складали іспити. Розпочали із заступників прокурорів області. Всіх прокурорів областей було перевірено на знання положень нового кримінально-процесуального законодавства. Останніми були заступники прокурорів районів, які теж очолюють такий напрям. Крім того, було проведено ряд навчальних заходів у прокуратурах областей.

Заступник голови Вищої ради юстиції Лідія Ізовітова відзначила: потрібен певний час, поки судді, прокурори та захисники однаково розумітимуть положення нового кодексу. Також вона нагадала, що під час ухвалення проекту Кримінального процесуального кодексу права захисника не були проголосовані окремою статтею, а виписані лише опосередковано.

За словами професора кафедри правосуддя Київського національного університету
ім. Тараса Шевченка Василя Шибіки, треба звернути увагу відомств на те, щоб відомчі нормативні акти не містили положень, які суперечитимуть нормам нового кодексу. Процесуально слідчий став більш
обмеженим у своїх повноваженнях. Навіть для застосування найпростішого запобіжного заходу щоразу треба йти через прокурора, до слідчого судді, щоб він вирішив це питання. Але ж є вимога про швидке й ефективне досудове розслідування!

«Враховуючи державну вагу кодексу, ми також беремо участь у Національній школі суддів, щоб своїми знаннями й досвідом допомогти в його успішному застосуванні, - відзначив суддя Верховного суду Богдан Пошва. - Є потреба в органі, який визначав би єдність тлумачення КПК, як нині Конституційний суд - Основного Закону. Наведу простий приклад - 40 рішень Європейського суду за ст. 3 Європейської конвенції про захист прав людини «Заборона катування». Проблема для суддів-практиків: яке із цих рішень потрібно взяти за основу? Тому для комітету з питань законодавчого забезпечення правоохоронної діяльності вкрай важливо визначити, хто ж забезпечуватиме єдність судової практики».

«В історії України такої масштабної реформи, як ухвалення нового Кримінального процесуального кодексу, ще не було. Навіть відома судова реформа 1864 року відбувалася поетапно й тривала понад 50 років. За наказом імператора кожна губернія мала отримати новий суд після настання певних умов. В Україні першу судову палату було створено 1867 року в Харкові і тільки 1880-го в Києві, - сказав член-кореспондент НАН України Олександр Ярмиш. - Можна стверджувати, що проведено гігантську роботу. Масштаб змін величезний, а терміни введення кодексу в дію - надзвичайно стислі. Думаю, варто не забувати про інтереси пересічних громадян.

Радив би запровадити у відомствах служби невідкладної консультаційно-методичної допомоги для своїх же працівників. Також генпрокуророві доцільно створити міжвідомчу групу для аналізу й моніторингу того, як працюватиме кодекс».