«ХЛІБНИЙ БУНТ»

Про недоліки приватизації в Дніпропетровську сказано й написано чимало. Принаймні неабияка кількість будинків «червоної лінії» міста вже кілька разів змінювала господарів за протестами прокуратури й відповідними рішеннями судів. Крім того, перерозподіл власності ведеться, переважно, у двох відомих напрямах. За безцінь скуповуються підприємства, які штучно або внаслідок невмілого керівництва стали банкрутами. Другий шлях важчий, він вимагає значних матеріальних видатків, грамотних юристів і «короткозорості» виконавчої та судової влади. Оскільки змінити власника має благополучне в усіх відношеннях підприємство.

Скандал навколо процвітаючого ВАТ «Дніпромлин» вибухнув, здавалося, на рівному місці.

ВАТ «Дніпромлин», переробляючи за місяць 13 тис. тонн зерна, забезпечує потреби Дніпропетровської області в борошні на 46—50%, зокрема на 100% — Дніпропетровська.

Крім цього, виготовляє пшеничну й манну крупи, висівки.

Статутний фонд — 6 млн.грн.

Дебіторська заборгованість — 2 млн. грн.

Кредиторська — 600 тис. грн.

Рентабельність — 15%.

Має в обласному центрі розгалужену мережу фірмових магазинів.

Працює на підприємстві 830 чоловік.

Середня зарплата — 500 грн.

Вісім років тому на ДП «Дніпропетровський комбінат хлібопродуктів» було створено організацію орендарів, яка взяла в оренду майно підприємства. Через три роки Кабмін дав «добро» на приватизацію і Дніпропетровське регіональне відділення ФДМУ оперативно провело оцінку майна комбінату. Проте перетворення на колективну власність розтягнулося з об’єктивних і суб’єктивних причин на рік із «хвостиком». Щоб зосередити в руках основні кошти виробництва, керівництво комбінату реєструє 3 вересня 1998 року ТОВ «Дніпрохлібопродукт», утворене двома юридичними особами — власне організацією орендарів орендного підприємства «Дніпропетровський комбінат хлібопродуктів» і дніпропетровським ВАТ «Золотий колос». Після чого, відповідно до Закону про приватизацію державного майна, новостворене ТОВ разом із регіональним відділенням ФДМУ виступили фундаторами ВАТ «Дніпромлин». У результаті перші одержали у власність 57% акцій, держава 25%+1, решта дісталася різним фізичним особам. Підприємство продовжувало успішно працювати та проводити кардинальну реконструкцію. Закуповувалося швейцарське устаткування, було встановлено три сучасні секції для зерна ємністю по 250 тонн, зарплата виплачувалася на заздрість стало. Словом, повний ажур.

Перші ознаки наближення шторму з’явилися під час продажу на торгах держпакета акцій навесні 2000 року. Час торгів для «Дніпромлина» видався невдалим — усі оборотні кошти було пущено на закупівлю зерна нового врожаю. Новим власником блокуючого пакета стала дніпропетровська фірма «Гала-капітал». Недовго. Не минуло й року, як ці акції знайшли нового власника — ЗАТ «Укрзернопром». За словами голови правління дніпропетровського ВАТ «Дніпромлин» і водночас виконавчого директора ТОВ «Дніпрохлібопродукт» Миколи Комишанова, засновниками цього товариства виступали банк «Аваль» і фірма «Укрпетроліум». Організації, безумовно, серйозні й далеко не бідні. Перший візит на «Дніпромлин» заступника голови правління «Укрзернопрому» Євгена Лєнга, за словами Миколи Комишанова, закінчився пропозицією першого продати контрольний пакет акцій. Далі, уже в присутності членів спостережної ради, було обіцяно «режим найбільшого сприяння». Діставши чемну відмову, пан Лєнг пішов собі. А далі...

У грудні 2000 року в суді Кіровського району Дніпропетровська з’являється позовна заява працівника комбінату М.Чехлатого й інших його колег про визнання права їхньої власності на акції ВАТ «Дніпромлин». Через певний час у суд іншого району надходять аналогічні заяви інших екс-працівників комбінату. «Скривджених» чимало — 132 чоловіки. Переважна більшість — колишні працівники підприємства. У своїх позовах, складених за всіма правилами, вони вимагають визнати установчий договір ТОВ «Дніпрохлібопродукт» із змінами, внесеними в установчі документи ТОВ і двічі затвердженими виконкомом Кіровської райради, недійсними, а саме ТОВ виключити з держреєстру підприємств і організацій України.

Однак уся справа в тому, що ТОВ за законом не може бути створено шляхом випуску акцій. І ті початкові 57 відсотків, внесені «Дніпрохлібопродуктом» у статутний фонд ВАТ «Дніпромлин», розподілятися й ділитися не можуть! Купити і продати їх можна тільки всі разом. Відповідно, колишні члени організації орендарів права на ці акції просто не мають. Тож і подаються позови про визнання передусім нелегітимності тримача контрольного пакета «Дніпромлина» — ТОВ «Дніпрохлібопродукт».

Не чекаючи навіть початку судових баталій, власники поки ще 25-відсоткового пакета акцій пішли напролом. Оскільки акції до рішення суду не можуть перебувати на руках у позивачів, було розпочато ефективні спроби заволодіти правом розпоряджатися акціями. Якщо гадана частка власності в ТОВ «Дніпрохлібопродукт» нібито власника акцій ВАТ «Дніпромлин» становить 10 тисяч гривень, у руки йому буквально тицяли сорок. Хто встоїть, якщо таку суму більшість і в очі не бачила? При цьому, ніби між іншим, пропонувалося укласти договори, копії яких залишити «забували». Одночасно новоспечений «мільйонер» підписував доручення на право управління його часткою акцій.

Результат настільки грандіозних капіталовкладень угадати нескладно.

P. S. Нині ЗАТ «Укрзернопром» контролює павлоградський і два криворізькі хлібозаводи Дніпропетровської області.