Беруть багато і потроху

Лише за два місяці цього року працівники міліції Тернопільщини виявили 36 фактів вимагання та отримання хабарів, тоді як за весь 2007-й — майже 70. Живуть не на одну зарплату викладачі ВНЗ, директори ринків, і дуже поспішають пожити небідно керівники відділів виконавчої влади та місцевих рад, директори підприємств. Але якщо раніше останнім золотили ручку переважно за працевлаштування, переведення на вищу посаду, відведення земельної ділянки, то в наші дні актуалізувався геть дрібний привід для грошових уливань — видача свідоцтв, посвідчень, довідок, як фіктивних, так і законних.

Наприклад, тернополянин мав намір демонструвати кінофільми в школах і дитсадках. Він звернувся до головного спеціаліста управління культури Тернопільської облдержадміністрації з проханням надати право на провадження гастрольної діяльності. Держслужбовець порадив відвідувачеві зареєструватися як приватний підприємець. Але кінофіл заявив, що використовуватиме свідоцтво на право здійснення підприємницької діяльності свого знайомого. Гаразд, відповів чиновник від культури, але є одна маленька умова. За «вирішення питання» — 500 доларів «винагороди». Співробітники ДСБЕЗ управління Міністерства внутрішніх справ в області затримали чиновника у службовому кабінеті відразу після отримання хабара…

Ще один житель Тернополя жив з іншою проблемою. Вона тривала ще з 2006 року, коли відділ державної виконавчої служби міського управління юстиції наклав арешт на його майно. Згодом Тернопільський міськ­районний суд арешт зняв. Потрібна була звичайна довідка, що людина може вільно розпоряджатися своєю власністю, аби отримати кредит у банку. Здавалося б, чистісінька формальність. Однак заступник начальника відділу ДВС міського управління юстиції зметикував, що на видачі папірця можна підзаробити. І оцінив свою послугу в 300 доларів. Коли місяць тому тернополянин зайшов до кабінету чиновника, той знову натякнув: без грошей нічого не буде. Пішли «зелені» — з’явилася довідка. У робочому столі міліціонери знайшли та вилучили отримані посадовцем долари.

У Гусятинському районі директор сільськогосподарського підприємства видавав довідки не самостійно. Він знайшов спільну мову з головою фермерського господарства, відтак упродовж минулого року партнери відпрацювали чітку схему «клепання» паперів.

У квітні 2007 року до досвідченого аграрія звернувся знайомий житель Гусятина з проханням допомогти отримати статус безробітного. Для цього були потрібні довідка про те, що чоловік працював у сільгосппідприємстві, і запис у трудовій книжці. Директор погодився все зробити, але за окрему плату — 1200 гривень. Його агрофірма на той час не діяла. Та це не біда — недалеко працювало фермерське господарство. То чому ж не попросити в сусідів бланк довідки з реквізитами, а заразом поставити печатку в трудовій книжці претендента в безробітні? Так керівник сільгосппідприємства і вчинив. За це отримав оплату — 1200 гривень, з яких колезі-фермерові вділив аж …50 гривень як «премію за послуги». А мешканця Гусятина в районному центрі зайнятості зареєстрували як безробітного й призначили соціальну допомогу. Правоохоронці встановили, що минулого року партнери-аграрії видали фіктивні довідки та зробили записи у трудових книжках тринадцятьом жителям району, за що отримували від 200 до 1200 гривень. Усе залежало від вказаної заробітної плати, виходячи з якої призначалися суми соціальної допомоги. Загальна сума «винагород» перевищила 10 тис. гривень. А місцевим бюджетам через виплату безпідставної допомоги по безробіттю завдано збитків на загальну суму понад 18 тис. гривень. Прокуратура району інкримінувала спритним підприємцям «отримання хабара» (ч. 2 ст. 368 ККУ), «службове підроблення» (ч. 1 ст. 366) та «шахрайство» (ч. 2 ст. 190).

Згадані кримінальні справи перебувають на стадії досудового слідства. Але очевидно: хабарництво стало буденним способом вирішити будь-яку проблему.