Маніпулятори за роботою

"Если вспомнить про любимое занятие кота, когда ему делать нечего, то, например, в отношении украинцев тоже можно вывести определенную закономерность - когда украинцы не хотят жить по-старому, а стремятся сделать светлое будущее реальностью уже сегодня, они, нет, не то, что вы подумали, не ищут более дорогую (мається на увазі, мабуть, "высокооплачиваемую", але збережемо блискучий стиль автора і мову оригіналу. - О.П.) или вторую работу, не впахивают, упершись до невозможности, а либо идут на майдан, либо начинают крушить памятники, олицетворяющие старую систему", - стверджує оглядач московської "Комсомольской правды" Алєксандр Грішін у статті "Памятник князю Владимиру в Киеве хотят "декоммунизировать", опублікованій 2 грудня 2017 р.

Цей хамсько-ксенофобський вислів має явні ознаки складу злочину, передбаченого ст. 282 Кримінального кодексу Російської Федерації. Бо якщо це не "дії, спрямовані на збудження ненависті або ворожнечі, а також на приниження гідності … групи осіб за ознаками … національності … здійснені публічно або з використанням засобів масової інформації", то взагалі незрозуміло, що ж можна вважати такими діями. І розпалювач національної ненависті своєї мети досягає - в коментарях до його опусу читачі газети хором репетують: "Были ж люди как люди и разом превратились в дебилов", "Надо же, все ВАРВАРЫ похожи друг на друга, как две капли воды. Игиловцы и бандеровцы - одинаковые террористы и варвары", "Полное вырождение. Украина - заповедник выродков и дегенератов".

Але на підставі чого ж московський пропагандист робить висновок, що над одним із символів Києва справді нависла загроза руйнування? Лише на підставі того, що на сайті Київської міськдержадміністрації 21 листопада 2017 р. серед десятків інших з'явилася петиція "Знести пам'ятник Володимиру-хрестителю на Володимирській гірці" авторства такого собі Дмитра Мічуди. Як відомо, будь-який киянин віднедавна має право розмістити будь-яку петицію. І якщо вона набере 10 тисяч підписів на свою підтримку, то Київрада зобов'язана, ні, не задовольнити вимогу автора, а лише розглянути її на своєму засіданні.

Та чи має шанс це питання хоча б бути винесеним на сесію міської ради? Однозначно - ні! Хоча б тому, що станом на 3 грудня, через тринадцять днів після її появи на сайті, петиція здобула підтримку не тисяч і не сотень, а аж… 38 киян. До того ж у тексті петиції немає жодної згадки про декомунізацію. Цей "зв'язок" російський пропагандист вигадав сам.

Не має значення, чи Мічуда є провокатором, який свідомо хоче допомогти російським "бійцям ідеологічного фронту", а чи просто, як кажуть ті ж таки росіяни, "городским сумасшедшим", чию абсурдну ідею Грішін "сотоваріщі" використовують для дискредитації українців без згоди і бажання автора. Важливо лише те, що насправді ні про яке знесення пам'ятника святого Володимира йтися не може. Не віриться, що працівник "Комсомольской правды" є настільки наївним, що не розуміє цього. Насправді ж Грішін, як чимало російських "журналістів", цинічно маніпулює - свідомо приписує всім чи принаймні більшості українців позиції та наміри, які характерні лише для лічених маргіналів. Метою цього є створення в російській масовій свідомості образу ворога з українців.

Віри в те, що Грішін понесе згідно з російським законодавством відповідальність за розпалювання ненависті до українців, немає. Принаймні, доки в Росії не зміниться політичний режим. Але крім ст. 282 КК Росії є ще ст. 161 Кримінального кодексу України, яка передбачає до 5 років ув'язнення за умисні дії, "спрямовані на приниження національної честі та гідності". Якщо Грішін і його колеги, які в своїх писаннях грубо принижують національну гідність українців, почуваються абсолютно безкарними на батьківщині, то, може, треба заочно притягати їх до кримінальної відповідальності в Україні? Щоб знали, що можуть бути затримані за свої злочини за ордером Інтерполу практично в кожній країні світу.