Схоже, вже жоден практикуючий лікар на Заході не наважиться радити жінці в перед- або постклімактеричний період приймати їй гормони чи ж ні.
Після лавини наукових публікацій про те, що прийом гормональних препаратів жінками зрілого віку всіляко сприяє зміцненню здоров’я і поліпшенню самопочуття, пішов протверезний душ не менш наукових публікацій про те, що особливих переваг вживання гормонів не несе, зате підвищує деякі медичні ризики. І от, нарешті, нова гормональна «Еврика!». Виявляється, прийом гормонів жінками, котрі відчувають усі «принади» клімактеричного періоду (напади, безсоння, локальна сверблячка тощо), не тільки має яскраво виражений симптоматичний вплив, а й несе із собою безліч додаткових бонусів. Наприклад, на 30—40 відсотків знижує ймовірність закупорки кровоносних судин, а також запобігає порушенню кальцієвого обміну. А от у тих випадках, коли жінка продовжує прийом гормональних препаратів навіть після настання клімаксу, на неї чекають найнеприємніші сюрпризи.
Звідси останній писк гормональної моди: приймати гормональні препарати слід тільки тоді, коли іншого виходу вже практично не залишається, обмежуватися мінімальними дозами і мінімальними строками (із приводу доз The Washington Post нічого не повідомляє, зате максимальні строки застосування гормональних препаратів вказує — не більш ніж чотири-п’ять років). Примітно, що дослідження, розпочате 1991 року, на яке посилаються нині як журналісти, так і вчені (учасники проекту Women’s Health Initiative), було достроково припинене 2002 року після отримання вкрай песимістичних результатів. Зате розшифровування набутих даних триває й донині. І, зважаючи на все, несе із собою ще чимало сюрпризів.