"Серце ЄврАзії" у серці України

Центр дитячої кардіології і кардіохірургії (ЦДКК), засновником і директором якого є професор Ілля Ємець, уже протягом трьох років співпрацює зі швейцарською медичною фундацією "Серце ЕврАзії" (EurAsia Heart Foundation) під орудою видатного кардіохірурга професора Пауля Фогта. Результат цієї співпраці - рішення створити на базі ЦДКК міжнародну медичну установу, яка надаватиме висококваліфіковану допомогу четвертого рівня пацієнтам із країн Європи та Азії.

Професор Фогт оперує дорослих пацієнтів зі складними серцево-судинними патологіями, а професор Ємець - дітей із вродженими вадами серця, зокрема немовлят, у тому числі - в перші години (!) життя. Неодноразово працювали разом, виїжджаючи оперувати в інші країни. Так, торік Фогт і Ємець прооперували 18 пацієнтів (швейцарський хірург - 8 дорослих, а український - 10 дітей) у М'янмі (колишня Бірма) та Камбоджі. Одна з маленьких пацієнток професора Ємця вважалася безнадійною, - в кількох закордонних країнах відмовилися її оперувати через складність вродженої серцевої патології. Український кардіохірург провів унікальну операцію, і сьогодні з фотознімка всміхається гарненька чорноока дівчинка.

Професійний тандем двох відомих кардіохірургів виявився вдалим. Пауль Фогт уже не вперше приїздить до столиці України, цього разу він привіз із собою гуманітарний вантаж для ЦДКК на суму понад 1 млн швейцарських франків, що у гривневому еквіваленті дорівнює приблизно 30 млн грн. Передбачається залучення солідних іноземних інвестицій для Центру, розбудови його інфраструктури та забезпечення найсучаснішою лікувально-діагностичною апаратурою. У невеличкій перерві між операціями та діловими зустрічами відомий швейцарський кардіохірург, президент Фонду "Серце ЄврАзії" Пауль Фогт погодився відповісти на запитання нашого тижневика.

- Професоре Фогт, чому Київський ЦДКК має стати базовим у рамках програми МФ "Серце ЄврАзії" на Євроазійському континенті? Чим вас зацікавив саме цей Центр?

- Упродовж 15 років ми об'їздили багато країн на Євроазійському континенті, побували в багатьох медичних центрах і лікарнях. Порівняно з усіма євразійськими центрами, в яких я працював, якість надання допомоги в Центрі дитячої кардіології та кардіохірургії (як у клініці для новонароджених, так і в клініці для дорослих) відповідає високим європейським стандартам. Саме тому для співпраці ми й вибрали київський Центр.

Із професором Ємцем я познайомився кілька років тому, коли відвідував Київ. Ми певний час співпрацювали, а потім у нас виникла ідея створити міжнародний Центр. Проблема в тому, що є дуже багато пацієнтів, котрі їдуть у країни Західної Європи, витрачаючи всі свої гроші на лікування, навіть продаючи власне житло. Або родичі гуртом збирають кошти, щоб хтось міг поїхати в іншу країну для кардіохірургічного лікування.

Зрештою, нерідко ці люди бувають незадоволені результатом, та ще й втрачають при цьому всі свої заощадження та майно. І ми вирішили створити центр за європейськими стандартами, в якому такі пацієнти за справедливу й розумну ціну зможуть отримати найвищу якість лікування. Наша мета - створити тут центр із найвищою якістю оснащення та послуг, як у країнах Західної Європи. І це - реалістична мета. Звісно, нам потрібен уже готовий висококваліфікований медичний центр, і такий ми знайшли в Києві. Особливо приваблює те, що це не лише медична установа. Тут створено цілу школу дитячої кардіології та кардіохірургії.

- Швейцарія інвестує у розвиток українського кардіохірургічного Центру. На яких умовах? Яка їй від цього вигода?

Пауль Фогт

- У рамках програми в київському Центрі оперуватимуть більше пацієнтів із-за кордону. З яких країн? На яких умовах?

- Ми чекаємо пацієнтів з усіх країн. Ви, мабуть, знаєте, що тепер практикується медичний туризм, який охоплює весь світ. Є компанії у США, котрі пропонують пацієнтам із Китаю або інших країн Азії так звану "другу думку" (second opinion). Пацієнти з Європи їдуть в Індію або Таїланд. Пацієнти з Близького Сходу подорожують у США. Медичний туризм - глобальний феномен. Тому в центрах, із якими ми працюємо, ми чекаємо на всіх пацієнтів. Звісно, крім пацієнтів з України, чекаємо на пацієнтів із країн Східної Європи та Центральної Азії.

- Яке ваше враження від роботи українських кардіохірургів, - що вони можуть, а чого ще не освоїли? Які операції краще роблять у Швейцарії, і чого не вміють (чи ще не добре вміють) у нас?

- У нашій клініці в Цюріху ми на крок попереду в певних розробках щодо кардіохірургічних втручань. Для прикладу, проводячи операцію шунтування при ішемічній хворобі серця, ми зазвичай робимо коронарне шунтування з використанням лише артеріальних кондуїтів. І як шунти використовуємо тільки артерії. Тоді як у більшості країн світу (це стосується, зокрема, США та Західної Європи) більшість пацієнтів отримують лише венозні шунти з поганим віддаленим результатом. Це означає, що вони повернуться для подальшого і дороговартісного лікування. У хірургії мітрального клапана наша основна мета - відновити клапан, тобто зберегти рідний клапан. У клініці в Цюріху рівень таких відновлень сягає 98%. Тоді як у більшості країнах світу, я думаю, мітральний клапан замінюють. Після цього пацієнт потребує постійної медикаментозної підтримки антикоагулянтами та зіштовхується з іншими побічними ефектами. Інше питання - це хірургія аортального клапана. Більшість пацієнтів отримують механічні клапани. У багатьох країнах, навіть у старшому віці. Ми ж почали використовувати біопротези, позбавляючи таким чином пацієнтів пожиттєвого прийому медичних препаратів і пов'язаної з ними побічної дії. І нарешті - хірургія аорти, де ми також нагромадили великий досвід. У нашій країні за останні 10-20 років значно побільшало пацієнтів, які отримали хірургічне лікування аорти. У країнах Євразії цим усе ще нехтують. Тепер стосовно шунтування з використанням артеріальних графтів (судин, які створюють сполучення між аортою та ділянкою коронарної артерії. - Прим. авт.) У Сполучених Штатах тільки 3% пацієнтів отримують повне артеріальне шунтування. В Європі - 12%. У нашій установі показник повного артеріального шунтування сягає 90%. Ми намагаємося, щоб пацієнт проходив одну кардіооперацію, одне шунтування і до кінця свого життя не потребував жодної повторної операції. До речі, такого підходу дотримуватимуться і в київському Центрі. В наших спільних планах - розробка концепції, яка заощаджуватиме кошти не тільки пацієнтові, а й системі охорони здоров'я та державі.

- Чим корисний для вас досвід українських кардіохірургів? Що хотіли б запозичити, впровадити в себе у швейцарській клініці?

- Звісно, ця співпраця не є односторонньою. У ЦДКК чудові хірурги. Вони прооперували дуже багато саме вроджених вад, та й - особливо хотів би підкреслити - у дорослій кардіохірургії. Професор Ємець багато подорожував. У нього великий досвід міжнародної освіти. Він запозичив хірургічні навики Роджера Мі, навики з клінік Клівленда (США), Австралії, Франції та інших. І, звичайно, лікарі з Фонду "Серце Євразії" також багато їздять по світу. Ми збиратимемо зразки найкращої хірургічної техніки, виняткові знання і передаватимемо їх іншим. Я можу вчитися у професора Ємця. Так само й він може перейняти в мене якісь хірургічні хитрощі, які я, своєю чергою, перейняв у нашого японського колеги або в колеги з іншої країни. Можна сказати, що ми як міжнародний клуб, або клуб хірургів, де кожен із представників бажає вчитися. Але в нас також є бажання передавати знання молодшим поколінням. Тому кожен член Фонду "Серце Євразії" може отримати найкращі знання з кардіології та кардіохірургії.

У ЦДКК в хірургії вроджених вад результати вражаючі. Це найбільший Центр у Європі, з найкращими показниками. Тому наша співпраця вигідна для всіх.

Ще один дуже важливий момент. Центр є не лише практичною, а й науковою установою досить високого рівня. За збігом обставин, під час мого нинішнього візиту відбувся захист двох дисертацій - кандидатської і докторської.

- Два роки тому мені довелося брати інтерв'ю у профессора Апачі з Клівлендської клініки, який побував у Київському ЦДКК. Зокрема, його зацікавив метод хірургічного лікування немовлят із використанням пуповинної крові, вперше в світі запроваджений у практику нашими лікарями під керівництвом профессора І.Ємця. За кордоном знають про "український метод"?

- Звісно, про цей метод фахівці знають, адже були публікації у провідних фахових журналах світу. Однак тепер, навіть якщо кардіохірург займається науковими дослідженнями, розробляє нові методики, адаптує нові технології та прогресує, - це забирає досить багато часу. Доки опублікований новий метод у кардіології або в кардіохірургії буде затверджений і стає стандартним, може минути 10-15 років. Це дуже повільний прогрес. Навіть якщо метод визнаний інноваційним і дає чудові результати - все одно мине багато часу, перш ніж нові підходи ввійдуть у щоденну практику. Це стосується не тільки медицини. Мабуть, людям властиво робити те, що вони робили завжди. Дуже важко впроваджувати інновації та змінювати світ.

- Які ваші очікування від реалізації проекту?

- Ми з професором Ємцем очікуємо вдосконалення ЦДКК з міжнародною співпрацею. Ми хочемо запропонувати нашим пацієнтам найкраще.

Приємно, що творчі й ділові люди України активно відгукнулися на нашу ідею і готові сприяти реалізації зазначеного міжнародного проекту. Цього тижня я побував у "Мистецькому арсеналі" на відкритті виставки "Мистецтво заради життя", на якій представлено чудові роботи багатьох сучасних українських митців. По її завершенні, 19 травня, відбудеться благодійний аукціон, ініційований Благодійним фондом Бориса Ложкіна. Виручені на аукціоні кошти передадуть ЦДКК на придбання найсучаснішого кардіологічного УЗ-апарату EPIQ-7 та реанімаційного місця для малюків.

Ми вважаємо, що зможемо реалізувати цей проект у найближчі декілька років.

Для довідки

У клініці в Цюріху операція коронарного шунтування коштує 120 тис. євро. У київському ЦДКК лікування пацієнтів до 18 років безкоштовне, дорослі оплачують медичні матеріали, які використовуються під час операції. Собівартість операції 70 - 80 тис. грн.

У 2014 р. в ЦДКК проведено обстеження понад 25 тис. пацієнтів, виконано 2898 операцій. Рівень післяопераційної летальності становить 0,89% ( у кращих західноєвропейських і американських клініках - 3 - 4%). За кількістю операцій у дітей та багатьма іншими показниками київський Центр є лідером серед аналогічних медичних установ Європи.