На що скаржитеся, лікарю?

Усе літо трасу Київ-Одеса прикрашають велетенські білборди, які провокують суперечки про те, що ж вони рекламують. Їх сюжет разюче відрізняється від традиційних пропозицій купити будматеріали чи вирушити на моря: два енергійних чоловіки трохи зніяковіло всміхаються, а той, котрий старший, чомусь тримає на руках немовля.

Ближче до Глевахи можна побачити продовження цієї історії - ті ж самі персонажі, і в кожного на руках по немовляті. На запитання: "Що б це означало?" - водій автобуса щиро обурився: "У Москві забороняють гей-паради, а в нас мало того, що додумалися рекламувати одностатеві шлюби, та ще й малюків у руки дали. Мабуть, скоро дозволять таким сім'ям і дітей усиновляти...". До розмови приєдналися пасажири, висуваючи версії, хто в цій парі - "тато", а хто - "мама", і час до Одеси промайнув непомітно.

Насправді білборд не нав'язує нічого неприйнятного, навіть навпаки: у цьому можна переконатися, якщо пригальмувати й уважно роздивитися "шедевр" рекламного мистецтва.

Мабуть, п'ять зірочок над головами всміхнених чоловіків мають, як у рекламі турецьких готелів, означати високий рівень комфорту та сервісу. Бракує тільки значка All in - усе включено, що, очевидно, слід розуміти. Але все це стосується не готелю на березі моря, а пологового будинку в столиці, куди й запрошують усіх охочих ці два чоловіки з трохи напруженими усмішками. З вигляду - вони вже втомилися тримати немовля й готові хоч зараз віддати його в хороші руки. Після оплати благодійного внеску, певна річ, бо без цього в пологовому будинку і кроку не ступиш.

Схоже, столична медицина вже докотилася до ручки, якщо бюджетні медичні установи закликають у такий спосіб пацієнтів, а коли говорити точніше - клієнтів.

Особливо з огляду на специфіку пологового будинку - це ж не багатопрофільна лікарня, здатна надавати медичну допомогу всім страждальцям - незалежно від статі й віку. Вагітні жінки зазвичай стають на облік у жіночій консультації за місцем мешкання і заздалегідь знають, де народжуватимуть (це залежить від стану здоров'я та багатьох інших чинників), оформляють відповідні документи. "Чужих" у пологовий будинок не беруть, якщо не по "швидкій". Чи можна, повіривши рекламі п'ятизіркового пологового будинку, з'явитися туди без цих документів? Мабуть, можна, - замінивши їх іншими, акуратно складеними в конверт.

А це ж не просто прихована реклама платної медичної допомоги в бюджетній установі, а швидше - глас волаючого... на трасі. Київські лікарні нагромадили стільки боргів, що їх керівництву час іти в світи з простягненою рукою. Завуальована форма поборів із населення, яку ще називають благодійними внесками, стала чи не єдиним способом хоч якось триматися на плаву.

Чиновники від медицини не втомлюються говорити про успіхи у двох районах столиці, де другий рік впроваджується реформа, ігноруючи скарги киян, незадоволених багатьма новаціями. Вже готові розпорядження про впровадження реформи в інших восьми районах, розпочалася підготовка до ліквідації поліклінік - як дорослих, так і дитячих. Система охорони здоров'я багатомільйонного міста не враховує його потреб, не в змозі відгукнутися на виклики часу, оскільки роками пливе за течією. І чим далі, тим більше схоже це на курс "Титаніка".

Айсбергом, цілком імовірно, може виявитися рішення Київради про реформування медицини у восьми районах, яким передбачено залишити всього 42 зі 102 медустанов. Чи стане медична допомога доступнішою і якіснішою, наприклад, для жителів Святошинського району м.Києва, коли їм залишать лише одну поліклініку? Називатиметься вона консультаційно-діагностичним центром (КДЦ), куди можна буде потрапити тільки за направленням сімейного лікаря. Заради правильного діагнозу можна і в черзі постояти, але застаріле обладнання поліклінік, яке передадуть на баланс КДЦ, навряд чи зможе його забезпечити. Чиновники мерії запевняють киян, що така модель системи охорони здоров'я - найкраща, яку лишень можна придумати у XXI ст. У підконтрольних мерії мас-медіа вони мало не щодня обіцяють, що КДЦ отримає нове діагностичне обладнання та лабораторії, а картка "киянина" дозволить купувати ліки зі значною знижкою. Хотілося б вірити цим обіцянкам. Чому б і нам не створити ефективну систему охорони здоров'я, таку, як у багатьох європейських країнах?

Експерти такої можливості не виключають. Але для цього потрібно насамперед запровадити страхову медицину, а не винаходити велосипед, чіпляючи до нього дерев'яні колеса від земської медицини. Посилаючись на достовірні джерела, експерти стверджують, що амбулаторії, які помпезно відкривало міське керівництво, працюють із численними порушеннями. Більшість їх навіть не отримали дозволу від СЕС. Амбулаторії, що розмістилися в житлових будинках, туляться там на пташиних правах. Керівники пошепки кажуть, що їх підключили до будинкових енергосистем та водопостачання, і в будь-який момент мешканці можуть пред'явити їм претензії. Установи, які мають свої лічильники, нагромаджують борги, що загрожує відключенням і паралічем роботи.

У маленької амбулаторії - маленькі борги. У великої поліклініки - рахунок іде на сотні тисяч гривень. З початку нинішнього року в тому ж таки Святошинському районі борги поліклінік за комунальні послуги перевалили за 800 тис. грн, не краща картина і в інших районах. Рекордсмен - Деснянський район, який заборгував понад 2 млн 200 тис. грн.

Експерти пропонують киянам розв'язати просту задачку. Що чекає на цю поліклініку, якщо в рамках реформи з 1 січня 2014 р. вона стане комунальним підприємством? Перша відповідь - нічого не зміниться. Так запевняють нас міські чиновники. Друга відповідь - комунальне підприємство можна довести до банкрутства і закрити. Так кажуть юристи, посилаючись на закон. У нинішній ситуації для цього не знадобляться жодні зусилля, - борги величезні, і немає жодних гарантій, що вони зменшаться до кінця року. За оперативною інформацією, у поліклініках відключають світло, воду, телефон - поки що ненадовго, ймовірно, щоб не було скандалів. Відомо: Конституція забороняє закривати медичні установи, але коли вони отримають статус комунальних - проблем не буде. Приміщення, як тепер заведено, перейдуть до ефективніших власників. Хворі з їхніми проблемами, пільгами, інвалідністю тощо у цю схему аж ніяк не вписуються.

Багато народних депутатів, які цікавляться проблемами медицини, зібрали цілі томи "листування з друзями" - Мінздоров'ям, КДМА, Київрадою. Цифри й факти, викладені в офіційних відповідях, разюче відрізняються від даних, які фігурують у фінансових звітах. Київські медики сподіваються, що це стане предметом обговорення на сесії Верховної Ради, і вона візьме до уваги складну ситуацію, в якій опинилася столиця. Але коли це станеться - ніхто не знає. Чи допоможе вирішувати проблеми охорони здоров'я Київрада? Ті, хто вірить у її легітимність і підтримує її, наполягають на необхідності сесії, мотивуючи тим, що лікарі й учителі без рішення Київради не зможуть отримувати муніципальні надбавки.

Ніхто не сперечається: надбавки до невисокої зарплати медиків, давно узаконені, необхідно виплачувати. Але це цілком можна робити й без рішення Київради. А ось де справді потрібна її допомога - про те і депутати, і їхні фанати чомусь мовчать. Невже не знають, що кияни в будь-який момент можуть опинитися без "швидкої допомоги"? Які там 10 хвилин на виклик! Не сьогодні-завтра бригади швидкої допомоги просто з носилками бігатимуть - тільки за бензин автотранспортна служба заборгувала понад 3 млн грн, та плюс 300 тис. грн - за комуналку.

Як надавати допомогу, наприклад, травмованому пацієнтові, якщо ліки й перев'язочні матеріали давно перейшли в розряд дефіциту? Поліклініки постійно беруть медпрепарати в борг, чимало їх уже переступили мільйонну межу. Чим і коли віддаватимуть? Що робити пільговикам, які не можуть отримати життєво необхідних ліків? Вони скандалять із лікарями, обвинувачують їх у всіх гріхах, але без фінансування ситуація з мертвої точки не зрушить.

Затівати реформу, кажуть експерти, потрібно не тоді, коли комусь хочеться, а лише в тому разі, якщо є чітка мета, і найголовніше - фінанси та кадри. Мета, як свідчать будні київської медицини, у кожного своя. Фінансова ситуація з роками не змінюється, - лікарні живуть у борг, відмовляючи пацієнтам навіть у тому, що чітко гарантоване законом. Ідеться навіть не про якісь нові, сучасні методи обстеження та лікування, нескладні операції в умовах денного стаціонару тощо. Хворого все далі відсувають від можливості отримати якісну медичну допомогу, потрапити на прийом до лікаря - теж проблема. У столиці катастрофічно бракує дільничних терапевтів і педіатрів - у деяких районах ставки закриті всього на 60-70%, а серед працівників - майже третина пенсіонерів досить похилого віку. Є чимало вакансій і в сімейній медицині. Незаперечний плюс - що пацієнти тепер можуть вибирати собі лікаря. Але зробити це непросто, - судячи з офіційної інформації, навантаження сімейного лікаря - це не тільки півтори-дві тисячі чоловік, а й удвічі більше. На яку увагу можна розраховувати, якщо сімейний лікар веде близько 4 тис. хворих - від немовлят до аксакалів? Тут час його запитати - як самопочуття?!

Правда, відповідь мало кого цікавить. Чим ближче дата проведення сесії Київради, тим частіше запрошуватимуть медиків скаржитися в телеефірі, що їм не виплачують муніципальну надбавку. Не виключено, багато лікарень пошлють своїх "добровольців" на Хрещатик - вимагати проведення сесії Київради. І суворо проінструктують, що можна говорити, а що - ні. У список заборонених тем, безперечно, потраплять реформа з масовим закриттям поліклінік, хронічне недофінансування всіх статей - навіть захищених, відсутність ліків і витратних матеріалів, а також побори, які ще називають благодійними внесками.

Традиційно всі розмови зведуться до муніципальних надбавок. За кадром залишаться реальні проблеми лікарів, велетенські борги, які руйнують систему охорони здоров'я, та, звісно ж, пацієнти, що зовсім не вписуються у схеми реформи. Своїм рішенням Київрада не тільки дозволила закривати поліклініки, а й відправила медиків на підніжний корм. Муніципальні медустанови муситимуть самотужки турбуватися про вирішення фінансових питань, які тепер повинен вирішувати міський бюджет. Це називається красиво - розширення прав, самостійність і т.п. А насправді означає пошук коштів на оплату комунальних послуг, витратних матеріалів, не виключено - що й зарплати. Де брати? Заробляти! Впроваджувати платні послуги, збільшувати суму благодійних внесків, залучати пацієнтів, бажано - заможних. Отож білборди з чоловіками й немовлям - це лише початок. Можна очікувати, що перед входом у лікарні скоро поставлять не тільки рекламні щити, а й закликальників. Як біля ресторанів. Головне - щоб пацієнт ішов із товстим гаманцем. Інакше навіщо він потрібен?