КУРИТЬ, НЕСПОРТИВНИЙ — СТАРШОКЛАСНИК ПО-КИЇВСЬКОМУ?

Здавалося б, уже хто-хто, а київські старшокласники просто зобов’язані бути просунутими в питаннях здорового способу життя. Мода й молодь — фактично синоніми, а в моді сьогодні wellness: «правильна» їжа, відмова від шкідливих звичок, культ гарного тіла, для конструювання якого обов’язковими є відвідини спортзалу й басейну... Жити в столиці, яка першою перебудовується на нову хвилю (у даному разі — вельми позитивну), і при цьому демонструвати інколи не просто провінційний, а погляд ретрограда, — це треба вміти. Саме таким ось умінням вразили недавно й деякі учасники традиційної щорічної конференції старшокласників Києва «Молодь і здоров’я».

Ну чому, приміром, про куріння говорилося, звісно, як про погану, але дорослу та стильну звичку? Адже це — як мінімум, стереотип учорашнього дня. Не спантеличив, а налякав виступ одного юного доповідача, котрий запевняв, що в підлітковому середовищі існує також мода на... наркотики. Дякувати Богові, до цього поки що не дійшло, але, погодьтеся, страшно, що вживання психоактивних речовин позиціонується як щось модне. Утім, інформація для роздумів: активісти учнівського самоврядування Печерського району Києва провели анонімне опитування ста однолітків, котрі навчаються в одній із місцевих шкіл. 85 із них визнали, що бодай один раз у житті курили «травичку»...

Коли виходити з доповідей учасників конференції, образ столичного старшокласника вимальовується якийсь малосимпатичний і несучасний. Так, 70% завтрашніх-післязавтрашніх випускників неправильно харчуються, а третина навіть не чула про те, що раціон може бути здоровим. Багато київських юнаків і дівчат не дружать із фізкультурою й хронічно прогулюють уроки фізвиховання. Напевно, у цей час вони воліють де-небудь за рогом курити. Ну, якщо не всі, то принаймні кожен третій столичний підліток не приховує своєї пристрасті до «тютюнового змія». При цьому (знову ж, судячи з доповідей) школярі розуміють: треба харчуватися правильно, фізкультуру — зробити невід’ємною частиною повсякденного життя, а на сигарети, тим паче наркотики, — накласти табу.

Пропозиції з приводу того, як «сказку сделать былью», надходили найрізноманітніші. Від «вивчати основи екологічних знань із першого класу», «у кожній школі створити умови для психологічного розвантаження школярів», «активно пропагувати здорове харчування на сторінках шкільної преси» до «на державному рівні встановити пріоритет соціальної політики». Узагалі в багатьох виступах настільки відчувалася рука, а точніше — керівна роль старших товаришів, що інколи складалося враження, буцімто ти присутній не на молодіжній конференції початку ХХІ століття, а на енному з’їзді ВЛКСМ.

Багато говорили і про необхідність організації різноманітних конкурсів на екологічну, шкільно-сімейну і т.п. тематику, випуск тематичних стінгазет, регулярне проведення в школах лекцій, присвячених здоровому способові життя... Поза сумнівом, усе це правильні, хороші й потрібні речі. Але чи не краще було б витратити два дні «Молоді і здоров’я» не на тривіальні говорильні-засідалівки, а на вилазки на природу? І там уже, насолоджуючись свіжим повітрям, усі животрепетні питання обговорити? Ось це столичній молоді, яка виросла на асфальті, а тим паче її здоров’ю, точно пішло б на користь.