Чи ефективні вакцини проти нових штамів ковіду?

02 липня, 2021, 13:00 Роздрукувати
Відправити
Відправити

Пояснення генетика

Чи ефективні вакцини проти нових штамів ковіду?
© V&A/panoramio

Вже два роки весь світ живе під тиском пандемії. За цей час він справді змінився, і не лише тому, що ми навчилися жити й працювати онлайн та стали трохи вірусологами й епідеміологами, а й тому, що пандемія розширила наші знання та можливості. І в цьому є свій позитив. Вчені краще дослідили вірус SARS-CoV-2, навчилися розуміти його мутації та передбачати наслідки цих змін для нас із вами. Паралельно, ми краще вивчили і свій організм та його реакції на інфікування і вакцинацію, зокрема й імунну відповідь. Погляньте лишень, який поштовх отримала біотехнологія. Як швидко вийшли на арену РНК-вакцини, що, дуже ймовірно, надійно увійдуть у медичну практику, коли доведеться боротися з іншими захворюваннями, і допоможуть урятувати ще не одне життя.

Однак, як і все нове, нові вакцини викликають багато запитань у населення. Ми зібрали найпоширеніші.

Як довго захищені від вірусу ті, хто перехворів?

Недавні дослідження груп вчених із Public Health England (Лондон, Велика Британія) та Rockefeller University (Нью-Йорк, США) дають відповідь на це питання.

У Великій Британії вчені під керівництвом доктора Сьюзан Гопкінс провели тривалі дослідження серед лікарів. Усіх учасників було розподілено на дві групи: до першої входили ті, хто мав підтверджений діагноз COVID-19 або ж уже антитіла проти SARS-CoV-2, тобто перехворів безсимптомно й не проходив ПЛР діагностики. Така «позитивна» група налічувала 6614 медичних працівників. Друга група, «негативна», налічувала аж 14 173 людей, і, відповідно, до неї увійшли ті, хто не хворів на COVID-19 і не мав у крові антитіл проти SARS-CoV-2. За майже 6 місяців спостережень, із середини червня по 9 листопада 2020 року, вчені з’ясували, що попереднє зараження вірусом на 83% забезпечувало захист від повторного зараження впродовж спостережень, тобто впродовж п’яти місяців. Тут варто зазначити, що в «позитивній» групі люди все ж таки інфікувалися повторно, проте значно рідше. Дуже ймовірно, що з продовженням досліджень з’ясується, що захист, набутий природним шляхом, триває довше.

Отож, вчені Рокфеллерівського центру вивчали рівні антитіл у людей, які були інфіковані, і з’ясували, що антитіла у крові таких людей тримаються на досить високому рівні певний час після одужання. А ось уже на позначці «сім місяців» рівень антитіл у крові починав знижуватися, порівняно з першим місяцем після інфікування.

Однак цікава й інша знахідка: вчені виявили що, незважаючи на зміни рівнів антитіл, рівень В-лімфоцитів у крові людей, котрі перехворіли на вірусну інфекцію, через сім місяців лишався таким самим, як і через місяць. А в декого цей рівень був навіть вищим.

Чим це добре, і хто такі В-лімфоцити? Це спеціальні клітини нашої імунної системи, головна робота яких — синтез антитіл. Цей тип лімфоцитів тісно співпрацює з Т-клітинами, які розподіляються ще на кілька класів: Т-клітини «хелпери» — активують В-клітини; й інший тип Т-лімфоцитів — Т-клітини «кілери», що здатні специфічно розпізнавати і «вбивати» клітини, інфіковані вірусом. І В- і Т-лімфоцити живуть дуже довго, циркулюючи у крові та плазмі, й забезпечують імунну пам'ять. Звісно, це працює не так, як запам’ятовування вірша чи таблиці множення, проте якщо відбувається повторне інфікування агентом, до якого в людини вже є клітини пам’яті, то вони швидко активуються та починають напрацьовувати потрібні антитіла і нейтралізувати вже інфіковані вірусом клітини.

Але й це не все. З’ясувалося, що клітини пам’яті В-лімфоцити, або В-клітини, також можуть еволюціонувати. Вчені виявили в цих клітин кілька мутацій (змін у структурі ДНК), які забезпечують ефективніше напрацювання антитіл, що здатні «ловити» і зв’язуватися з іншими варіантами вірусу SARS-CoV-2.

Отже, еволюціонує не лише вірус, а й наші клітини пам’яті? Насправді таке трапляється при хронічних вірусних інфекціях, наприклад ВІЛ або ж герпес, — тоді вірус затримується в організмі, але досі вважалося, що SARS-CoV-2 поводиться інакше й не затримується в тілі після одужання. Однак дослідження біоптатів (зразків біологічного матеріалу) кишківника 14 пацієнтів, які одужали від COVID-19 у лікарні Маунт-Сінай (США), у половині випадків виявили білки вірусу та/або його генетичний матеріал у клітинах, що вистилають кишківник (ендотеліальні клітини). І саме це (наявність елементів вірусу в тілі після одужання), на думку вчених, є причиною еволюції наших клітин пам’яті та забезпечення ними ефективнішого захисту.

Чи варто вакцинуватися тим, хто перехворів?

Є висока ймовірність, що коли ви перехворіли на ковідну хворобу, то маєте захист із антитіл як мінімум на 5–7 місяців, та ще й спеціальні клітини пам’яті, які хутенько забезпечать вас додатковою порцією антитіл і «виведуть із гри» вже інфіковані вірусом клітини. Проте це не означає, що людям, які перенесли ковідну хворобу в першу хвилю, можна не турбуватися про своє здоров’я й не вакцинуватися. Саме ця група людей наразі й потребує захисту та вакцинації, щоб уберегтися від повторного зараження, від нових штамів і нової хвилі.

До речі, дослідження, проведені навесні 2021 року, свідчать, що люди, котрі перехворіли на COVID-19, а потім отримали першу дозу вакцини, мають високий рівень антитіл, практично такий самий, як і люди, котрі не хворіли й вакцинувалися за загальноприйнятою схемою (дві ін’єкції з інтервалом).

Тож природну імунну відповідь на SARS-CoV-2 можна порівняти із впливом першої ін’єкції вакцини, й цілком імовірно, що такі люди не потребують два уколи, а для формування імунного «щита» їм достатньо однієї дози вакцини. Правда, в цих дослідженнях, проведених у Седар-Сінайському медичному центрі, було задіяно невелику кількість людей (усього 1000 осіб) і вивчали вплив лише двох вакцин — Pfizer-BioNTech та Moderna. Тож наразі рано говорити про зміну схеми вакцинації для осіб, які перехворіли на COVID-19, однак додаткові дослідження можуть стати підґрунтям для такого рішення.

Чи можна міксувати різні вакцини?

Як з’ясувалось у дослідженнях, проведених в Іспанії та Великій Британії, комбінування різних вакцин абсолютно не шкодить здоров’ю, а ефективно стимулює імунну відповідь у вакцинованих. Дослідження, що мали на меті перевірити таку стратегію, координувалися Інститутом здоров'я Карлоса III в Мадриді і проводились із залученням понад 600 осіб. Спочатку всі учасники отримали першу ін’єкцію AstraZeneca, після чого (через 8 тижнів) учасників розподілили на три групи для повторної вакцинації: першу групу вакцинували Pfizer (Нью-Йорк); другу — BioNTech (Майнц, Німеччина) і третю групу — AstraZeneca. З’ясувалося, що введення Pfizer/BioNTech після першої ін’єкції AstraZeneca значно посилювало імунну відповідь. У крові таких осіб спостерігали значно вищі рівні антитіл, ніж у тих, хто був вакцинований лише AstraZeneca. Крім того, додаткові лабораторні тести показали, що такі антитіла ефективно розпізнають та інактивують SARS-CoV-2.

Аналогічні результати отримали і вчені Великої Британії, проте із залученням у дослідження понад 800 осіб. Застосування комбінації вакцин AstraZeneca і Pfizer не лише посилювало імунну відповідь, а й не впливало на біохімічні та гематологічні показники вакцинованих. Проте загальна реактомність у таких людей була вища, тобто учасники повідомляли про лихоманку, біль та інші типові побічні ефекти, однак госпіталізацій у цих групах не спостерігали. Цілком імовірно, що така схема вакцинації допоможе уникнути небажаних ускладнень, таких як тромботична тромбоцитопенія, що інколи спостерігається після застосування векторних вакцин (AstraZeneca).

Чи захистять вакцини від нових штамів ?

SARS-CoV-2, як і інші віруси, здатен мутувати, тобто у його РНК (рибонуклеїнова кислота) випадковим чином виникають зміни — помилки, і ці помилки можуть бути незначними, а можуть впливати на здатність вірусу інфікувати наші клітини, ускладнювати перебіг захворювання. Мутагенез — зміна генетичної інформації — це природний процес, і для вірусів у тому числі, він забезпечує необхідну мінливість у боротьбі за виживання.

Штам вірусу SARS-CoV-2- B.1.1.7, або так званий «британець», — один із небагатьох, які викликали певні занепокоєння і у фахівців, і в населення. Проте наявні на цей час дані свідчать, що практично всі дозволені до використання вакцини досить успішно протидіють британському штамові.

Інший штам вірусу — B.1.351, вперше виявлений у Південній Африці, проблемніший, у цьому сенсі: дослідження ефективності вакцин Oxford-AstraZeneca та Johnson&Johnson демонструють трохи знижений ефект. Вакцина Oxford-AstraZeneca демонструвала тільки 10,4% ефективності проти африканського штама SARS-CoV-2. Правда, ці дослідження проводились із залученням невеликої кількості учасників, тож для глобальних висновків ще рано.

Інша векторна вакцина, Johnson&Johnson, демонструвала ефективність близько 57% проти африканського штама. Незважаючи на те, що вакцина компанії Moderna забезпечує досить ефективний захист проти британського й африканського штамів, фахівці компанії вже розпочали розробку нового варіанта вакцини, що, очікувано, буде ефективнішим проти штама B.1.351 («африканця»). Інша мРНК вакцина, Pfizer, згідно зі спостереженнями, виявилася досить ефективною проти нових штамів вірусу.

Не виняток і новий мутант, що прийшов із Індії, — «дельта», або ж B.1.617.2. У дослідженнях, оприлюднених навесні цього року, було показано, що Pfizer-BioNTechе має ефективність 88% проти штама «дельта», порівняно з 93% проти «британця». Дві дози AstraZeneca мають 60% ефективності проти штама «дельта».

Фахівці також вважають, що і векторні, і мРНК вакцини за потреби можуть бути швидко преналаштовані на нові штами вірусу SARS-CoV-2.

Ще одна вакцина — Novavax, США (це субодинична вакцина, тобто така, що містить фрагменти вірусу, найчастіше — білки його оболонки), досить ефективно забезпечує захист проти оригінального штама SARS-CoV-2 — 96,4%, проте має трохи нижчу ефективність проти його британського штама й забезпечує 48,6% ефективності проти африканського (B.1.351). Вчені цієї компанії також узялися за роботу і планують розробити новий варіант вакцини — проти SARS-CoV-2, що був би ефективним і проти його нових штамів.

Нещодавно вчені виявили новий штам вірусу — епсілон, або каліфорнійський (В.1.427/B.1.429). Він містить три мутації у спайк-білку. Наразі важко сказати напевно, наскільки ефективними будуть наявні вакцини або їх комбінації проти цього штама. Вчені висловлюють занепокоєння, що ефективність вакцинації і природного імунітету буде низькою.

Крім розробки нових варіантів вакцин, допомогти боротися з новими мутантами, на думку фахівців, може і введення у схему вакцинації третьої, підсилюючої дози вакцини. І, хоч як це дивно, вакцинація згідно з прийнятою схемою, тобто дві ін’єкції з певним інтервалом часу, забезпечує кращий імунний захист проти нових штамів SARS-CoV-2, ніж одна ін’єкція.

Тож висновок банальний: навіть якщо ефективність вакцин проти нових штамів вірусу трохи нижча, однак корисніше для життя вакцинуватися. Не варто недооцінювати нашу імунну систему, еволюційно надскладну й ефективну. Розум і науковий прогрес завжди рятували людство від пандемій та смертельних вірусів.

Більше статей Оксани Півень читайте за посиланням.

Ми повідомляємо тільки дійсно важливі новини. Долучайся до Telegram-каналу
Помітили помилку?
Будь ласка, виділіть її мишкою і натисніть Ctrl+Enter або Відправити помилку
ДОБАВИТЬ КОММЕНТАРИЙ
Текст содержит недопустимые символы
ДОБАВИТЬ КОММЕНТАРИЙ
Осталось символов: 2000
Отправить комментарий
Последний Первый Популярный Всего комментариев: 0
Показать больше комментариев
Пожалуйста выберите один или несколько пунктов (до 3 шт.) которые по Вашему мнению определяет этот коментарий.
Пожалуйста выберите один или больше пунктов
Нецензурна лексика, лайка Флуд Порушення дійсного законодвства України Образа учасників дискусії Реклама Розпалювання ворожнечі Ознаки троллінгу й провокації Інша причина Отмена Отправить жалобу ОК