ЗНО-2020. «Что-то физики в загоне, что-то лирики в цене»

Формально зовнішнє незалежне оцінювання ще не завершилося — результатів не оголошено, комісії тільки-но починають встановлювати порогові бали «склав/не склав» з кожного предмета. Попереду — апеляції та додаткова сесія для тих, хто з якихось причин не зміг прийти на іспит разом з основним потоком. Але вже можна проаналізувати, скільки учасників тестування прийшли його складати і які їхні уподобання. Ці дані оприлюднив Український центр оцінювання якості освіти (УЦОЯО).

Інформація цікава з кількох причин. По-перше, зараз чи не вперше за останні п’ять років у випускників шкіл була можливість відмовитися від ЗНО, якщо вони не планують вступати до українських вишів. І ми приблизно побачимо, скільки у нас таких школярів. По-друге, проаналізувавши популярні предмети, які обирали абітурієнти для тестування, можна назагал визначити, скільки в нас «ліриків» та «фізиків».

За інформацією УЦОЯО, всього на ЗНО зареєструвалося 379 493 особи. Вже традиційно найпопулярнішими предметами стали українська мова і література (369 767 зареєстрованих), історія України (264 081 зареєстрований) та математика (186 204 зареєстрованих). Як відомо, історія як обов’язковий вступний іспит більше потрібна на гуманітарні спеціальності.

У лідери за кількістю охочих проходити тестування вирвалася також географія —130 957 зареєстрованих на ЗНО. Звісно, це не означає, що в усіх них майбутня спеціальність прямо пов’язана з цією наукою. Річ у тому, що в «Умовах прийому» географія дуже часто йде на вибір: або географія, або іноземна, фізика, хімія чи математика. У такій ситуації географія для багатьох стає паличкою-стукалочкою. Цей предмет на тестуванні часто обирають майбутні економісти. Серед них зазвичай багато потенційних контрактників, а географія вважається легшим предметом.

Очікувано серед популярних предметів на ЗНО опинилися також англійська мова і біологія (відповідно 117 780 та 113 944 зареєстрованих). Біологія потрібна майбутнім медикам та фізкультурникам, аграріям і ветеринарам. До того ж дедалі популярнішою стає спеціальність «біологія» в університетах і біологія для вчителів-біологів. Але будемо відвертими: більшість тих, хто планує стати науковцем-біологом, мріють працювати не в нас, а в прогресивних європейських лабораторіях, де твориться сучасна наука.

Ще кілька років тому в Міносвіти вирішили стимулювати школярів до вивчення природничих наук, і з 2019-го року «Умови прийому» побудовані таким чином, що в них стало більше спеціальностей, при вступі на які можна подавати сертифікати з фізики чи хімії.

Але це не дуже спрацьовує: найменше було охочих проходити тестування з фізики (28 124) та хімії (14 125). Як уже зазначалося, для вступу на багато спеціальностей ці предмети йдуть у виборі, тож абітурієнти намагаються їх уникати. Це й зрозуміло, адже викладання фізики та хімії у школі безнадійно провалене, хороша лабораторна база є лише в окремих ліцеях. Певна річ, абітурієнти не хочуть ризикувати і псувати собі конкурсний бал.

Мало учасників зареєструвалося й на тестування з іспанської, німецької, французької мов (2 807 осіб).

Як відомо, реєстрація на тестування відбувалася переважно взимку — напровесні, коли ніхто не думав про карантин і зміни у проведенні шкільних випускних іспитів. Отже, всі випускники шкіл планували складати ЗНО, інакше вони просто не отримали б шкільних атестатів. Однак після того, як було прийнято рішення дати можливість вибору і залишити обов’язкове ЗНО лише для вступу в українські університети, кількість учасників тестування зменшилася, особливо на Західній Україні (і цього не спишеш на повені: як сказав в інтерв’ю «Дзеркалу тижня» виконувач обов’язків директора УЦОЯО Валерій Бойко, через повінь не змогли взяти участь у тестуванні близько десяти осіб). Швидше за все, більшість тих, хто не прийшов на пункт тестування, не планують вступати до українських вишів, принаймні нинішнього року. І багато їх їде навчатися за кордон. Причому це далеко не найгірші учні, навіть навпаки. Знайомі вчителі розповідають, що чимало їхніх випускників-медалістів уже сидять на валізах. Вони хочуть якісної освіти і перспектив.

Явку на ЗНО найкраще видно на тестуванні з української мови та літератури, адже сертифікат із цього предмета потрібен для вступу всім абітурієнтам.

ZN.UA

Під час тестування школярі мали б написати, а вчителі — перевірити 1 227 154 тестів. Однак через те, що на ЗНО з’явилися не всі, було написано 913 995 тестів, тобто 74,45% від кількості запланованих.

Нинішнє ЗНО ще раз нагадало про проблему недоброчесності. Попри всю роз’яснювальну і пропагандистську роботу, знайшлися абітурієнти, які намагалися списувати навіть на ЗНО або мали в кишені мобілки та інші заборонені засоби. Декого навіть виставили за двері пункту тестування, — таких виявилося 268 осіб.

Нинішнього року я була біля пункту тестування з англійської мови, коли з нього виходили абітурієнти. «Мамо, не хвилюйся, я через прохід між партами намагався подивитися, які картинки обирала для відповіді на запитання одна дівчина. Видно, що вона знає англійську», — радо доповідав по телефону мамі хлопчина, щойно вийшовши за двері пункту. І мама його похвалила. «Оксано Олегівно, мені пощастило, — я вийшла до туалету й зустріла там двох дівчат, — телефонувала вчительці інша абітурієнтка. — Спитала, як виконати деякі завдання. Кажу — допомагайте мені, я ж не впораюся! Вони мені трохи підказали». І вчителька похвалила дівчину. Ну й «дівчата з туалету» теж, напевно, вважали, що вчинили благородно. А товариші весело сміялися з цієї історії. Сміялися, не розуміючи, що ця учасниця тестування щойно вкрала в них їхні бали (хай і всього кілька), адже результат ЗНО — рейтинговий. Про те, що це нечесно, взагалі мовчу, — жоден з абітурієнтів, які обговорювали «подвиги» кмітливих товаришів, не засудив їх.

Толерантне ставлення до недоброчесності глибоко вкоренилося в нашій свідомості. І тут не допоможуть ні обшуки поліції з металошукачами, ні спостерігачі та інструктори пунктів тестування, ні роз’яснювальні плакати й інструкції. Але тішить, що на тестуванні недоброчесність таки не є масовою, — цього не дозволяє процедура тестування. І це ще один аргумент проти вступних іспитів, які, на противагу ЗНО, не мають такого захисту від порушень.

Тести ЗНО з більшості предметів не містять відкритих завдань, зазвичай це вибір правильної відповіді із запропонованих варіантів. І тільки з мови й математики є завдання, в яких абітурієнт повинен викласти власну думку. Так, на тесті з мови та літератури потрібно було скласти власне висловлювання на тему «Як можна бути патріотом, живучи поза межами своєї країни?» І, хоча результати тесту ще не оприлюднені, соцмережі облетіли цитати з творів, опубліковані самими екзаменаторами. Хоча в УЦОЯО не підтримують таких дій залучених до тестування педагогів, та й абітурієнти не в захваті (у стресі, мовляв, і не таке напишеш). Однак картинка, яку вони малюють, доволі цікава. Пропонуємо вам кілька цитат (орфографію збережено).

«Патріотизм поза межами своєї країни схожий на стосунки з дівчиною на відстані: любов може й існує, але без прямого контакту щось не те...» «Що мені не подобається...Перше — рівень життя. Друге — государь держави.» «Патріотка — це людина, яка дотримується правил дорожнього руху.» «А ви знаєте, що столиця України — це Київ і в ньому можна заблудитися, якщо не знаєш куди йти?» «Патріот завжди буде їсти національну кухню: борщ, вареники, цибулю. Бо йому це подобаєтся і він цим пишаєця...» «У Польщі мій друг дуже сумує по домашніх овочах і фруктах.» «Любіть країну там, де вас вирощували батьки.» «В інших країнах трішки простіше жити розкішним життям.» «Патріот може жити хоч на місяці, від цього сенс слова не зміниться.» «Патріотизм — це кохання до своєї влади.» «Якщо ти кохаєш свою країну, то ти повернешся, а якщо ні, то ніхто не знає, що в тебе в голові...» «Мені подобається моя батьківщина з кліматом...» «Ви пам'ятаєте, як Шевченко сумував за Україною, як його заарештували? А я от пам'ятаю...» «Іван Дідух перед вимушеним виїздом до Канади влаштував останню вечірку.» «Василь Стефаник розкрив вічну проблематику екології життя...» «Можна і навпаки жити в іншій оселі, купувати їжу в чужий холодильник, але всім сердцем любити ту першу дівчину з чорнявими бровами, довгою косою і червоним намистом на пишних грудях…»

Ну що ж, чекатимемо результатів тестування і висновків, які зробить із цього школа. Недарма ж кажуть: хочете щось змінити у школі — змініть випускні і вступні іспити.