Керівник центру тестування Валерій Бойко: «Дітей, які цього року наберуть 200 балів на ЗНО, може виявитися значно більше, ніж торік»

05 липня, 2020, 08:30 Роздрукувати
Відправити
Відправити

Керівник центру тестування Валерій Бойко: «Дітей, які цього року наберуть 200 балів на ЗНО, може виявитися значно більше, ніж торік»
© скриншот видео

ЗНО — це подія, що завжди викликає до себе підвищену увагу. І хоча висновки про нинішню сесію тестування робити зарано, бо пройшло тільки два іспити (з мови й математики), DT.UA вирішило зібрати найгарячіші запитання від абітурієнтів та батьків і обговорити їх із в.о. директора Українського центру оцінювання якості освіти Валерієм Бойком.

— Валерію Івановичу, в абітурієнтів є побоювання, що нинішнього року їм буде важко отримати високі бали на ЗНО, адже цей бал — рейтинговий, він показує не абсолютні знання, а місце абітурієнта на тлі інших. А нинішнього року на іспит ідуть ті, хто дуже вмотивований і мріє вступати у виші. Інші мали змогу відмовитися.

— Це абсолютно правильне загальне міркування, і розуміння того, що таке рейтинг, у людей є. Якщо в якомусь масовому заході, наприклад «Пробіг під каштанами», біжать 5–6 тисяч учасників, серед яких є 10 осіб — спеціалістів із легкої атлетики, то зрозуміло, що вони покажуть найкращі результати і будуть на верхніх щаблях турнірної таблиці. Але якщо серед учасників буде 50 професіоналів, то 35 осіб, які були найкращими, виглядатимуть, можливо, не найкращим чином серед них. Тому таке побоювання, у принципі, виправдане, але треба розуміти особливість рейтингової шкали.

Пороговий бал «склав/не склав», до якого прив’язана шкала оцінок за ЗНО, визначають спеціально створені експертні групи в регіональних центрах. Ми ще раз акцентували їхню увагу на тому, що, відповідно до інструкції, вони мають насамперед зважити на обставини, які склалися в державі, — багатомісячний період дистанційного навчання. Це означає повну відповідальність дитини за результати свого навчання і мінімальний вплив учителя не лише на підготовку, а й на її коригування. Тому, порівняно з минулим роком, порогові бали за тест буде встановлено низькі. Так ми зробили під час пробного тестування. І це зміна істотна. Її більше відчують ті абітурієнти, котрі успішно складуть тестування і опиняться на верхівці рейтингової шкали. Грубо кажучи, дітей, які нинішнього року наберуть 200 балів на ЗНО, може бути значно більше, ніж торік.

— А іншим це нічого не дасть?

— Так. Але якщо торік пороговий бал з української мови був 24 тестових бали, а нинішнього року на пробному ЗНО — лише 19, то це означає, що ті абітурієнти, котрі торік не склали ЗНО (отримали 20, 21, 22, 23 тестових бали), нинішнього року з такою самою кількістю балів його пройшли б і могли б стати студентами.

Нагадаю, що бали за цей іспит виставляються за двома шкалами: тестові (від 1 до 58) і рейтингові (від 100 до 200). Нижня межа у 100 балів — це і є той пороговий бал, точка відліку, до якої прив’язується рейтингова шкала.

— Як подавати апеляцію, якщо абітурієнт не згоден з оцінкою?

— Є два види апеляції. Перша — на порушення процедури проведення ЗНО. Її подають, не виходячи з пункту тестування, якщо людина помітила з боку або своїх сусідів по аудиторії, або персоналу дії, котрі, на її думку, порушують її права. Наприклад, інструктор став комусь допомагати або не звернув уваги на те, що хтось дістав шпаргалку чи взяв телефон. І тоді регламентна комісія регіонального центру розглядатиме таку апеляцію.

Другий вид апеляції— на результат тестування, коли дитина незгодна з оцінкою, яку отримала.

Апеляційну скаргу на оцінку можна подавати впродовж п’яти календарних днів від дня оприлюднення результатів тестування. Звертатися потрібно безпосередньо до нашого Українського центру оцінювання якості освіти. Що ми робимо в такому випадку?

Перевіряємо, наскільки коректно розпізнані комп’ютером усі позначки, внесені дитиною, а це не тільки хрестики, а й цифри (наприклад, у тесті з математики чи історії). Наскільки, наприклад, цифра 1 розпізнана правильно, чи не виглядає вона як цифра 7? Якщо в результаті такої перевірки було визнано, що машина справді помилилася, бал піднімуть. Якщо дитина не згодна з результатом, наприклад, за власне висловлювання чи за розв'язання задач з математики, таку роботу, після того, як вона набуває статусу апеляції, повторно перевіряє фахова предметна комісія при апеляційній комісії, до складу якої входять, щонайменше, ще троє фахівців. І вони консолідовано приймають рішення: або робота оцінена об'єктивно і не потребує зміни результату, або результат потрібно змінити у бік збільшення чи зменшення. У такому випадку експерти аргументують своє рішення, пояснюючи: оцінку варто підняти на два бали, оскільки абітурієнт продемонстрував повне розуміння теми власного висловлювання, і так далі. Усі ці аргументи потім лягають на стіл апеляційної комісії.

— Після завершення тестування абітурієнтам віддають чернетку. Вона допоможе під час апеляції?

— Отримати її можна тільки після того, як усі учасники здадуть свої роботи й вийдуть із пункту тестування. Зробити це раніше неможливо, зважаючи на умови інформаційної безпеки: щоб чернетку не сфотографували та не виклали в соціальну мережу.

З самого початку запровадження ЗНО точилися дискусії, що робити з чернетками. Міжнародні партнери радили не віддавати чернетки учасникам тестування. Вони казали: ви не така заможна країна, щоб розкидатися завданнями, включеними в тестовий зошит, і щороку продукувати нові. Річ у тому, що в багатьох країнах світу є традиція включати в тестовий зошит кілька завдань, які не оцінюються. Потім абітурієнтам кажуть: «Завдання такі-то проходили лише апробацію, дякуємо за те, що ви їх виконали, балів за них не отримаєте». Але слід розуміти, наскільки інша свідомість у нас і як до такого можуть поставитися наші абітурієнти та батьки. Тому наші тести не містять завдань, які можуть з’явитися в тестах у майбутньому. Це перша причина, чому ми, на відміну від багатьох інших країн, віддаємо їх учасникам тестування. Друга причина — в нас ніде зберігати десятки тонн використаних зошитів. Краще віддати їх дитині, яка може прийти додому й перевірити, чи правильно вона розв'язала тестове завдання. Суто психологічно це комфортніше — не чекати 14 днів, поки тобі скажуть результат, а обговорити свою роботу з учителем або перевірити у відкритих джерелах.

У нас траплялося, що приходили абітурієнти й казали: «Ось мій зошит, я в ньому все правильно зробив, але, переносячи відповіді, помилився на один рядок. Зарахуйте мені результат за чернеткою». На жаль, чернеток ми до уваги не беремо, бо до кінця не розуміємо, якого походження відповіді в них, чи не були вони вже на столі у вчителя або репетитора, чи не виправили в них щось, скориставшись відкритими джерелами інформації. На жаль, бували й такі випадки, коли від хвилювання дитина просто забувала перенести свої відповіді у бланк, здавала його з кількома порожніми клітинками, але ми не можемо перенести їх із чернетки.

— Щойно завершилося тестування з української мови, абітурієнти розповідали, що вже традиційно декого «підставило» завдання поставити наголос. Такі завдання завжди викликають труднощі. Цього року — у слові фаховИй. Минулими роками чимало абітурієнтів зрізалися на наголосі в слові ціннИк.

— А ще — жалюзІ, чорнОслив, чорнОзем… На жаль, щоденна мовленнєва практика далека від ідеалу. Колеги з фахової предметної комісії сьогодні сказали: це ще добре, що ми не ставимо зараз у тести норм нового правопису. Наприклад, авдиторія, проєкт і так далі. Але колись ці норми стануть усталеною практикою викладання, і через 5–10 років на них будуть звичайні завдання. Не буде нерозуміння й подиву, як зараз. Наприклад, усі кажуть «Україна багата на чорнозЕм», а правильно — «на чорнОзем».

У тестах із мови ми намагаємося рухатися у бік компетентнісного спрямування, аби в тесті були завдання, які перевіряють здатність щоденно використовувати норми українського правопису. Так само і з літератури. Нинішнього року ми вперше використали так зване кластерне завдання, де до поетичного твору було запропоновано запитання з вибором однієї правильної відповіді. Дитина мала прочитати знайомий їй текст, але не просто згадати, хто автор і про що це, а пропустити через себе й відповісти на запитання, які стосувалися конкретно цього твору. Це була інтимна поезія Тичини «Ви знаєте, як липа шелестить».

— Тим часом були й завдання на кшталт «у якому з творів персонаж винаходить електричну мухобійку?».

— Так, такі завдання перевіряють обізнаність абітурієнта зі змістом літературних текстів, які він вивчав у школі.

— А в тестах із математики було щось нове?

— Основні новації в тесті з математики очікуються у 2021-му році. Буде введено дворівневий тест із математики: поглибленого рівня для тих, кому математика потрібна для вступу, і базового рівня — для решти.

Нинішнього року єдина новація з математики полягала в тому, що у завданнях на визначення відповідності ми практикували встановлення відношення трьох елементів до п’яти, а раніше було — трьох до чотирьох, тобто на три запитання — чотири варіанти відповіді.

— Тобто підібрати правильну відповідь методом виключення не вийде, бо тепер є два зайвих варіанти. Наступного року завдання базового тесту з математики будуть легшими, ніж завдання поглибленого?

— Ми сподіваємося, що вони будуть легшими для абітурієнтів. Але не все залежить від нас. Ви пам’ятаєте, в тестах минулого року була задача на три дії про відвідувача поштового оператора, якому потрібно було вибрати найоптимальнішу комбінацію пакунків, щоб якнайдешевше коштувало загальне відправлення. Виявилося, переважна більшість наших абітурієнтів готова була платити 300 гривень, замість того щоб запакувати посилку оптимальніше й заплатити 240 гривень. Нинішнього року в нас теж була задача практичного змісту, пов'язана з орендою автомобіля. Судячи з відгуків, які є вже зараз, наші абітурієнти готові замість 960 гривень, які виставила б їм компанія з прокату автомобілів, платити дві з половиною тисячі з власної кишені, бо вони так порахували.

— Це вічна проблема шкільної математики: математика — окремо, десь у підручниках, а життя окремо. Можна вивчати стереометрію чи розв’язувати складні рівняння і не вміти розрахувати вартість оренди.

— Так. Я вам скажу, що вже десь із сьомого класу паралельно в голові дитини живе математика практична і математика класична.

— Але важливо, що на ЗНО з’являються завдання практичного змісту, бо школа підлаштовується під тести, це такий «маячок» для вчителів і авторів підручників-посібників.

— Так.

— Перед початком ЗНО було багато побоювань, як воно пройде в умовах пандемії. Деякі вчителі боялися йти інструкторами через страх захворіти. Перед самим ЗНО в Києві було виявлено коронавірус у працівників кількох шкіл, де розміщувалися пункти тестування. Усе владналося, не було проблем?

— Так, бували непоодинокі випадки, наприклад у Києві, що закривали школу, на базі якої розміщувався пункт тестування. Тоді ми мусили брати інший заклад освіти в цьому ж районі й оперативно повідомляти про це дітям, — працівники регіональних центрів організовували відповідне інформування. Ми писали спеціальний лист у Держспецзв’язок, щоб зошити з тестами доставили на іншу адресу. Тобто проблеми були, але ми їх вирішили. Як розвиватиметься ситуація в країні далі — зараз дуже важко сказати, але може так статися, що одного разу, наприклад, уночі або пізно ввечері напередодні тестування нам повідомлять про хворобу працівника пункту і, відповідно, самоізоляцію всього колективу, і ми не встигнемо щось змінити. У такому випадку будемо одразу реєструвати абітурієнтів на додаткову сесію тестування. Так як, наприклад, сталося з дев’ятьма дітьми на Прикарпатті: через негоду і повінь вони фізично не змогли добратися до пунктів тестування.

— Чи були ті, кого не допустили до ЗНО, хоча вони прийшли на пункти тестування ?

— Зазвичай на іспит не допускали тих, хто спізнювався. Нинішнього року до них додалися ті, хто не був допущений до тестування через підвищену температуру або ознаки ГРВІ. На ЗНО з математики таких було 12 осіб, із мови та літератури — 54. Але двері у виші для них не зачинили, вони мають можливість подати документи й написати заяву на участь у додатковій сесії тестування.

— Я була на одному з пунктів тестування і бачила, що він добре забезпечений масками та дезінфекторами. Де знайшли кошти на все це?

— Спочатку була пропозиція взяти необхідні кошти з фонду боротьби з COVID-19.

Але з невідомих мені причин від цього відмовилися. І врешті-решт Міністерство освіти знайшло три організації, які допомогли забезпечити всі пункти тестування необхідним. Це група «Нафтогаз України», посольство Швейцарії в Україні та ЮНІСЕФ.

До контролю за підготовкою пунктів тестування до проведення ЗНО залучалися експерти Держспоживнагляду. Напередодні тестування вони відвідували пункти тестування й перевіряли наявність усього: щоб антисептики були перед кожною аудиторією, щоб на виході стояли урни для використаних масок, щоб у туалетних кімнатах було рідке мило та паперові рушники. Якщо чогось не було, вони оперативно інформували ОДА. На всіх рівнях усі доволі таки злагоджено й чітко працювали, бо на сьогодні, мабуть, немає масштабнішої події в Україні, ніж ЗНО. Ми дякуємо обласним державним адміністраціям та управлінням освіти, що вони взяли на себе левову частку турбот. Треба було прийняти й розіслати по пунктах тестування тисячі літрів санітайзерів і масок, закупити мило та паперові рушники.

ЮНІСЕФ виявив ініціативу і взяв на себе додатково підготовку плакатів з інфографікою про соціальну дистанцію, про те, як правильно використовувати маски та санітайзери на пунктах тестування.

Я розумію батьків, які намагаються простежити, чи втрапили їхня дитина на пункт тестування, чи все гаразд, чи не було температури. Але це просто в жодні ворота не влазить, коли абітурієнта супроводжує на ЗНО цілий почет: тато, мама, бабуся і дідусь. І вся родина продовжує стояти три години на сонці, чекати, поки їхнє дитятко вийде з пункту тестування. Ми звернули увагу відповідальних за пункти, щоб вони активніше проводили роз’яснювальну роботу з батьками і закликали їх не створювати натовпу, дотримуватися соціальної дистанції.

— Але й самі діти часто не дотримувалися в чергах на пункт тестування соціальної дистанції. Організувати чергу — це обов'язок працівників пунктів тестування?

— Ні, вони відповідають лише за вхід і за те, що відбувається у приміщенні пункту. Відповідальний за пункт тестування, його заступник і медик не можуть контролювати все, що відбувається на вулиці. У цьому питанні нам допомагали працівники поліції, тим часом необхідність дотримуватися в черзі соціальної дистанції — це те, що мають розуміти всі свідомі громадяни.

— Чи багато абітурієнтів не прийшли на перші ЗНО з математики і української мови?

— На математику неявка — 20 відсотків, на українську мову — 26.

По матерiалам: ZN.UA /
Ми повідомляємо тільки дійсно важливі новини. Долучайся до Telegram-каналу
Помітили помилку?
Будь ласка, виділіть її мишкою і натисніть Ctrl+Enter або Відправити помилку
ДОБАВИТЬ КОММЕНТАРИЙ
Текст содержит недопустимые символы
ДОБАВИТЬ КОММЕНТАРИЙ
Осталось символов: 2000
Отправить комментарий
Последний Первый Популярный Всего комментариев: 0
Показать больше комментариев
Пожалуйста выберите один или несколько пунктов (до 3 шт.) которые по Вашему мнению определяет этот коментарий.
Пожалуйста выберите один или больше пунктов
Нецензурна лексика, лайка Флуд Порушення дійсного законодвства України Образа учасників дискусії Реклама Розпалювання ворожнечі Ознаки троллінгу й провокації Інша причина Отмена Отправить жалобу ОК