За інформацією Українського центру оцінювання якості освіти, цьогоріч на зовнішнє незалежне оцінюванні зареєструвались 379 493 українця. За традицією найпопулярнішими предметами стали математика, історія України, українська мова і література. Втім, у лідери за кількістю охочих проходити тестування вирвалася також географія.
«Вже традиційно найпопулярнішими предметами стали українська мова і література (369 767 зареєстрованих), історія України (264 081 зареєстрований) та математика (186 204 зареєстрованих). Як відомо, історія як обов’язковий вступний іспит більше потрібна на гуманітарні спеціальності. У лідери за кількістю охочих проходити тестування вирвалася також географія —130 957 зареєстрованих на ЗНО», - зазначає редакторка відділу освіти і науки ZN.UA Оксана Онищенко.
Звісно, це не означає, що в усіх охочих здавати географію майбутня спеціальність прямо пов’язана з цією наукою. Річ у тому, що в «Умовах прийому» географія дуже часто йде на вибір: або географія, або іноземна, фізика, хімія чи математика. У такій ситуації географія для багатьох стає паличкою-стукалочкою.
Цей предмет на тестуванні часто обирають майбутні економісти. Серед них зазвичай багато потенційних контрактників, а географія вважається легшим предметом.
Очікувано серед популярних предметів на ЗНО опинилися також англійська мова і біологія (відповідно 117 780 та 113 944 зареєстрованих). Біологія потрібна майбутнім медикам та фізкультурникам, аграріям і ветеринарам. До того ж дедалі популярнішою стає спеціальність «біологія» в університетах і біологія для вчителів-біологів.
«Але будемо відвертими: більшість тих, хто планує стати науковцем-біологом, мріють працювати не в нас, а в прогресивних європейських лабораторіях, де твориться сучасна наука», - додає авторка.
Ще кілька років тому в Міносвіти вирішили стимулювати школярів до вивчення природничих наук, і з 2019 року «Умови прийому» побудовані таким чином, що в них стало більше спеціальностей, при вступі на які можна подавати сертифікати з фізики чи хімії.
Але на практиці це не дуже спрацьовує: найменше було охочих проходити тестування з фізики (28 124) та хімії (14 125). Адже для вступу на багато спеціальностей ці предмети йдуть у виборі, тож абітурієнти намагаються їх уникати.
«Це й зрозуміло, адже викладання фізики та хімії у школі безнадійно провалене, хороша лабораторна база є лише в окремих ліцеях. Певна річ, абітурієнти не хочуть ризикувати і псувати собі конкурсний бал», - пояснює Онищенко.
Докладніше про уподобання абітурієнтів у 2020 році, скільки випускників шкіл не прийшло на пункти ЗНО після того, як стало зрозуміло, що тестування буде потрібне лише для вступу, та перші підсумки читайте у статті Оксани Онищенко «ЗНО-2020. «Что-то физики в загоне, что-то лирики в цене».