Тетяна Вакуленко: "Ми проводимо дослідження якості початкової освіти, якого на загальнодержавному рівні ніколи раніше не проводилося"

Український центр оцінювання якості освіти (УЦОЯО) цього року проводить тестування не лише для 11-класників, а й для випускників початкової школи.

Щойно завершилося перше загальнонаціональне моніторингове дослідження якості початкової освіти "Стан сформованості читацької та математичної компетентностей випускників початкової школи". За проведення дослідження відповідає Міністерство освіти і науки, а УЦОЯО є розробником і виконавцем.

У моніторингу беруть участь не всі школи, а вибрані. Цього року - 366 шкіл, 9 тисяч 884 учні й 486 учителів з усієї України. Згідно із програмою дослідження, відтепер воно проводитиметься раз на два роки.

"Вибірка учасників дослідження сформована таким чином, щоб у ній були представлені всі типи шкіл, які є в нашій країні, усі регіони. Тобто це така міні-модель освітньої системи України", - розповідає заступник директора УЦОЯОТетяна Вакуленко.

- Пані Тетяно, в Україні, на жаль, й досі не створено державної концепції моніторингу якості освіти. Але те, що дослідження все ж таки почалися, можна вітати. Яка мета цього моніторингу?

- Ми проводимо дослідження якості початкової освіти, якого на загальнодержавному рівні ніколи раніше не проводилося. Для його підготовки ми використали міжнародний і вітчизняний досвід. У моніторингу кілька цілей. Перша - отримати об'єктивну інформацію про рівень сформованості основних компетентностей випускників початкової школи на загальнодержавному рівні. Друга мета - визначити, які чинники на це впливають (психолого-педагогічні, соціально-економічні). І третя - розробити й апробувати моделі системи моніторингу, яка буде використовуватися для моніторингу не лише в початковій школі, а й далі, на наступних етапах шкільної освіти. Адже за законом "Про освіту" такі дослідження мають проводитися на різних етапах навчання.

Плануємо, що за результатами нашого дослідження будуть розроблені рекомендації фахівців і на них звернуть увагу під час реалізації концепції Нової української школи (НУШ). Крім того, оскільки перше моніторингове дослідження відбулося до масового запровадження НУШ, потім ми зможемо порівняти результати різних років і побачити, наскільки спрацювала шкільна реформа.

- Чому під час моніторингу перевіряли тільки читання й математику ?

- Бо читацькі й математичні компетентності є базовими. Так уважають у всьому світі.

Читацька компетентність - це здатність людини розуміти текст, критично читати, а не просто переказувати. Математична компетентність - це здатність застосовувати знання з математики для розв'язання практичних завдань, звичайних життєвих ситуацій.

- Зміст тестових завдань розголошувати не можна, але розкажіть у загальних рисах про кожен тест - якого типу завдання там були? Наприклад, із читання.

- Наш моніторинг був зорієнтований на компетентнісні засади, за змістом дуже схожий на міжнародні дослідження TIMSS і PIRLS.

Тетяна Вакуленко

У тестах із читання ми використовуємо три типи текстів: художній, пізнавальний та інформаційний. Художні широко застосовуються в шкільній програмі з читання. Пізнавальні - це тексти для освіти.

Їх використовують, наприклад, у підручниках з природознавства, а от на уроках читання - дуже рідко. Інформаційні тексти - це нехудожні тексти, написані з наміром інформувати читача про конкретну тему. Вони зазвичай містяться в журналах, наукових книжках або інструкціях. Такі тексти написані з використанням спеціальних текстових функцій (виокремлення заголовків, застосування спеціальних позначок, різних шрифтів тощо), завдяки яким читач може легко знаходити ключову інформацію і розуміти основну тему. Такі тексти надзвичайно рідко використовуються на уроках читання в школі. Але це те, із чим дитина стикатиметься в житті. До прикладу, інформаційний текст - це реклама для продажу самоката. До такого тексту ми можемо поставити запитання на кшталт: "Чи доцільно те, що автор використовує великі й маленькі шрифти і саме так розташовує текст?", "Знайди серед рекламних оголошень те, на якому самокат саме такий, який ти хочеш; скільки він коштує?", "Що ти додав би чи вилучив з рекламного оголошення?" тощо. А може бути й таке завдання: "Серед поданих рекламних оголошень знайди певний товар, визнач, у кого з продавців вигідніше його придбати".

У тестах ми використовуємо різні формати текстів: цілісні, перервані й змішані. Цілісний - це звичайний повний текст, з яким завжди працюють на уроках. Перерваний текст передбачає подання інформації у вигляді таблиць, графіків, діаграм тощо, на основі яких щось потрібно з'ясувати. Змішані тексти - це тексти, в яких є текстовий фрагмент, а до нього - таблиці, діаграми, списки або схеми.

У наших тестах і з читання, і з математики дуже багато відкритих тестових завдань (тобто таких, де не обирають відповідь, а формулюють свою), і перевіряють їх екзаменатори. Для УЦОЯО це теж, у принципі, новина, тому що зазвичай у наших тестах для абітурієнтів бувають одне-два відкриті завдання (це іноземні мови, українська мова і література, математика). У всіх інших тестах відкритих завдань немає, бо для того, щоб їх перевіряти, потрібні кошти.

- Які завдання з математики?

- Ми намагалися уникати простих завдань на додавання й віднімання, натомість дуже багато компетентнісних завдань. Наприклад, "Добудуй діаграму".

- Хіба цього навчають у початковій школі?

- У тому-то й річ, що насправді в шкільних програмах є розділ "Робота з даними", але вчителі його часто пропускають. А тим часом міжнародний досвід показує: якщо не вводити елементів теорії ймовірності й аналізу даних у початковій школі, то надалі вміння працювати з ними вже майже не формується.

У нас є завдання, які просто перевіряють уміння діяти за правилом. Є завдання, в яких треба осмислити правило й застосувати його в певній ситуації. Наприклад, у мене є торт, і потрібно відрізати від нього одну третину.

До речі, коли ми провели дослідження, учителі розповідали, що дітям сподобалися завдання, і вони хотіли, щоб такі були й на уроках.

- Скільки часу діти пишуть тестову роботу?

- Під час моніторингу одні класи виконують тест із математики, інші - з читання. Тобто кожен учень виконує лише один тест і, відповідно, працює з однією анкетою - або з математики, або з читання. У кожному тесті дві частини. Їх виконують упродовж двох уроків по 40 хвилин плюс перерва 15 хвилин. Таким чином маємо з кожного предмета один довгий тест, завдяки якому можемо робити якісні висновки щодо результатів моніторингу. Бо якщо в тесті, наприклад, усього 14 завдань, то що ми можемо сказати на їх підставі про рівень знань дитини? Може, вона десь просто неохайно галочку поставила, а ми вже робимо висновок. А якщо тест великий, до 30 завдань (як це було в наших тестах), то вже можна зробити більш обґрунтований висновок.

УЦОЯО

- Я знаю, що ви дуже ретельно проводили пілотування моніторингових завдань - було два етапи. Заради цього відклали на цілий рік проведення моніторингу. Які були результати пілотування?

- Пілотування не мало ніяких наслідків для шкіл, ми просто аналізували свої інструменти вимірювання. Це важливо, адже УЦОЯО ніколи раніше не працював з учнями початкової школи. Треба було вдосконалити процедури адміністрування, починаючи від привітання вчителя з учнями й закінчуючи створенням позитивного ставлення учнів до дослідження. У четвертому класі ми не могли брати процедури ЗНО, які досить жорсткі, бо там інша мета.

Після пілотування нам довелося відмовитися від деяких ідей, бо побачили, що вони не спрацьовують. Наприклад, відмовилися від певних завдань, тому що їхня психометрія (тобто статистика виконання) була низькою, і це свідчило про те, що це завдання погане.

Ми також відмовилися від так званої карти класу. Її мав заповнювати вчитель, у класі якого проводиться моніторинг. Тобто дуже детально розписати в ній усе, що знає про учнів. Наприклад, про стан здоров'я, шкільне харчування (хто користується цієї послугою, а хто ні), навіть про режим дня (учень, наприклад, не висипляється), про звички тощо.

Ідея була хороша, але те, що ми отримали від учителів, було неінформативним.

- Окрім завдань тестів, учасники моніторингу заповнювали анкети.

- За допомогою анкет ми відстежували зв'язок між результатами моніторингу й умовами, у яких живе й навчається кожна дитина. Що впливає на те, що діти знають навчальний предмет, мають якісь компетентності чи не мають.

- В анкетах для учнів є запитання про те, чи легко дається навчання, чи підтримує дитину вчитель, чи пояснює він пропущені теми, який клімат у класі - чи ображають дитину однокласники.

- Так, бо мікроклімат у класі дуже впливає на якість навчання. У нашій анкеті є навіть такі запитання: "Чи вживають щодо тебе образливі слова в школі?", "Чи бувало таке, що однокласники не брали тебе гратися чи робити разом якусь справу?", "Чи крали в тебе щось, штовхали чи били (дорослі або школярі)?". Аналогічні запитання про мікроклімат у класі ми ставили вчителям. Під час пілоту ми побачили, що думки дітей часто відрізняються від думок учителя. Педагоги думають, що все добре, а учні зазначають, що атмосфера в класі не дуже сприятлива, що їм некомфортно. Однак остаточні результати ми побачимо в грудні, коли буде готовий звіт за результатами дослідження. Думаю, результати будуть цікавими.

- Учні також відповідали на запитання про матеріальний стан сім'ї: скільки вдома гаджетів (смартфонів, планшетів, комп'ютерів), скільки автомобілів, де проводять свої літні канікули. Про ці запитання навіть поповзли чутки: а може, не просто так збирають таку інформацію? Чи не для податкової?

- Звісно, що не для податкової. Як я вже казала, ми не подаємо результатів моніторингу конкретно для кожної школи чи регіону, ми аналізуємо загальну картину. У нас немає даних про учнів, немає навіть списків, тому всі побоювання, що ми використаємо дані для чогось поза дослідженням, не мають підстав. Відповіді на запитання, про які ви говорите, дають дуже важливу інформацію для вивчення впливу соціально-економічних факторів на результати навчання. Абсолютно очевидно, що є різні середовища навчання: є маленька сільська школа, де батьки, умовно кажучи, дуже незаможні, не мають бібліотеки, не мають змоги ані самі займатися з дитиною (бо працюють із сьомої ранку до десятої вечора), ані найняти їй репетитора. І є великий міський ліцей, в учнів якого батьки вкладають абсолютно все, що можна вкласти. Крім того, такі діти ходять кілька разів на тиждень до репетиторів, а всі вихідні проводять у гуртках.

Якщо ми хочемо виміряти те, що дають дітям школи, ми маємо розуміти цю відмінність. У світі під час освітніх вимірювань обов'язково додають анкети про соціально-економічний статус учнів, щоб дізнатися, які передумови, які ресурси вкладалися в дитину, і які ресурси є в самої дитини.

- Про що були запитання в анкеті для вчителя?

- Анкета для вчителя - це його бекграунд: вік, освіта, кваліфікаційна категорія, який підручник він використовує, за якими програмами і методиками працює. Ми хочемо з'ясувати, як усе це впливає на якість навчання.

Також є запитання, чи задоволений учитель тими ресурсами, які він має, чи зобов'язаний вирішувати якісь матеріальні питання, чи задоволений своєю професією, як ставиться до свого соціального статусу.

- Цікаво, що в анкеті для учнів є запитання про те, чи багато книжок у нього вдома. Учителів ви питаєте лише про шкільну бібліотеку (чи багато книжок, чи є періодичні видання). А чому не запитуєте вчителя, що він читає?

- У першому пілоті в нас було велике запитання: перелік книжок із завданням позначити, які з них учитель прочитав. Це були досить відомі твори. Але ми побачили, що це запитання взагалі не працює, бо вчителі позначають абсолютно всі книжки як прочитані. Можна було б дати відкрите запитання: які книжки ви прочитали? Але його дуже важко опрацьовувати через велику кількість даних, що вводяться вручну.

УЦОЯО

- Хто розробляв тестові завдання, анкети і процедури проведення моніторингу? Хто фінансував цю роботу?

- Було створено робочу групу експертів, до складу якої увійшли науковці НАПНУ, передові вчителі початкової школи, автори підручників, експерти в галузі дитячої психології, соціологи, а також співробітники УЦОЯО. Фінансувався моніторинг здебільшого за кошти бюджету УЦОЯО. Але нам допомагав і Інститут розвитку освіти. Це український фонд, який займається проектами в галузі освіти. За кошти донорів фінансувалися додаткові організаційні моменти, як-от приїзд на робочі засідання до Києва експертів. На перших двох етапах апробації моніторингового дослідження Інститут розвитку освіти дав кошти на друк кольорових тестових зошитів. Але остаточне формування тестових зошитів, анкети для учнів і вчителів - усе це робилося УЦОЯО за бюджетні кошти.

- Звіт за результатами дослідження буде готовий у грудні?

- Так. Ми покажемо в ньому, як учні впоралися з різними завданнями, що для них було легким, а що - навпаки, які саме чинники є найбільш впливовими для України. Зі світового досвіду ми знаємо, наприклад, що соціально-економічний фактор у деяких країнах дуже впливовий (наприклад, в Аргентині). Як свідчать результати міжнародних досліджень, у таких країнах дуже сильне розшарування населення, і те, якого ти походження, прямо впливає на твій результат і майбутнє життя.

А в деяких країнах соціально-економічний чинник зовсім не впливає на результати навчання (наприклад, у Фінляндії). Такі країни змогли вирівняти всіх учнів саме завдяки школі, яка дає можливість усім отримати однаковий приріст знань незалежно від соціально-економічного стану.

Ми подивимося, як це працює в Україні, як підвищити якість освіти, які чинники впливають на неї позитивно, а які - негативно. І що робити для того, щоб учитель почувався в школі комфортно, щоб відчував свою значущість, потребу в собі і зміг показати максимум того, що він може.