Страшенна таємниця держзамовлення

Акт наруги над держзамовленням на підготовку фахівців, безпардонно-цинічно вчинений керівництвом Міносвіти, і покарання міністром-професором ректорів університетів за невиконання державного замовлення зробили те, чого поки що не вдалося нікому для привернення уваги суспільства до проблеми, яка досі залишалася в тіні. І хоча дані про розподіл держзамовлення у вигляді коштів на підготовку фахівців у системі вищої освіти (а це таки чималий кусень бюджетного пирога - цього року він становив близько 11 млрд. грн.) МОНМС зберігало як страшенну таємницю, проте багато чого спливло на поверхню. Про непрозорість і суб’єктивний підхід у розподілі коштів керівництвом міністерства (Києво-Могилянська академія подала до суду на МОНМС з приводу несправедливого розподілу держзамовлення) сказано вже досить багато. Чиновницький волюнтаризм стосовно бюджетних коштів цільового призначення - це наслідок, причина ж криється в самому механізмі формування держзамовлення й розподілу його між вищими навчальними закладами. І зараз це як ніколи викликає багато запитань.

Те, що цей механізм недосконалий, розуміють і у владних структурах. Так, у «Програмі економічних реформ України на 2010-2014 рр.» окреслено завдання: «розробка методичних засад прогнозування потреби у фахівцях на ринку праці, прийняття порядку формування й розміщення державного замовлення на підготовку фахівців, робочих кадрів з урахуванням потреб ринку праці й контролю за його виконанням». Однак звернімо увагу на відведені для вирішення цього завдання строки - до кінця 2012 року. Йдеться тільки про розробку методики прогнозування, а коли з’явиться налагоджений порядок (чи механізм) формування й розміщення держзамовлення - хтозна.

Тому аж ніяк не випадково тема формування держзамовлення на підготовку фахівців у системі вищої освіти стала предметом обговорення заочного круглого столу, ініційованого нашим тижневиком. У ньому взяли участь: Павло ПОЛЯНСЬКИЙ, директор Центру освітнього моніторингу; Юрій ВІТРЕНКО, кандидат економічних наук, екс-заступник міністра економіки; Ігор ЖИЛЯЄВ, доктор економічних наук, заступник завідувача секретаріату комітету з питань науки і освіти Верховної Ради України, професор кафедри менеджменту КНЕУ ім. В.Гетьмана; Марина АГЛОТКОВА, заступник директора Державного центру зайнятості; Олексій ЗВОЛИНСЬКИЙ, експерт у галузі ринку праці (компанія GP Group).

- На підставі яких критеріїв формується державне замовлення на підготовку фахівців?

1. Спеціалісти з якою фаховою освітою становлять більшість серед зареєстрованих безробітних?

У І півріччі 2011 року на обліку в державній службі зайнятості перебувало 1млн.206,1 тис. незайнятих громадян, з яких: повну вищу освіту мали 17% осіб; базову та неповну вищу - 20% осіб; професійно-технічну - 33% осіб; повну та базову загальносередню - 30% осіб.

2. Яку частку серед них становлять молоді люди - недавні випускники вишів?

Серед незайнятих громадян, які перебували на обліку в державній службі зайнятості у І півріччі 2011 року (1млн. 206,1 тис. осіб), майже половину становила молодь, зокрема: 29,0 тис. випускників вищих навчальних закладів, 22,8 тис. випускників професійно-технічних навчальних закладів освіти, 4,7 тис. випускників середніх загальноосвітніх шкіл.

3. Яких фахівців найбільше потребують сьогодні роботодавці? Яка динаміка стосовно запитів ринку праці спостерігається останніми роками?

Що стосується динаміки запитів ринку праці, то протягом багатьох років, до кризового періоду, кількість вільних робочих місць практично відповідала чисельності осіб, які шукали роботу. При цьому спостерігався значний дефіцит кваліфікованої робочої сили.

У 2009 - 2010 роках відбулося істотне зменшення кількості вакансій за всіма групами професій.

До речі, в останні місяці поточного року ситуація щодо кількості наявних вакансій стабілізувалася. Загалом по Україні у січні - серпні 2011 року база даних державної служби зайнятості налічувала 901 тис. вакансій, що на 7,7% більше, ніж у відповідний період 2010 року.

Найпопулярнішими професіями, на які сьогодні спостерігається попит роботодавців, є професії висококваліфікованих робітників - слюсарів, токарів, електрогазозварників, водіїв та інших представників робітничих професій.

Як і раніше, залишається значний попит на спеціалістів вищого рівня, топ-менеджерів, а також економістів, лікарів, інженерів, спеціалістів сфери інформаційних технологій із відповідним досвідом роботи та високим рівнем кваліфікації.

4. Як здійснюється фінансування перекваліфікації безробітних? У якому обсязі? Який відсоток тих, хто звернувся до служби зайнятості, має змогу працевлаштуватися (за фахом чи перекваліфікувавшись)?

Перш за все варто зазначити, що професійне навчання безробітних громадян із подальшим працевлаштуванням - один із пріоритетних напрямів роботи державної служби зайнятості.

Державна служба зайнятості - виконавча дирекція Фонду загальнообов’язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття організовує професійне навчання безробітних, зареєстрованих у державній службі зайнятості, за рахунок коштів фонду в межах затвердженого бюджету.

Вартість підготовки слухачів розраховується відповідно до професії, виду навчання (підготовка, перепідготовка, підвищення кваліфікації) та терміну навчання у кожному конкретному випадку. Всього безпосередньо на організацію професійного навчання безробітних з початку року було витрачено 105,9 млн.грн.

У 2011 році професійне навчання безробітних державною службою зайнятості здійснюється за 268 професіями на базі понад 18 тис. навчальних закладів, підприємств та організацій.

Протягом січня-серпня 2011 року професійне навчання за направленням державної служби зайнятості проходило 156,7 тис. осіб.

Служба зайнятості надає широкий спектр послуг щодо сприяння у працевлаштуванні громадян, у тому числі підвищуючи їхню конкурентоспроможність на ринку праці шляхом організації тимчасових громадських робіт, навчання, перенавчання та підвищення кваліфікації з урахуванням потреб ринку праці та перспектив розвитку певного регіону. Застосовує нові підходи в організації професійного навчання дорослого населення, перш за все розвиваючи мережу власних навчальних закладів. Сьогодні функціонують десять центрів професійно-технічної освіти державної служби зайнятості: в АР Крим, Дніпропетровську, Донецьку, Івано-Франківську, Луганську, Львові, Одесі, Рівному, Сумах, Харкові, у яких кваліфіковані викладачі навчають професій, затребуваних на ринку праці.

Серед інших заходів активної політики сприяння зайнятості населення державна служба зайнятості проводить навчання основ підприємництва, складання бізнес-планів, надає таким безробітним фінансову підтримку у вигляді виплати допомоги по безробіттю одноразово для започаткування власної справи, надалі здійснює консалтингове супроводження.

5. Чи веде державна служба зайнятості аналіз потреб ринку праці? Чи враховуються результати такого аналізу відповідними державними структурами при плануванні держзамовлення на підготовку фахівців?

Безумовно, державна служба зайнятості аналізує потреби ринку праці.

Так, із метою урахування вимог ринку праці при формуванні державного замовлення державна служба зайнятості двічі на рік надає Міністерству освіти і науки, молоді та спорту України, Міністерству економічного розвитку та торгівлі України, Міністерству аграрної політики та продовольства України, Фонду соціального захисту інвалідів, Всеукраїнській асоціації роботодавців, Федерації роботодавців України, Конфедерації роботодавців України інформаційно-аналітичні матеріали щодо чисельності незайнятих громадян, чисельності працевлаштованих та кількості вакансій, зареєстрованих у службі зайнятості, в професійному розрізі.