П’ЯТЬ СЛОВНИКІВ В ОДНІЙ КИШЕНІ

152 тисячі слів, близько 3 мільйонів словоформ, 40 тисяч сторінок довідкової інформації з легкістю розмістилися на одному лазерному диску — першому електронному словнику української мови.

Зрозуміло, подібною мінімізацією сьогодні вже нікого не здивуєш. Електронні підручники, довідники та різноманітні аналітичні системи активно використовують у всьому світі. Проте вітчизняний філологічний «первісток» дуже примітний.

Він являє собою інтегровану лексикографічну систему, в якій об’єднані п’ять різних функцій, по суті, п’ять словників — орфографічний, орфоепічний, фразеологічний, словники синонімів і антонімів. Працювати з таким «вокабуляром» набагато зручніше, ніж із звичайними, друкарськими. Приміром, потрібно подивитися, чи правильно ми вжили слово «дріжджі». Відшукуємо його в реєстрі, розташованому в лівій стороні екрана, наводимо курсор і «клікаємо» — справа відразу висвічується стаття з усією необхідною інформацією. В іншій функції — «Транскрипції» — можна подивитися, як правильно звучать усі наявні форми даного слова.

Цим можливості словника не обмежуються. Припустимо, користувач працює над статтею, в якій деякі слова є основними й тому часто повторюються. Природно, йому потрібно це слово час від часу заміняти. Словник дозволяє за лічені секунди відшукати підхожий фразеологічний зворот із необхідними поясненнями (усього в системі їх 56 тисяч), синонім, а за необхідності, і антонім. Зайшовши в один із таких розділів, у реєстрі поруч із більшістю слів виникає маленька буква «ф», «с» чи «а», що означає, що дане слово входить у якийсь український фразеологізм, синонімічний чи антонімічний ряд. При цьому активним може бути практично будь-яке слово: не тільки те, що знаходиться в реєстрі, а й в інформаційній статті. Два «кліка» вводять його до основного реєстру, після чого вже на цю мовну одиницю можна знайти всю необхідну інформацію за наявними у словнику розділами.

Першим тиражем випущено лише 30 тис. примірників словника, третину яких передано Міністерству освіти та науки. Зрозуміло, що цього не досить: в Україні 22 тисячі лише шкіл, не кажучи вже про вузи й ПТУ. На черзі, повідали творці словника — Українського мовно-інформаційного фонду, — друга версія системи, уже повністю підготовлена до «друку». У ній частину функцій трохи розширено, додано деякі нові, приміром, граматична, що дозволить простежити всю граматичну парадигму слова в тій чи іншій частині мови. Та її випуск поки що відкладають — немає коштів. Можливо, вони незабаром з’являться — після парламентських слухань про функціонування української мови, які мають відбутися 12 березня.