Світ, у якому ми живемо, є надзвичайно прагматичним і дуже орієнтованим на когніцію людини. Ми навчаємося розуміти й робити висновки, ухвалювати рішення. Й це, безперечно, важливо, але ми не повинні забувати про емоції. Якщо запитати батьків і вчителів, що вони вважають важливим для навчання дитини та підготовки її до успіху в майбутньому дорослому житті, напевно, мало хто згадає про емоційний інтелект. Цей soft skill, на жаль, часто випадає з фокусу уваги.
Про те, чому важливо допомагати дітям відчувати увесь спектр емоцій, злість також, та розвивати емпатію й емоційну стійкість, ми поспілкувалися із науковицею та психотерапевткою Тетяною Ширяєвою.
Немає поганих емоцій
Емоційний інтелект — це здатність відчувати, виражати, розуміти та керувати емоціями. Це вміння проживати як позитивні, так і негативні емоції, свої та інших людей, уміння ідентифікувати, що відбувається з іншими людьми, формувати міжособистісні зв’язки. Тож, розвиваючи емоційний інтелект, ми вчимося сприймати емоції (помічати, відчувати їх на тілесному рівні також), інтегрувати, розуміти, чим вони викликані та як можна їх прожити і, зрештою, дати собі можливість конструктивно їх розмістити в контексті конкретної ситуації. Навчання емоційного інтелекту сприяє формуванню відкритості, самоусвідомленню та можливості проживати емоції, особливо складні, адже це є фундаментом для дорослості. Що раніше ми навчимося це робити, то ймовірніше, що зможемо навчитись адаптуватися в невизначеності, знаходити здорові способи реагувати на стресори й долати виклики, бо наше сьогодення направду є невизначеним і сповненим викликів.
Формування особистості починається в дитячому, а продовжується в підлітковому віці. Тому дослідження емоційної сфери підлітків є надзвичайно важливим, зважаючи на те, що це період становлення та розвитку особистості. Підліткам емоційний інтелект допомагає зрозуміти, хто вони і що відчувають. З клінічного погляду низький емоційний інтелект асоціюється з високим рівнем ризику переживання тривоги й депресії.
Власне підлітковий вік є емоційно насиченим періодом життя, який упливає на формування стійких реакцій і способів адаптації. З іншого боку, емоції впливають на стан здоров’я, успішність у школі, відчуття себе, готовність контактувати з іншими.
Отже, працюючи з емоційною сферою підлітків, можна її стабілізувати зараз і дати підліткам інструменти для вирішення актуальних для них проблем, підвищити психологічний імунітет, імовірно, вплинути на успішність, безперечно, вплинути на фізичний стан. До того ж це стане фундаментом для трансформації підлітків у стійких дорослих, які будуть адаптивними до нескінченних змін сьогодення й не даватимуть емоціям узяти гору.
Як і кожен віковий період, підлітковий має свої особливості, пов’язані з розвитком психіки:
- підлітки емоційно збудливі, легко запалюються справою, яка здається цікавою, втім, так само швидко можуть припинити нею займатися через втрату інтересу чи появу захопливішої діяльності;
- підлітки шукають справедливості й обстоюють власну думку, й тим самим — свої кордони; вони різко реагують на несправедливість щодо них або людей, які їм цікаві чи близькі;
- підлітковий вік відомий нігілізмом і невизнанням авторитетів. «Усе не так», «це не підходить», «це не працює» можна почути як ніколи раніше;
- емоційні переживання підлітків відрізняються від дитячих глибиною та стійкістю, нерідко вони викликають образу й довго утримуються в пам’яті;
- підлітки інтенсивно переживають тривожність або страх, найчастіше пов’язані з розвитком міжособистісної та інтимної сфери, переживанням закоханості. Постійне чи ускладнене переживання може призвести до погіршення психологічного стану;
- складність почуттів та емоцій, відсутність навичок розуміння й контролю над емоційною сферою може спричинити переживання «невідповідних» емоцій. Наприклад, сльози як реакція на ситуацію, що викликає злість: її небезпечно чи неможливо ідентифікувати чи пережити, тому з’являється інша реакція у вигляді сліз;
- розвиток самосвідомості та рефлексії супроводжується впливом на самооцінку, яка найчастіше є необ’єктивною й негативною;
- у підлітків є надзвичайно важлива потреба у схваленні, прийнятті та визнанні членами колективу, до яких вони тяжіють у цей період. Батьки знають про цей час як про період, коли думка приятеля є важливішою за думку дорослих, бо останні втратили авторитет. Інколи цей страх відторгнення колективом спонукає до неправильних, нездорових чи небезпечних учинків;
- підлітки формують дружні зв’язки за інтересами та перебувають у них протягом тривалого проміжку часу.
Накладання всіх цих переживань на контекст війни, звісно, посилює певні процеси, що може мати як позитивні, так і негативні наслідки. Підлітковий вік уже усвідомлений, але багатогранний і різнобарвний. Дорослі, які перебувають поруч із підлітками, насправді почуваються не менш нестабільно, часто остерігаються й лякаються цього періоду. Тим часом через розхитування авторитетів підліткам важливо знати, що є дорослі, які залишатимуться з ними попри їхні внутрішні процеси.
Як працювати з емоційним інтелектом
Класична модель емоційного інтелекту, розроблена Дж.Маєром і П.Саловеєм, включає емоційне сприйняття, інтеграцію, розуміння та менеджмент. Тож розвиваючи емоційний інтелект, ми вчимося сприймати емоції (помічати, відчувати їх на тілесному рівні також), інтегрувати, розуміти, чим вони викликані та як можна їх прожити і, зрештою, давати собі можливість конструктивно їх розмістити в контексті конкретної ситуації.
Підліткам емоційний інтелект допомагає розуміти, хто вони і що відчувають. З клінічного погляду низький емоційний інтелект асоціюється з високим рівнем ризику переживання тривоги й депресії.
Серед інструментів, які допомагають розвивати емоційний інтелект, Тетяна Ширяєва виділяє:
— Щоденник емоцій (фіксація події та емоції, що відчувалася внаслідок проживання події). За можливості варто щодня вписувати бодай одну помічену емоцію. «Я прошу звертати увагу й на те, якими фізичними відчуттями в тілі супроводжується емоційне переживання», — наголошує психологиня.
— Про почуття важливо говорити з іншими та легалізувати емоції, які переживаються. Немає поганих емоцій, вони є нашою реакцією на ситуацію, а тому їх потрібно проживати, а не уникати.
— Опанування методів релаксації, медитації, йоги, дихальних вправ.
— Розвиток рефлексії й навчання технік відтермінування реакцій (зупинитися та порахувати до десяти).
— Читання та обговорення книг, де йдеться про підліткові історії.
— Розвиток комунікативних навичок, асертивності та розв’язання конфліктів.
— Залучення до групових діяльностей, де практикується комунікація та співпраця.
Розвиток емоційного інтелекту в підлітків потребує часу та постійної практики, але ці навички значно поліпшують їхнє життя, допомагаючи краще розуміти себе та інших, а також ефективніше долати виклики. Між іншим, багато що з цього робиться у SPARK Resilience («СПАРК Резилієнс»), яку втілює громадська організація «Смарт Освіта». Це — шкільна програма соціально-емоційного навчання для підлітків, що спирається на позитивну психологію та когнітивну поведінкову терапію, була надана «Смарт Освіті» британською ГО «Partnership for Children».
Дати емоціям жити
«З мого професійного досвіду, — каже Тетяна Ширяєва, — робота з емоціями ніколи не буває швидкою, але вона однозначно кольорова, як і емоції, що в певний момент часу стають помітними та безпечними.
Пам’ятаю, як колись до мене звернулася 15-річна дівчина, яка не вміла злитися. І ми працювали над тим, щоб дозволити їй відчувати й проживати цю емоцію. Злість як емоція дуже витісняється соціумом, і дітей нерідко навчають не злитися. Повторюсь — усі емоції важливі й усі хороші, поганих немає. Є емоційні реакції, некомфортні для батьків, і ми намагаємося їх уникати, наприклад, навчаючи дітей бути «хорошими», а отже, не злитися.
У тій ситуації дівчина дуже любила своїх дорослих і боялася їх втратити, тож заборонила собі відчувати злість, бо інакше, як вона гадала, втратила б батьків, які б перестали її любити. Багато часу пішло на те, щоб визнати, що вона має право відчувати злість, ця емоція не руйнує, можна відчувати її і залишатися у гарних стосунках із іншими. І це було величезним здобутком. Варто пам’ятати, що коли ми навчилися відчувати якусь емоцію, то не відчуватимемо тільки її, ми просто вводимо її в систему координат наших емоцій.
Хочу наголосити, що невміння помічати та проживати емоції є небезпечним. Інколи це набуває соматичної природи. Ми хворіємо. Тож не забуваймо, що діти мають право на дитинство, а емоції — на те, щоб їх помічали та проживали».
Про програму «СПАРК Резилієнс»
«Для мене особисто важливо, щоб дитина проживала дитинство, — наголошує психологиня. — Й у цьому цінність програми «СПАРК Резилієнс», бо там ми звертаємо на це увагу.
Це програма, що навчає дітей та підлітків усвідомленню й розвиває в них емоційну обізнаність. Між іншим, розробники програми довели її ефективність у зниженні рівня депресії та підвищенні рівня самооцінки у підлітків.
Ми вже розпочали цю програму й маємо перших її україномовних слухачів. «СПАРК» навчає бути стійкими й робить це в ненав’язливий і цікавий спосіб. Невеличкими простими кроками ми вибудовуємо міцний та щільний емоційний каркас, навичку утримувати який ми матимемо й у подальшому дорослому житті. Якось я почула коментар, що програма не відповідає віковим особливостям українських дітей, бо наші діти доросліші за інших, а програма є занадто дитячою.
В тому, що наші діти дорослі, немає сумнівів. Але для мене це різні речі: вміти вирішувати проблеми, подекуди дуже дорослі, що більше про когнітивну сферу, та відчувати емоції, тобто проживати життя, залишатися чутливим та емпатійним, що належить до емоційної сфери. І це не про щось краще чи гірше, це про комплексність і важливість. Я впевнена, що ми, дорослі, маємо докладати зусиль, аби попри труднощі сьогодення діти проживали всі вікові періоди, а не перескакували їх.
Я не припиняю захоплюватися тим, як багато знають і вміють діти та підлітки. Й мені вони завжди цікаві, що, безперечно, допомагає вибудовувати з ними гарний міжособистісний зв’язок. Тож я ціную саму можливість творити спільний простір із українськими підлітками, які переживають свої внутрішні процеси і дозволяють дорослим брати в цьому участь. А інколи мені просто по-людськи хочеться, щоб наші діти та підлітки проживали свої процеси так, як це передбачено природою, але без впливу на це війни, яка, на жаль, залишає свій слід».
Якщо вам цікаво дізнаватися про емоційний інтелект і ваша дитина висловлює бажання приєднатися до курсу «СПАРК Резилієнс», напишіть на spark-ukr@smart-osvita.org.