Інтелект успіху

16 квiтня, 2020, 17:05 Роздрукувати
Відправити
Відправити

Чому Нова українська школа фокусується на розвитку емоційного інтелекту.

Інтелект успіху

Сьогодні від будь-яких знань учня відділяє всього один пошуковий запит. За таких умов школа має не лише навчати предмета, а й розвивати навички, необхідні для гармонійного співжиття з іншими. Адже надзвичайні математичні здібності, талант до мов чи розуміння точних наук не обов'язково є запорукою успіху в житті. Навчання без розвитку емоційної складової інтелекту може викликати труднощі в побудові стосунків, розумінні власних потреб і бажань, визначенні свого місця в соціумі.

Коефіцієнт інтелекту IQ (intelligence quotient) тепер не вважається єдиним показником, який визначає життєвий успіх. Будь-які здобутки навряд чи можливі при низькому рівні емоційного інтелекту - EQ (emotional quotient). Саме він допомагає почуватися "у своїй тарілці" як дорослим, так і дітям. Тому в освітній реформі "Нова українська школа" (НУШ) так багато уваги приділяється розвитку м'яких навичок (soft skills) школярів - соціальних і комунікативних компетентностей. Новий фокус школи - навчити учнів будувати ефективні відносини з іншими та розуміти власні емоції.

Що таке емоційний інтелект (ЕІ)?

Цей термін став всесвітньо відомим у 90-х роках минулого століття завдяки книжці гарвардського професора Деніела Гоулмана "Емоційний інтелект". Саме цей вид інтелекту американський психолог Роберт Стернберг називає інтелектом успіху. Дедалі частіше навички керування емоціями стають визначальними під час найму працівників.

Емоційний інтелект умовно можна поділити на дві групи: особистісні та соціальні компетенції. До перших належать ті навички, від яких залежить наша емоційна стабільність. Це вміння розпізнавати свої емоції, аналізувати природу їх виникнення і наслідки. До завдань емоційного інтелекту також належить уміння приймати та цінувати власні почуття, рефлексувати.

Наступний рівень особистісних компетенцій, пов'язаний з емоціями, - здатність керувати власними почуттями: контролювати емоції, використовувати їх під час мислення або вирішення проблем. Емоційний інтелект також впливає на внутрішню мотивацію, тобто підпорядкування емоцій цілям. Зокрема це вміння підбадьорити і заспокоїти інших.

Взаємодія з іншими - це соціальна складова емоційного інтелекту, яка включає комунікативні навички та емпатію (здатність розуміти почуття і потреби інших). Добре розвинений емоційний інтелект допомагає легко налагодити та підтримувати контакти, викликати бажану реакцію у співрозмовника. Це вміння домовлятися, знаходити компроміси, враховувати інтереси кожного й запобігати конфліктам.

Психологиня Марта Приріз пояснює: "Людина з розвиненим емоційним інтелектом розуміє, що з нею відбувається, що вона відчуває та що можуть відчувати інші люди. Успіх також залежить від уміння домовлятися, працювати з різними людьми, бути на одній хвилі з ними. Для цього важливо усвідомлювати, як ми почуваємось і які емоції переживають інші. Від рівня емоційного інтелекту залежить, як людина взаємодіятиме з оточуючими, а від уміння адаптувати свою поведінку - її успіх. Інакше кажучи, емоційний інтелект допомагає досягати цілей.

Не буває хороших або поганих емоцій. Будь-яка емоція є індикатором наших потреб, кожна з них має свої функції. Наприклад, смуток допомагає зупинитися перед чимось, спонукає виправити ситуацію, а втома виконує захисну функцію. Емоції - це такі собі "щеплення" проти депресії чи вигорання.

Діти, як і дорослі, мають право на різні емоції. А завдання школи та батьків - навчити дитину адекватно виявляти будь-яку емоцію, щоб не нашкодити ані собі, ані іншим. Якщо ми забороняємо їй злитись або кажемо, що деякі емоції треба приховати, вони від цього не зникнуть, а накопичаться всередині. Це може призвести до нервового зриву чи пригніченого настрою".

Як емоційний інтелект допомагає в житті?

Під час кризи люди мають величезні емоційні навантаження. Тому вміння керувати власними емоціями стає таким же важливим інструментом збереження здоров'я, як й інші методи профілактики.

Емоційний інтелект допомагає вчитися на власному досвіді. Якщо дитина торкнеться гарячої плити, вона запам'ятає відчуття болю і надалі не буде так робити.

Вміння правильно інтерпретувати емоції інших, зокрема гнів чи незадоволення, допомагає уникнути конфліктів і правильно реагувати в різних ситуаціях. Загалом, це все запобігає булінгу.

Розуміння емоцій допомагає заводити нові знайомства та будувати дружні стосунки. Високий емоційний інтелект прямо корелює з лідерським потенціалом, а його розвиток з найменшого віку відкриває нові перспективи.

Коли емоції беруть гору, ми поводимося нераціонально і сприймаємо інформацію упереджено. Емоційний інтелект допомагає людині аналізувати власні емоції, а не вірити першим, імпульсивним відчуттям.

Розвиток емоційного інтелекту - спільна справа школи та батьків

НУШ активно займається розвитком емоційного інтелекту учнів. Серед інструментів такого розвитку є відоме "ранкове коло". Під час нього діти вчаться розпізнавати свої емоції, ділитися з іншими і розуміти, що відчувають їхні однокласники. У цьому добре допомагають вправи та ігри на взаємодію, дискусійні завдання, перегляд відео, обговорення мистецьких творів і прослуховування музики.

Саме через культуру людина може найкраще розширити світогляд, навчитися розуміти інших та розвинути емоційний інтелект. Література й музика, кіно та мультфільми породжують у дітях емоції і розвивають такі якості як співпереживання, розуміння себе та інших.

У вересні 2019 року 26 українських шкіл розпочали пілот із впровадження міжнародної програми "Соціальне, емоційне та етичне навчання" (Social Emotional and Ethical (SEE) Learning). Вона докладно розписує методики з формування м'яких навичок на трьох рівнях: особистісному, соціальному та системному. Ці уроки можна інтегрувати до будь-якого предмета. Вони також допоможуть учителю з методиками розвитку EQ у школярів.

Але розвиток емоційного інтелекту не може обмежуватися лише роботою вчителя. Важливо, щоб діти зростали в середовищі з високим рівнем емоційного інтелекту. Тому відповідальність лежить і на плечах родини. Якщо батьки вміють контролювати власні почуття, їхнім дітям набагато легше навчитися теж це робити. Вони стійкіші до стресу, легше знаходять друзів і мають менше складнощів із навчанням.

Як стверджує Людмила Петрановська у книжці "Таємна опора. Емоційний зв'язок у житті дитини": "Емпатія і рефлексія - важливі складові емоційного й соціального інтелекту, а вони визначають якість життя людини набагато більше, аніж академічна успішність. Тож найкращий внесок у майбутнє дитини - не тридцять три розвивальні групи і спортивні секції, а багато різноманітного й живого спілкування з усіма членами сім'ї, під час якого дорослі проявляють емоційну зрілість і увагу як до своїх почуттів, так і до настрою та емоцій інших людей".

Як розвивати емоційний інтелект?

Це не вроджений дар, а результат освіти і роботи над собою. Емоційний інтелект формується з найменшого віку, але його високого рівня можна досягти тільки завдяки невпинній роботі впродовж життя. Чим раніше людина починає "прокачувати" це вміння, тим легше їй знайти своє місце.

Тетяна Суржик, учителька початкових класів Милівської школи Бериславського району Херсонської області, радить вправи на розвиток емоційного інтелекту, які дуже люблять учні.

"Рожеві окуляри". Учитель по черзі пропонує дітям надягти "рожеві окуляри": подивитися на сусіда й назвати лише хорошу рису його характеру чи емоцію, яку він відчуває до товариша.

"Ситуація успіху". Учитель розповідає учням історію, яка не має кінцівки. Після чого запитує: "Що треба зробити, аби герой досягнув успіху?" У кожного відповідь буде різна, але по-своєму правильна.

"Вгадай емоцію". Учитель заздалегідь готує зображення емоцій. Потім кладе їх картинкою донизу. Учень вибирає картку і, приховуючи її від інших, демонструє емоції чи настрій, зображує їх із допомогою жестів, міміки, звуків. Друзі мають відгадати, що показує учень.

"Видихни негатив". Учитель заздалегідь готує олівці, на кінчик кожного приклеює ялинковий дощик. Потім просить учнів глибоко вдихнути і подути на так званий фільтр. Коли вони дмухнуть на дощик, усі негативні емоції залишаться на олівці, а позитивні полетять до інших дітей. Так школярі завжди будуть дарувати друзям лише позитив.

Марта Приріз, з огляду на власну психологічну практику, також радить: "Починайте із зовсім простих речей: що таке радість, сум, гнів, страх. Розпитайте дитину, в яких ситуаціях вона почувалася, наприклад, наляканою, розгніваною чи радісною. Поступово до цих основних емоцій додавайте інші, розширюйте "емоційний репертуар" дитини: "У цій ситуації ти, мабуть, почувалась обуреною. Знаєш, що це за емоція?" Розповідайте, що таке ненависть, розпач, образа тощо. З часом дитина розрізнятиме вже не чотири емоції, а більше. Хороша вправа - вести "щоденник емоцій".

Як вести щоденник емоцій? Візьміть аркуш паперу, поділіть його на дві частини: меншу і більшу колонки. У першу колонку записуйте кожну емоцію, яка з'являлася впродовж дня, те саме нехай зробить ваша дитина. Наприкінці дня обдумайте причини появи кожної з емоцій та обговоріть це разом. Що спровокувало гнів чи радість? Що означали негативні емоції, на яку потребу вони вказали? Можливо, роздратованість і гнів з'явилися через недостатній сон? І якщо лягти раніше, емоції зміняться?

"Обов'язково треба визнавати, що емоції дитини реальні, - каже психологиня. - Іноді першою реакцію батьків, коли дитина говорить, що їй сумно, є заперечення: "Та ні, все нормально, чого тобі сумувати? В тебе є друзі й іграшки". А дитині справді може бути сумно. Потрібно показати їй, що ви бачите, розумієте і не заперечуєте її почуття.

Якщо дитина не розуміє своїх емоцій, потрібно, щоб батьки їй допомогли, підказали: "Зараз ти виглядаєш дуже засмученим; є відчуття, що ти сердишся на свого друга". Допоможіть дитині зрозуміти, що з нею відбувається. Здається, що це базові речі. Але, на жаль, не всі їх дотримуються. Деякі підлітки, з якими я працювала, досі не знають більше п'яти-шести емоцій, вони не можуть їх розрізнити і зрозуміти, в яких ситуаціях їх відчувають".

Кожна емоція має право на існування. Розуміння природи емоцій і їхніх наслідків, пошук балансу між "мозком почуттів" і "мозком мислення" - це складний процес, що потребує щоденної кропіткої роботи. Над розвитком емоційного інтелекту необхідно працювати впродовж усього життя. Саме тому школа і батьки мають допомогти дитині з найменшого віку навчитися розпізнавати й керувати власними емоціями, а також розуміти і співпереживати іншим.

Цей матеріал був створений за фінансової підтримки Європейського Союзу та Міністерства закордонних справ Фінляндії. Висловлені в цьому матеріалі думки жодним чином не відбивають офіційну думку Європейського Союзу чи Міністерства закордонних справ Фінляндії.

Автор інфографіки - Назар Калапунь

Ми повідомляємо тільки дійсно важливі новини. Долучайся до Telegram-каналу
Помітили помилку?
Будь ласка, виділіть її мишкою і натисніть Ctrl+Enter або Відправити помилку
ДОБАВИТЬ КОММЕНТАРИЙ
Текст содержит недопустимые символы
ДОБАВИТЬ КОММЕНТАРИЙ
Осталось символов: 2000
Отправить комментарий
Последний Первый Популярный Всего комментариев: 0
Показать больше комментариев
Пожалуйста выберите один или несколько пунктов (до 3 шт.) которые по Вашему мнению определяет этот коментарий.
Пожалуйста выберите один или больше пунктов
Нецензурна лексика, лайка Флуд Порушення дійсного законодвства України Образа учасників дискусії Реклама Розпалювання ворожнечі Ознаки троллінгу й провокації Інша причина Отмена Отправить жалобу ОК