У тих, хто швидко освоює іноземні мови, мозок менш симетричний, у ньому більше білої речовини, з’ясували британські вчені.
Як повідомляє агентство «ІнформНаука», форма мозку і його структура можуть багато розповісти про здібності його володаря, упевнена Нарлі Голестані з Лондонського університетського коледжу. Разом із колегами їй удалося встановити, що чим швидше людина може навчитися чути найменші відмінності у звуках іноземних мов, тим більше у неї білої речовини у відділі мозку, який відповідає за опрацювання звукової інформації.
За останні роки ученим завдяки техніці сканування вдалося глибше проникнути в таємниці білої речовини. Вона є, переважно, скупченням нервових волокон. Жироподібна речовина — мієлін, сприяє якнайшвидшій передачі сигналів по нервових волокнах. У сірій речовині такого прошарку немає.
У експерименті взяли участь 65 французів віком 21—30 років, які не знають жодної іноземної мови. Їм запропонували відрізнити французький звук «da», під час вимови якого кінчик язика притиснутий до верхніх зубів, і звук «da» на хінді, коли кінчик язика притиснутий до піднебіння.
Відмінність між цими звуками мінімальна, виражена лише протягом перших 40 мілісекунд. Найбільш здібні навчилися виділяти їх за 8 хвилин, найбільш неквапливі — за 20. «Швидких» виявилося 11, «повільних» — 10.
Мозок і тих і інших просканували, застосувавши техніку магнітного резонансу. Дослідники зосередили увагу на так званих звивинах Гешля, які допомагають в опрацюванні звуку. Виявилося, що в тих, хто швидко освоює іноземну мову, у лівій звивині Гешля білої речовини на 70% більше. У найбільш здібного учня її зафіксували в 3,2 разу більше, ніж у найбільш відстаючого, що є досить відчутним розходженням. Можливо, завдяки білій речовині інформації легше подорожувати до звивини Гешля й назад.
Автори роботи підкреслюють, що набуті результати стосуються виключно здібності розрізняти звуки іноземної мови і не стосуються інших аспектів її засвоєння, граматики, наприклад.
Необхідно продовжити дослідження, щоб з’ясувати — різний розвиток мозку визначений генетично чи усе залежить від досвіду і зовнішнього оточення.
Нині Голестані та її колеги працюють із фахівцями з фонетики. Вони намагаються з’ясувати, чи пов’язана у цих людей кількість білої речовини мозку з тривалістю їхніх занять іноземними мовами.