Сорос: Україна заслужила скорочення боргу

Якщо оголошення дефолту є єдиним способом, щоб полегшити країні борговий тягар, то інвестори повинні вітати Україну, пише інвестор Джордж Сорос The Wall Street Journal.

Україна відчайдушно намагається укласти угоду з кредиторами, чого вимагає Міжнародний валютний фонд як умову для подальшої фінансової підтримки.

На жаль, Україна не може вдатися до банкрутства. Для держав-боржників не існує аналога глави 11 закону про банкрутства США. У такій обстановці в переговорах України серед важелів тиску – тільки погрози оголосити дефолт, якщо вона не отримає можливість скоротити борги. "Я впевнений, що, у свою чергу, власники облігацій попереджає Україну, що якщо так станеться, то ніхто не буде інвестувати в країну протягом дуже довгого часу", - пише він.

Суверенний дефолт дорогого коштує. Але такі довгострокові ефекти трапляються в основному, коли кредитори затягують "бій", як це було в Латинській Америці в 1980-х або у Греції в наші дні. Коли країна та її кредитори можуть досягти якнайшвидшої угоди, навіть такого, яке передбачає втрати кредиторів, країна, як правило, повертається назад на ринок протягом року або двох.

Колишній міністр фінансів США Ніколас Брейді розумів це, коли він представив так званий план Брейді в 1989 році. План зобов'язував банки погодитися на зниження заборгованості, принаймні, для тих латиноамериканських країн, які проводили раціональні реформи. Зараз Брейді є головою найбільшого власника українських облігацій, Franklin Templeton, який люто виступає проти полегшення боргового тягаря України. За словами Сороса, позиція Брейді тепер різнитися з тією, яка була у 1989 році.

Якщо скорочення заборгованості дасть імпульс реформам, то інвестори повинні вимагати їх, а не вдаватися до аргументу, що списання боргу накликає біду. Якщо оголошення дефолту є єдиним способом, щоб полегшити країні борговий тягар, то інвестори повинні вітати Україну, а не засуджувати її за це.

Не буде ганебним, якщо власники облігацій України визнають, що вони виступають проти скорочення боргу країни, за допомогою "стрижки" або в будь-якій іншій формі. "Вони ненавидять втрачати свої інвестиції так само, як і я. Чому б не визнати це, а не намагатися переконати Україну, що скорочення боргу це погано для країни", - говорить він.

Повідомлялося, що Україна і кредитори продовжили переговори ще на день. У перший день "вирішальних" переговорів про реструктуризацію держборгу України в Сан-Франциско, Київ і комітет кредиторів не досягли домовленості. Переговори було вирішено продовжити на другий день. Причиною відсутності угоди джерела називають "розбіжності з приводу розміру списання основної суми боргу".

Напередодні глава українського Мінфіну назвала нинішній раунд переговорів фінальним. За словами Яресько, у країни немає часу продовжувати п'ятимісячну дискусію, так як на 23 вересня припадає перша в цьому році погашення - $ 500-мільйонного випуску євробондів.

Сторони вже більше п'яти місяців не можуть домовитися про умови реструктуризації українського зовнішнього боргу.

У кінці липня Україна направила власникам облігацій оновлену пропозицію. Проте вона не влаштувала комітет кредиторів. Разом з тим повідомлялося, що кредитори України вперше погодилися на списання частини боргу, хоча і запропонували всього лише 5% "стрижки". У Мінфіні України називають таке списання недостатнім.

У України стає все менше часу на досягнення угоди з кредиторами. Вже через два місяці, 23 вересня, Києву доведеться погасити євробонди на 500 млн дол. У Мінфіні вже підтвердили, що якщо не буде домовленостей, Україна у вересні може ввести мораторій на виплату боргу.

Угоду про реструктуризацію має бути укладена за 5-6 тижнів до цієї дати, відзначають аналітики, - щоб була можливість переконати якомога більше власників облігацій прийняти умови, завершити обмін боргових зобов'язань.

Таким чином, реальним дедлайном для угоди з кредиторами для України є середина серпня.

Україна може оголосити мораторій на виплату частини державного боргу. Таку можливість уряд отримав згідно із законом, який набрав чинності з 17 червня. Він дає Кабміну право припиняти виплату зовнішніх боргів приватним кредиторам до 1 липня 2016 року.

У разі рішення Києва вести мораторій, буде зафіксований технічний дефолт. Інші власники облігацій після закінчення 10 днів зможуть вимагати дострокового погашення Україною зобов'язань перед ними. Це автоматично загрожує погіршити ситуацію з боргом "Путіна-Януковича" в $ 3 млрд перед РФ, повернення якого має відбутися в грудні.

Згідно з домовленостями з МВФ, Київ повинен заощадити понад $ 15 млрд за 4 роки, у тому числі в нинішньому році - $ 5,2 млрд. Зараз Мінфін наполягає на списанні приблизно 40 відсотках від основної суми боргу. Кредитори, в свою чергу, наполягають, що скорочення основної суми боргу не потрібно.