Скупка землі в Україні може призвести до агроколоніалізму африканського зразка

Скасування мораторію на продаж землі сільськогосподарського призначення в Україні загрожує закінчитися агроколоніалізмом африканського або латиноамериканського зразка.

Про це у своїй статті для DT.UA пише економічний оглядач Юлія Самаєва.

Небувалий інтерес іноземних інвесторів до сільського господарства України непокоїть, адже у нинішніх умовах розпродаж земель - це дуже сумнівна справа.

Автор нагадує, що Джордж Сорос в інтерв'ю виданню Standard заявив, що готовий вкласти мільярд доларів (сума насправді досить скромна) в українське сільське господарство та інфраструктуру.

"Та і з паном Абромавичюсом, що безпосередньо задіяний у розробці земельних ініціатив, мільярдера пов'язують давні стосунки. Пан Сорос завжди цікавиться кризовими економіками, більш того, сам буває причетним до створення цих криз. Адже немає нічого вигіднішого, як скупити знецінені ресурси. Саме Сорос брав активну участь в економічному житті латиноамериканських країн наприкінці 90-х минулого сторіччя. У результаті до 2009 р. площа сільськогосподарських земель Бразилії, Аргентини та Уругваю, що належали Adecoagro, в якій Сорос є великим акціонером, перевищила 283 тис. га", - пише автор.

Примітна і пильна увага інвестфонду Ротшильдів до боргових зобов'язань України. За інформацією Bloomberg, саме в їхніх інтересах американським інвестиційним фондом Franklin Templton було скуплено значну частину суверенного боргу України.

"Чим розплатиться держава за ці борги, якщо її фінансову платоспроможність буде зведено нанівець остаточно? Шість років тому Джованні Сальветті, керуючий директор Rothschild&Cie у РФ та СНД, без натяків говорив, що інтерес його компанії в Україні виходить за межі фінансового сектора, і насамперед Ротшильдів цікавлять українська фармацевтика і сільське господарство. При цьому Rothschild&Cie не перший рік співпрацює з Порошенком, і невипадково ця компанія була обрана президентом для продажу його активів й успішно їх не продала досі", - йдеться в статті.

За відсутності як адекватних норм оцінки, так і прозорої процедури продажу це загрожує закінчитися агроколоніалізмом африканського або латиноамериканського зразка. Когось покороблять, а когось щиро обурять подібні аналогії, але від цього перспектива не стане привабливішою. Саме за такою схемою десять років тому скуповувалися землі в Камбоджі, Гані, Ефіопії, Малі, Кенії, Аргентині, Уругваї та Парагваї. Щоразу цей процес відбувався під "чуйним наглядом" місцевих урядів, які базікали про взаємовигідне співробітництво, внесок розвинених країн у місцеву економіку, впровадження передових технологій, капіталовкладення і розвиток ринків. Звісно, ніщо з переліченого вище не справдилося, для виробника земля - це ресурс і не більше того, саме використанням цього ресурсу і обмежилися так звані інвестори, пише автор.

Наслідки агроколоніалізму катастрофічні. За рахунок передачі частини орних земель знизилося виробництво продовольства усередині країн. Інтенсивні способи землеробства нових хазяїв за принципом "не моє, не шкода" завдали величезної шкоди екології, зіпсувавши ґрунт, виснаживши підземні води, забруднивши ґрунт хімікатами.

"Та головне лихо агроколоніалізму в тому, що населення, яке жило за межею бідності, віддало свої паї корпораціям фактично за безцінь і позбавило свої родини одного з основних джерел виживання. Влада цих країн так само, як зараз український уряд, заради негайної вигоди і "швидких" грошей знехтувала розвитком. І чи не цей сценарій нам готують, свідомо розвиваючи сировинну економіку, знецінюючи землю і працю землеробів, відкриваючи так поспішно ринок землі?", - задається питанням автор статті

"І зараз ідеться, ще раз наголосимо, не про заборону продажу власності як такої, а про те, щоб не дати вкотре використати країну, яка задихається в економічній кризі, персонажам, що намагаються змусити громадян, котрі живуть на злидарські пенсії-зарплати, та їхню державу продати за безцінь свій останній реальний актив. Ніхто не проти цивілізованого ринку. Але він має спочатку стати цивілізованим", - резюмується в статті.

Докладніше читайте в статті Юлії Самаєвої Назустріч агроколоніалізму у свіжому номері тижневика "Дзеркало тижня. Україна".