САП скасувала рішення про закриття справи «Роттердам+»

Головний антикорупційний прокурор України Олександр Клименко скасував постанову про закриття так званої справи «Роттердам+», яке було прийнято у травні 2021 року, як незаконну та необґрунтовану.

Як повідомили  в САП, Клименко також повністю змінив групу прокурорів у цій справі через неефективне здійснення нагляду за дотриманням законів під час проведення досудового розслідування.

В Антикорупційній прокуратурі зазначили, що рішення прийнято за результатами вивчення матеріалів справи, ретельного дослідження висновків прокурорів під час закриття цього кримінального провадження та за підсумками наради за участі прокурорів та детективів Національного антикорупційного бюро України, які здійснювали досудове розслідування.

Зокрема, Клименко виявив численні неузгодженості у висновках та аргументації прокурора під час закриття цієї справи, невідповідність висновків прокурора фактичним обставинам кримінального провадження та неповноту дослідження матеріалів справи прокурором.  

Наступні рішення у цій справі прийматиме вже оновлений склад прокурорів.

ВАС ЗАЦІКАВИТЬ

Хроніки зливу «Роттердам+»

Нагадаємо,  21 вересня 2022 року Апеляційна Палата Вищого антикорупційного суду завершила розгляд апеляційної скарги на ухвалу слідчого судді ВАКС про відмову в задоволенні скарги на рішення щодо закриття кримінального провадження.

За результатами розгляду колегія суду частково скасувала ухвалу слідчого судді та закрила провадження за скаргами представників АТ «Нікопольський завод феросплавів» та АТ «Запорізький завод феросплавів» на постанову прокурора САП про закриття кримінального провадження від 24 березня 2017 року.

У САП заявили, що очікують на повний текст вказаного рішення суду, а правова позиція буде врахована при подальшому здійсненні досудового розслідування та прийнятті рішень у справі. 

«Одночасно з цим незаконність та необґрунтованість рішення прокурора щодо закриття цього провадження не викликає в керівника САП жодних сумнівів», - резюмували в антикорупційній прокуратурі.

ВАС ЗАЦІКАВИТЬ

Убити дракона

Нагадаємо, що у квітні 2016 року НКРЕКП розпочала застосування нового порядку формування прогнозної оптової ринкової ціни (ГРЦ) на електроенергію. Порядок визначав ціну вугілля за формулою «ціна в порту Роттердам (API2) плюс вартість доставки в Україну». Згодом САП та НАБУ у 2019 році повідомили про підозру низці осіб, зокрема, ексглаву НКРЕКП Дмитра Вовка та співробітників групи "ДТЕК", звинувачуючи у завданні збитків споживачам та державі. Провадження у цій справі неодноразово зупинялося, воно закривалося та поновлювалося шляхом скасування процесуального рішення про закриття.

ZN.UA писало, що за результатами попереднього розслідування НАБУ, впровадження формули «Роттердам +» завдало державі збитків на 39 млрд гривень.