Убити дракона

06 серпня, 2020, 08:30 Роздрукувати
Відправити
Відправити

Хто, коли і якою мірою відповість за збитки, завдані формулою «Роттердам+»?

Убити дракона
Greg and Tim Hildebrandt

Рік тому, 8 серпня 2019-го, НАБУ оголосило підозри менеджерам ДТЕК та членам НКРЕКП у рамках кримінального провадження щодо застосування формули «Роттердам+». Якщо днями прокуратура не направить цю справу до суду, її доведеться закрити через порушення строків, але прокурори не квапляться.

За результатами досудового розслідування НАБУ, нас із вами обкрадали з весни 2016-го по літо 2019-го з допомогою формули «Роттердам+», завдавши збитків на 39 мільярдів гривень. Ці гроші можна повернути, але робити це мають або Денис Шмигаль, або Ірина Венедіктова, подавши від імені держави позов аж проти ДТЕК, що вже виглядає як фантастичний сценарій. А з огляду на те, з якою кількістю в медіа множаться «експертні заяви», що при «Роттердамі» було краще і дешевше», малоймовірним стає навіть стриманий сценарій, за якого відповідальність за злочин понесуть хоча б рядові виконавці.

Тож ми просто змушені нагадати, що ж відбулося насправді. Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики і комунальних послуг (НКРЕКП), у квітні 2016-го розробила новий порядок формування оптової ринкової ціни на електроенергію, 80% якої — вартість вугілля. Ціну вугілля вирішили визначати за поточними котируваннями індексу API2 — той самий «Роттердам»». По суті, котирування API2 є еталонною ціною. І хоча ми навіть із Роттердама вугілля не возимо, логістику в котирування API2 уже було закладено. Але НКРЕКП додала логістику до формули ще раз — той самий «+» до «Роттердама». Виходить, що доставку вугілля ми оплачували двічі. Чому? Бо для вирішення фінансових проблем ДТЕК, частка якої в тепловій генерації на той

момент дорівнювала 75%, було недостатньо просто використати котирування API2.

Нацкомісія вже тоді визнавала, що формула далека від ідеалу, але пояснювала, що отриманий «надлишок» енергокомпанії нібито повинні витратити на закупівлю антрациту, дефіцит якого на українському ринку виник після окупації частини Донбасу. Коли стало зрозуміло, що жодних суттєвих диверсифікацій у поставках вугілля не буде, а ДТЕК продовжує возити вугілля з РФ, версію змінили, пообіцявши як компенсацію наших із вами надмірних витрат підвищити ренту на видобуток вугілля з 0,75 до 8%. Але і вона досі залишається на рівні 0,75%.

Формула «Роттердам+» проіснувала 3,5 року, до запуску ринку електроенергії. У відповідь на запит ZN.UA Національне антикорупційне бюро України, яке практично завершило розслідування за цією справою, повідомило таке:

«Впровадження «формули Роттердам+» вплинуло не лише на збільшення оптової ринкової ціни електроенергії, яка в кінцевому рахунку сплачена усіма її споживачами, але й на перерозподіл фінансового ресурсу ринку енергетики між суб’єктами цього ринку, зокрема, порушено економічні інтереси суб’єктів генерації державного сектору економіки. Таким чином, впровадження «формули Роттердам+» мало наслідком у порушенні громадських та держаних інтересів на суму понад 39 млрд грн. Розмір шкоди встановлений на підставі низки науково-економічних досліджень та судових експертиз».

Відповідно до наданої НАБУ інформації досудовим розслідуванням встановлено факти втручання представників ДТЕК у діяльність голови НКРЕКП Дмитра Вовка та члена комісії Володимира Євдокимова з метою прийняття регуляторних рішень в інтересах приватної компанії, а саме: впровадження так званої формули «Роттердам+». НАБУ стверджує, що готове довести в суді не лише вплив, а й сам факт того, що роттердамська формула створювалася безпосередньо у ДТЕК.

Рік тому, 6 серпня 2019-го, НАБУ оголосило підозри шести особам у справі «Роттердам+», серед яких, крім Дмитра Вовка(наразі переховується за кордоном) та Володимира Євдокимова (вийшов під заставу у 2 млн грн і наразі очолює ДП «Оператор ринку»), були керівник відділу НКРЕКП, заступник керівника відділу НКРЕКП і два представники менеджменту ДТЕК. Співробітникам комісії слідчі інкримінують використання службового становища з метою одержання неправомірної вигоди третіми особами, вчинене за попередньою змовою, а «детеківцям» — пособництво у зловживанні службовими особами НКРЕКП службовими повноваженнями в інтересах третіх осіб, що спричинило тяжкі наслідки для громадських і державних інтересів.

Оскільки з моменту оголошення підозри минув майже рік, справа має або опинитися у Вищому антикорупційному суді, або бути закритою. І наразі м’яч на полі прокурорів, а часу обмаль. Та навіть за їх доброї волі та обвинувального вироку суду учасникам змови, за оцінками слідчих НАБУ, загрожує від 8 до 12

років тюрми, але жодних збитків нам ніхто не покриє, ба більше, основні ідеологи «Роттердама» — пани Ахметов і Порошенко, судячи з усього, також не понесуть жодної відповідальності.

У НАБУ немає сумнівів, що «Роттердам+» створили на догоду монополісту, але не лише заради поліпшення його фінансового стану, а й щоб тодішній президент підзаробив. Дмитро Вовк до НКРЕКП працював менеджером у компанії «Рошен», а розпочинав трудову діяльність у компанії ICU, заснованій Валерією Гонтаревою і очолюваній Макаром Пасенюком — «фінансовим» другом Порошенка. Вовк допомагати бізнесу Ахметова без згоди чинного на той момент президента не ризикнув би. Ще один виходець із ICU Володимир Демчишин на момент розробки «Роттердам+» очолював Міністерство енергетики та вугільної промисловості. І не дарма всі ці ниточки тягнуться до «Роттердама» з ICU. Ця інвесткомпанія «в інтересах інших осіб» придбала єврооблігації холдингу ДТЕК на Ірландській фондовій біржі за ціною у 35% від номіналу на початку 2015-го, в момент, коли у монополіста були очевидні фінансові труднощі, а продала наприкінці 2017-го, коли їхня загальна дохідність перевищила 255%. У ICU запевняють, що всі операції були ринковими, а всі підозри у використанні інсайдерської інформації під час цих операцій — політичний тиск. Але спекулятивність цих оборудок видно неозброєним оком, — спокуситися цінними паперами потенційного банкрута, а саме таким був фінансовий стан ДТЕК на початку 2015-го, могла лише людина, яка знала, що незабаром справи компанії підуть на краще. А з огляду на те, що ICU під час президентства Порошенка регулярно постачала кадри держапарату, джерела такої інформації в неї були.

Утім, ця частина розслідування зайшла у глухий кут, бо жодної корисної інформації під час обшуків у ICU слідчі НАБУ не отримали, а Ірландська біржа їхній запит проігнорувала. Тобто довести причетність колишнього президента Порошенка до роттердамської схеми, судячи з усього, не вдасться. Перемогою принаймні було б порушення питання із встановлення в українському законодавстві відповідальності за використання інсайдерської інформації з метою отримати неправомірну вигоду. Але наразі навіть його не обговорюють.

На відміну від Порошенка, НАБУ переконане, що Рінат Ахметов може відповісти за скоєне та відшкодувати завдані державі збитки. Менеджери його компанії є безпосередніми фігурантами справи. А НАБУ готове доводити в суді не лише те, що менеджмент ДТЕК свідомо «порадами, вказівками та усуненням перешкод сприяли прийняттю в їх інтересах протиправного регуляторного рішення», але й те, що в результаті застосування формули були «заподіяні шкідливі наслідки для усіх споживачів електричної енергії, як безпосередньо в результаті збільшення вартості електричної енергії, так і опосередковано через загальний вплив вартості електроенергії на економіку держави, включення додаткових витрат у кінцевий продукт, втрату конкурентних переваг у зв’язку із здорожчанням вартості виробництва продукції або зменшення прибутку підприємств за рахунок збільшення витрат на електроенергію. Крім цього, так

звана формула «Роттердам+»... вплинула на перерозподіл фінансового ресурсу серед генеруючих компаній-учасників енергетичного ринку». А якщо простіше, вони готові доводити, що кожен із нас окремо і вся держава в цілому постраждали від впровадження «Роттердама», отже, завдані 39 млрд грн збитків мають повернутися державі.

Враховуючи це, НАБУ звернулося до Кабінету міністрів для вирішення питання про подання цивільного позову у «роттердамському» кримінальному провадженні від імені всіх споживачів в особі держави. І насамперед потрібно, аби КМУ та Офіс генерального прокурора визначилися з узгодженою позицією держави стосовно як представництва інтересів усіх споживачів у кримінальному провадженні, так і порядку відшкодування збитків.

Відповідно до чинного законодавства саме діяльність КМУ спрямовується на «забезпечення інтересів українського народу шляхом виконання Конституції та законів України, законності, забезпечення прав і свобод людини та громадянина, запобігання і протидії корупції, розв’язання завдань національної безпеки». Водночас згідно із статтею 131-1 Конституції України прокуратура здійснює підтримання публічного обвинувачення в суді та представляє там інтереси держави. Але прокурор, який представляє цивільний позов у кримінальному провадженні в інтересах держави, має довести наявність підстав для цього, зокрема, що він здійснює захист державних інтересів, бо «захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб’єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу» (стаття 23 Закону України «Про прокуратуру»). Якщо простіше, то пані Венедіктова може ініціювати цивільний позов проти ДТЕК від імені держави та громадян, але лише за умови, що КМУ офіційно відмовиться це робити.

Ми направили запит до КМУ, у якому попросили прем’єр-міністра Дениса Шмигаля повідомити, чи планує уряд у цій справі відстоювати інтереси громадян та держави. Але КМУ переадресував наш запит до Міністерства юстиції, де він і загубився. Коментуючи ZN.UA цю ситуацію, міністр юстиції Денис Малюська зазначив: «КМУ не має права представляти інтереси держави всередині країни та від імені держави стягувати завдані державі збитки. Це розуміє і з цим погоджується НАБУ. Вони просять нас і КМУ супроводжувати справу у іншій процесуальній якості, і ми не проти, про що їх письмово повідомили. Та й неофіційно ми це вже обговорювали багато разів і маємо спільне бачення процесу». Але в офіційній відповіді НАБУ ми цього «спільного бачення» не знайшли, та й уряд разом із Офісом генерального прокурора своє спільне бачення їхньої участі у цьому процесі досі офіційно не озвучили. Та про що казати, якщо прокурори й досі не передали справи до суду, щоб довести принаймні змову членів НКРЕКП і менеджерів ДТЕК. Звісно, бажання йти ще далі — намагатися стягнути збитки з ДТЕК, арештовувати рахунки та майно компанії, що належить олігарху Ахмєтову, — у них іще менше.

Вплив Ріната Ахмєтова на Україну в рази більший, ніж вплив його ДТЕК на українську енергетику. Він вправно знаходить підходи до будь-якої нової влади і, якби схотів, міг би багато розказати про базовий дохід президентської фракції у парламенті. Він має чималий медіавплив і будь-якої миті може піти у медійний наступ на тих, кого регулярно підгодовує. Він має за спиною живий щит шахтарів, які готові будь-якої миті окупувати печерські пагорби, вимагаючи «миру і щастя для ДТЕК». Врешті-решт, Ахмєтов — це запасний аеродром для президента Зеленського. Лише він зможе «дати посадку», якщо стосунки Володимира Олександровича із Ігорем Коломойським остаточно зіпсуються і «кварталу» доведеться з’їжджати з «1+1», а з сумнівних досягнень самого Зеленського та його політичного оточення регулярно починатимуться вечірні новини «плюсів».

Сваритися з Ахмєтовим страшно і невигідно. Особливо якщо в судовій системі свавілля, і, потягнувши олігарха в суд, навіть чинний президент не може розраховувати на неупереджений розгляд справи, а відтак, має всі шанси програти двічі. Але якщо думати не про власні інтереси, а про державні, не про вигоди собі, а про справедливість для всіх, то справа «Роттердам+» — чи не єдиний реальний шанс завдати нищівного удару хоча б по одному українському олігарху, звести нанівець як вплив його монополії на економіку, так і вплив його самого на країну. Навіть для такого потужного бізнесу, як ДТЕК, 39 мільярдів — непідйомна сума. Та й для Ахметова — чимала. Та боїмося, що богатирі, здатні вбити цього дракона, ще не народились, а як народились, то в бій не згодились.

Ми повідомляємо тільки дійсно важливі новини. Долучайся до Telegram-каналу
Помітили помилку?
Будь ласка, виділіть її мишкою і натисніть Ctrl+Enter або Відправити помилку
ДОБАВИТЬ КОММЕНТАРИЙ
Текст содержит недопустимые символы
ДОБАВИТЬ КОММЕНТАРИЙ
Осталось символов: 2000
Отправить комментарий
Последний Первый Популярный Всего комментариев: 0
Показать больше комментариев
Пожалуйста выберите один или несколько пунктов (до 3 шт.) которые по Вашему мнению определяет этот коментарий.
Пожалуйста выберите один или больше пунктов
Нецензурна лексика, лайка Флуд Порушення дійсного законодвства України Образа учасників дискусії Реклама Розпалювання ворожнечі Ознаки троллінгу й провокації Інша причина Отмена Отправить жалобу ОК