Попереду — жорстока допомога, але за спиною — Греція

Новий пакет у рамках другої програми фінансової допомоги Греції складається з 130 млрд. євро, які надходитимуть із державних джерел до 2014 року. Водночас приватні кредитори спишуть 53,5% грецьких зобов’язань, що скоротить держборг країни на 107 млрд. євро. Найближча тактична мета - дати можливість Греції до 20 березня виплатити за облігаціями 14,5 млрд. євро й тим самим уникнути дефолту. Стратегічне завдання відоме давно - утримати на плаву єдину європейську валюту.

У результаті ще однієї «нічної» зустрічі, цього разу міністрів фінансів країн зони євро, 21 лютого було попередньо схвалено розмір нової фінансової допомоги Греції на 130 млрд. євро. Це має відвести навислу над Афінами похмуру тінь дефолту та, не в останню чергу, послужити стабілізації єдиної європейської валюти.

Остаточне рішення про розмір і схему допомоги буде прийнято на саміті ЄС 1 березня.

Для виділення чергової порції міжнародної допомоги від Афін вимагали зобов’язання про жорстку економію бюджетних коштів. Грецький уряд погодився виконувати задекларовані заходи економії, грецьке населення - ні. Хвиля масових протестів знову прокотилася всією країною. Причому акції протесту розпочалися напередодні, в неділю, коли грецький прем’єр-міністр Лукас Пападімос лише збирався на вирішальну зустріч до Брюсселя.

Попри те, що всі учасники зустрічі, разом із представниками МВФ і Європейського центробанку, були налаштовані досить позитивно, самі переговори йшли важко й затяглися до ранку. Слід сказати, що міжнародна угода такого масштабу - річ безпрецедентна у фінансовій історії, адже в ній об’єдналися, за словами глави Єврогрупи Жан-Клода Юнкера, «зусилля кредиторів державного й приватного секторів». Оптимізм із приводу економічної ситуації в Греції висловила навіть голова МВФ Крістін Лагард, яка спеціально прилетіла в Брюссель на переговори. Однак наголосила, що остаточно обсяг коштів визначать у березні залежно від того, як Афіни почнуть виконувати жорсткі заходи економії держкоштів.

Попередньо планувалося, що половина суми з нового пакета допомоги - 65 млрд. євро - відійде вже існуючим приватним кредиторам країни, які погодяться на часткове списання грецьких боргів. 30 млрд. євро виділяються як компенсація кредиторам, що погодяться обміняти облігації на більш довгострокові. Ще на 35 млрд. євро грецький уряд має викупити в нинішніх кредиторів свої колишні облігації. Як усе відбудеться в реальності, поки що важко прогнозувати. Уряд Греції от уже вісім місяців веде непрості переговори з приватними кредиторами. Саму операцію з обміну та викупу облігацій планується завершити протягом трьох днів - 8-11 березня 2012 року. Зрозуміло, що до того моменту умови угод мають бути погоджені на 90%. Після завершення останніх «нічних» переговорів стало відомо, що уряд Греції погодився відкрити спеціальний рахунок, де постійно перебуватимуть кошти, достатні для тримісячних виплат за грецькими боргами.

23 лютого грецький парламент ухвалив закон про обмін держоблігацій, що належать приватному сектору. Таким чином, власники грецьких бондів (а це пенсійні фонди, страхові компанії, банки та інші приватні інвестори), які відмовлялися раніше від добровільної реструктуризації, тепер будуть змушені в законному порядку списати грецькі борги. Іншими словами, інвестор отримає нові облігації, номінал яких на 53,5% менший, з терміном погашення в 2042 році.

Крім того, «рятувальники» Греції поставили їй умову, щоб із допомогою 130 млрд. євро та списання понад половини боргів, акумульованих у держоблігаціях, знизити державний борг із нинішніх 160 до 120% до 2020 року. Тож боротися за виживання в зоні євро і перебування в Євросоюзі греки мусять іще довго. Нині аналітики розмірковують - буде третій пакет допомоги чи ні. Усе знову залежить від Греції, від комплексу нерозв’язаних проблем, що накопичилися. Адже з моменту надання першого пакета допомоги в 110 млрд. євро минуло майже два роки, а ситуація в країні аж ніяк не поліпшилася.

Тому до виділення другого пакета допомоги європейці підійшли більш прагматично й жорстко. По-перше, його підготовка була серйознішою і тому розтягнулася на кілька місяців. По-друге, з переговорного процесу було повністю виключено словесні обіцянки - з грецького уряду взяли письмові гарантії. По-третє, уряд підготував спеціальні законодавчі акти, а парламент освятив їх своїм голосуванням. По-четверте, Афіни погодилися внести зміни до Конституції, згідно з якими погашення державного боргу є головним пріоритетом у держвидатках. Своєю чергою, грецька сторона, опираючись і обіцяючи, проте виторгувала собі зниження відсоткових ставок за уже взятими кредитами, що значно полегшить ношу обслуговування боргів.

***

Реакція греків на рішення «нічного» саміту виявилася негативною, різкою і навіть розпачливою. Що, втім, можна було прогнозувати. До масових протестів додалися образи на адресу «благополучних» країн єврозони, на перших сторінках грецьких газет міністра фінансів ФРН Вольфганга Шойбле зобразили у фашистській формі.

Безперечно, нині грекам важко. Не тільки фінансово, а й ментально. Так довго жили пристойно, по-європейськи. І раптом з’ясувалося, що все це було за чужий, європейський, рахунок. «Дольче віта» закінчилася, і навалилися величезні борги. Як здається грекам, непосильні борги. Ніхто особливо не заглиблюється в аналіз процесу їх накопичення, хочеться відмахнутися від думки про тягар, покладений на нинішнє й прийдешні покоління. Але закричати проблему не вдасться. Борги ж залишаться. А разом із ними весь набір причин трагічної ситуації в країні - неконкурентна економіка, брак реальних реформ, непомірно роздутий держапарат (утримання чиновників обходитися Греції в 14 млрд. євро на рік, що вдвічі перевищує середню цифру по ЄС). Та головне - кумівство й корумпована політична еліта.

Драматичне голосування в парламенті з елементами постановочної вистави відбулося зовсім недавно, коли в ніч з 12 на 13 лютого ц.р. парламент Греції провадив процедуру схвалення нової програми радикальних заходів жорсткої економії державних видатків. Тоді кожен названий спікером депутат підводився та відповідав «за» або «проти», а у разі бажання додавав кілька слів «особливої думки». (Прямий ефір голосування забезпечив канал «Євроньюз».) Програму підтримали більшістю голосів. Але, як зазначають і європейські оглядачі, й грецькі журналісти, сценарій голосування було продиктовано не так тривогою за країну, як майбутніми достроковими парламентськими виборами, наміченими на квітень цього року.

Про те, як представники різних партій і течій перетворюють порятунок країни на передвиборний фарс, пишуть багато серйозних газет Греції. Про те, що на тлі загального затягування пасків правляча верхівка продовжує ділити портфелі, прибутки, привілеї. Люди виходять на вулицю, бо не вірять, що правителі поділяють разом із ними тягар радикальних заходів економії. У цій ситуації хтось спритно підкинув гасло про те, що в усьому винувата «трійка» - комісія з представників ЄС, ЄЦБ і МВФ. І що саме «трійка», яка стежить за бюджетними доходами й видатками Греції, нібито розорила населення країни.

Отже, немає нічого дивного в тому, що в грецькому суспільстві зростає популярність лівих і навіть лівацьких гасел. Немирні демонстрації, невиправдані підпали й нестримні бійки з поліцією - яскраво це підтверджують. Опитування громадської думки показують, що вже 40% населення підтримує вкрай ліві опозиційні партії. Цілком можлива їхня перемога на майбутніх виборах. І тому цілком виправдані побоювання, що всі намагання світу врятувати «грецького рядового» буде перекреслено. Тож однією з головних перешкод під час обговорення нового допоміжного траншу стала політична (а не тільки економічна) ситуація в Греції.

Є, щоправда, частина суспільства (не беруся визначити її у відсотковому співвідношенні), яка розуміє, що вихід Греції із зони євро та ЄС означатиме її автоматичне переміщення в конгломерат третього світу, де вже ні стандартів, ні допомоги... Це, власне, розуміє й нинішній перехідний уряд, очолюваний безпартійним прем’єром Лукасом Пападімосом. Він змушений розплачуватися за помилки багатьох попередніх правителів Греції і передусім тих, хто посмів обманом і фальсифікацією втертися в європейську родину. Як з’ясувалося, за все рано чи пізно доводиться платити.

***

Рішення Єврогрупи щодо грецької допомоги вже наступного дня викликало неоднозначну реакцію в Берліні. У середу Союз платників податків ФРН закликав бундестаг не голосувати за другий пакет допомоги Греції. Глава союзу Карл Деке вважає, що гарантії на 320 млрд. євро - непосильне навантаження для європейських платників податків. І передусім для німецьких. Якщо раніше частка ризиків ФРН за виділення допомоги Греції становила 30 млрд. євро, то з новою програмою допомоги в 130 млрд. євро (до 2014 року) вона фактично подвоїлася - для держбюджету ФРН це означатиме додатково ще 31 млрд. євро. Тобто платники податків Німеччини відповідають за грецьку допомогу сукупно на 61 млрд. євро.

Голосування в бундестазі по другому грецькому пакету допомоги відбудеться 27 лютого. Для його схвалення потрібна як мінімум половина плюс один від 620 голосів. Уже відомо, що деякі члени правлячої коаліції не збираються віддавати свій голос за Грецію. Зокрема, про це заявив християнський демократ Вольфганг Босбах (до речі, з партії Ангели Меркель, він же - голова комітету бундестагу з внутрішньої політики), наголосивши, що своїми діями вони перекладають ризики на майбутні покоління.

Тим часом саме ситуація в німецькій економіці дає надію для всієї зони євро. В останньому кварталі минулого року сумарний ВВП країн єврозони скоротився на 0,3%. Однак усі три попередні квартали 2011-го спостерігалася позитивна динаміка економічного зростання. Нині експерти розмірковують на тему, чи продовжиться економічне гальмування в єврозоні й у першому кварталі 2012 року. Бо якщо спад буде зафіксовано протягом двох кварталів поспіль, то єврозона формально може опинитися в стані рецесії. Більшість схиляється до думки, що дві найбільші економіки єврозони - Німеччини й Франції - витягнуть позитивну статистику всієї зони євро. Низка показників дає змогу говорити про те, що саме в грудні німецька економіка пройшла свій мінусовий пік і з січня почала набирати обертів.

Однак у стан рецесії вже ввійшла Італія - третя за величиною економіка єврозони. І це доволі тривожний сигнал. У четвертому кварталі ВВП Італії скоротився на 0,7%, хоча загалом за рік виріс на 0,4%. Якщо в березні 2012-го Греції вдасться сплатити борг за облігаціями в обсязі 14,5 млрд. євро й вона перестане висіти в переддефолтному стані, то єврозона загалом зможе виграти час. Усі очікують, що уряд Італії під керівництвом Маріо Монті почне здійснювати свою вже заявлену схему жорсткої економії. Якщо вона стартує успішно, то фінансовий стан у країні почне стабілізуватися. Однак спочатку жорсткі заходи призводять до погіршення економічної ситуації.

Безпрецедентні зусилля, яких європейські лідери от уже два роки поспіль докладають для порятунку Греції від дефолту, свідчать про те, що партнери поки що не мають наміру «виштовхнути» неблагополучну сусідку за межі своїх союзів - ні політичного, ні економічного. Хоч би якими невтішними епітетами противники євроінтеграції наділяли європейських лідерів, ті продовжують дотримуватися та відстоювати свою тезу: єдина валюта - запорука єдиної Європи. Ідея політичного європейського союзу народилася не відразу, за бажанням одного-двох лідерів, а вибудовувалася багато років і створювалася як потреба об’єднаного й гармонічного співіснування різних європейських народів. Тому крах одного з членів співтовариства може не тільки викликати ефект доміно для інших кризових економік, а й порушити основні принципи існування всього Євросоюзу.