Як зазначає Сапегін, з одного боку, для України є можливість зниження цін на нафтопродукти для кінцевого споживача, оскільки велика їх частка імпортується. З іншого - українська нафтовидобувна галузь стоїть перед серйозними викликами рентабельності роботи у зв'язку з низькими світовими цінами на нафту і відносно високою собівартістю видобутку вуглеводнів в Україні.
Багато нафтовидобувних держав також будуть змушені різко знижувати витрати. Прогнозується, що в 2020 році Ірак, Іран, Алжир, Лівія, Ангола і Венесуела найбільше постраждають від кризи, оскільки падіння доходів від нафти складе 50-60%. Щоб вижити, їм доведеться скорочувати соціальні програми, а це стане додатковим чинником дестабілізації ситуації в цих країнах.
Детальніше про ситуацію на ринку нафти і перспективи угоди ОПЕК+ читайте в статті Володимира Кравченка "Залиті нафтою" на сайті ZN.UA.