Про це на сторінках Die Zeit пише Янка Ортель, додаючи, що експерти в Інституті Китаю Merics навіть радять Європі зблизитися з Китаєм, враховуючи його більшу зацікавленість у європейську ринку, і посилити тиск на Росію.
Тим часом, успіхом азійської політики Москви можна вважати те, що попри дипломатичний конфлікт із Заходом, їй дійсно варто звернути увагу на розвинені ринки Азії і диверсифікувати свої економічні зв'язки. Тож з цієї точки зору розворот на Схід був правильним. Крім того, сам факт того, що в політичних колах почали говорити про вірогідних "союз Росії з КНР" в той час, коли Захід намагається ізолювати Кремль, - це вже дипломатична перемога.
Однак для Пекіна несподіване зближення з Москвою двояке. З одного боку, РФ тепер йде на поступки,укладаючи вигідніші для китайської сторони угоди на поставки газу і підтримуючи "Шовковий шлях", до якого раніше ставилася холодно. З іншого боку, КНР не зацікавлена у тісній дружбі з Росією, тому що європейський ринок для неї більш пріоритетний.
До того ж, той же "Шовковий шлях" насправді конкурує із концепцією Путіна зі створення Євразійського союзу. І якщо Москва раптом припинить підтримувати китайський проект, у Пекіна, швидше за все, є план "Б", який прокладе економічний шлях для китайських товарів в Європу в обхід Росії, наприклад, через Іран.
Приєднуватися до Євразійського проекту для Китаю немає сенсу. Регіон дуже нестабільний і може стати місцем нових конфліктів, який Пекін старається уникати.
"Китаю вочевидь Захід потрібен більше, ніж Росія. Тим не менше, він змушений підтримувати хороші відносини з сусідом і не лякають його можливою ізоляцією. Зараз Китай майстерно використовує прийоми закулісної дипломатії, але в майбутньому все ж доведеться чітко продемонструвати свою позицію", - йдеться в статті.
Раніше видання The American Interest писало, що Китай не рятує Росію і наживається на її слабкості. Пекін вичікує, коли Москва заглибиться в економічні проблеми до такої міри, щоб вигідно скупити її енергетичні активи.
Тим часом сам Китай вперше за кілька десятиліть переживає економічні проблеми і скорочення економічного зростання. Видання Financial Times писало, що економічний спад Китаю вплинув на його військовий бюджет. Лідер КНР Си Цзиньпін, який також очолює Центральну військову комісію комуністичної партії, пояснив, що через сповільнення економічного зростання Пекін не зможе збільшити військовий бюджет так, як планував ще в березні. Тим часом, видання Newsweek писало, що Індія відбирає у Китаю потік прямих інвестицій. В світі річне зростання прямих інвестицій з нуля складають 9%. Але в Китаї минулого року вони, навпаки, скоротилися на 23%. Всього за рік іноземні компанії вклали в країну 75 мільярдів доларів. Для порівняння, на початку 2000-х років КНР отримала 120 мільярдів прямих інвестицій.