У відповідь голова державного енергетичного гіганта Китаю CNPC Ван Юлінь сказав, що його компанія зацікавлена у збільшенні своєї частки в "Роснефть". Але за однієї умови: китайська сторона хоче право управління російською компанією і хоче купити "відповідну частку".
Про це на сторінках The American Interest пише Каріна Орлова, нагадуючи, що CNPC вже володіє акціями російської енергетичної компанії, хоча точно не відомо, якою кількістю. Все, про що можна точно сказати, - це про покупку 0,6% "Роснефть" на IPO в 2006 році. Поки що більша частина компанії у власності російського державного холдингу "Роснефтьгаз", в руках якого зосереджено 69,5% акцій. Ще 19,75% - у власності британської BP.
В січні президент Володимир Путін оголосив про намір Росії продати 19,5% акцій "Роснефть" цього року. Крім того, будуть виставлені на продаж такі ж частки в "Башнефть", "Алроса", "Совкомфлот" і ВТБ. Станом на 30 травня така частка в "Роснефть" на Московській фондовій біржі оцінювалася в 10 мільярдів доларів.
Фінансові проблеми компанії почалися ще в 2013 році, коли вона придбала "ТНР-ВР" за 55 мільярдів доларів. Щоправда, на цю покупку "Роснефть" взяла 30 мільярдів доларів кредиту в західних банках. А вже через три роки після цього ніхто не зміг пояснити раціональність цієї угоди. Найвірогідніше вона була проведена через особисті амбіції друга Путіна і керівника "Роснефть" Ігоря Сєчіна.
Обвал цін на нафту і сумнівні рішення керівництва призвели до того, що ринкова капіталізація компанії впала нижче, ніж "Роснефть" заплатила за купівлю "ТНК-ВР". Але справа не лише в цінах на нафту. Російський рубль сильно обвалився після анексії Криму і запровадження санкцій проти РФ.
Сєчін почав вимагати в уряду фінансову допомогу в розмірі 1,5 трильйона рублів, щоб погасити борги перед банками, які дали гроші на купівлю "ТНК-ВР". На його думку, Кремль зобов'язаний підтримувати його компанію, тому що через санкції США вона втратила доступ до міжнародних кредитних ринків. Але сума, яку він вимагав, була значно більшою, ніж РФ витрачає на медицину і освіту у 2014 році.
Вимога Сєчіна зіштовхнулася з жорстким опором міністерства фінансів, тому що "Роснефть" не подала чіткого звіту, в якому б було вказано, що на що вона збирається витратити таку велику суму. Тоді енергетична компанія вирішила підкріпити свої вимоги відкриттям нових проектів, але їй також було відмовлено. Врешті Сєчін звернувся по гроші напряму в Центробанк Росії і теж нічого не отримав. Тож тепер гроші з Китаю стали для нього єдиною надією.
Якщо КНР дійсно купить велику частку в "Роснефть", енергетична компанія стане другим найбільшим бенефіціаром китайських інвестицій в Росії, відколи Путін оголосив про "розворот на Схід" після анексії Криму. Першим стала компанія "Газпром", яка підписала угоду з Пекіном на поставку 400 мільярдів кубометрів газу впродовж 30 років. Але вже до серпня 2015 року стало очевидним, що Китай уклав дуже вигідну угоду для себе. Адже в ній не було закріплено чітку незмінну ціну. Натомість вартість кубометра визначалася світовим ринком. Для Росії це серйозна проблема, враховуючи падіння цін на енергоносії у світі.
"Безумовно, зважаючи на конфлікт із Заходом, Путіну була потрібна ця угода значно більше, ніж лідеру Китаю Си Цзиньпіну. Китайці дуже добре розуміють ситуацію своїх партнерів", - йдеться в статі.
І за ці два роки Китай не обмежився лише енергоносіями. Він отримав від Росії цілу низку дуже вигідних і цікавих угод. Рік тому КНР отримала в користування на 49 років 285 тисяч акрів землі в Забайкаллі. А в квітні Пекін оголосив, що домовився з Москвою про перенесення кількох своїх заводів на російський далекий схід.
Аналітики в Росії починають хвилюватися, що китайці отримують вигоду від падіння російської економіки. Вони звернули увагу на те, як Китай поводиться в Африці, слідуючи старому правилу: купувати дешевше, продавати дорожче.
"Пекін, попри всі розмови про побудову альянсів, ніколи не демонстрував бажання роздавати милостиню своїм партнерам у скруті. Навпаки, китайські лідери завжди намагалися скористатися можливістю отримати вигоду від чужої слабкості. Росії варто вивчити цей урок", - йдеться в статті.
Тим часом сам Китай вперше за кілька десятиліть переживає економічні проблеми і скорочення економічного зростання. Видання Financial Times писало, що економічний спад Китаю вплинув на його військовий бюджет. Лідер КНР Си Цзиньпін, який також очолює Центральну військову комісію комуністичної партії, пояснив, що через сповільнення економічного зростання Пекін не зможе збільшити військовий бюджет так, як планував ще в березні. Тим часом, видання Newsweek писало, що Індія відбирає у Китаю потік прямих інвестицій. В світі річне зростання прямих інвестицій з нуля складають 9%. Але в Китаї минулого року вони, навпаки, скоротилися на 23%. Всього за рік іноземні компанії вклали в країну 75 мільярдів доларів. Для порівняння, на початку 2000-х років КНР отримала 120 мільярдів прямих інвестицій.