Китай закликав до розширення транскордонних зв'язків з Росією і поглиблення взаємної торгівлі та інвестиційної співпраці, оскільки обидва союзники пообіцяли зробити економічні зв'язки ще тіснішими, попри несхвалення з боку Заходу на тлі вторгнення російських військ в Україну. Про це повідомляє Reuters.
У вівторок, 19 вересня, російський міністр економічного розвитку провів "поглиблені" переговори про економічну співпрацю з китайським міністром торгівлі в Пекіні, які збіглися з поїздкою головного китайського дипломата Ван І до Москви для стратегічних переговорів, в результаті яких було підтверджено візит президента Росії Владіміра Путіна до Китаю наступного місяця.
Міністр торгівлі Китаю Ван Веньтао заявив на переговорах у Пекіні, що китайсько-російське економічне і торговельне співробітництво продовжує поглиблюватися і стає "міцнішим" під "стратегічним керівництвом" глав двох держав.
Оскільки війна РФ проти України триває вже другий рік, а Росія перебуває під західними санкціями, Москва покладається на свого союзника Пекін в економічній підтримці, користуючись китайським попитом на нафту і газ, а також на зерно.
У серпні китайський імпорт російських товарів зріс на 3% порівняно з попереднім роком до $11,5 млрд, змінивши падіння на 8% у липні, свідчать останні дані митниці Китаю.
Пекін відкидає критику Заходу на адресу активізації його партнерства з Москвою на тлі війни Росії проти України. Він наполягає на тому, що ці зв'язки не порушують міжнародні норми, і що Китай має право співпрацювати з будь-якою країною на свій розсуд.
У вівторок, 19 вересня, глави МЗС країн G7 повторили свій заклик до третіх сторін "припинити будь-яку допомогу агресивній війні Росії або заплатити за це дуже високу ціну".
Російський Далекий Схід, що межує з Китаєм і Північною Кореєю, набув нового стратегічного значення як зона транскордонної торгівлі. Минулого тижня РФ та Китай домовилися про будівництво перевантажувального нафтового комплексу біля залізничного мосту, що з'єднує російське місто Нижньоленінське з китайським Тунцзяном, оскільки Москва диверсифікує свій експорт товарів далі від Європи, яку вона тепер вважає політично "недружньою".
Російський Далекий Схід, який забезпечує близько 70% морепродуктів країни, також сподівається збільшити експорт своєї морської продукції до Китаю після того, як Пекін заборонив ввезення морепродуктів з Японії через викид в океан радіоактивної води із зруйнованої АЕС Фукусіма.
Китайські державні ЗМІ заявляють про зростання "необхідності" для Китаю і Росії активізувати торгівлю зерном на тлі дефіциту світових поставок. Будівництво зернового коридору, що з'єднає Росію з Хейлунцзяном допоможе зміцнити продовольчу безпеку Пекіна.
Раніше у вересні лідер Китаю Сі Цзіньпін сказав, що Хейлунцзян має стати "ключовими" воротами для відкриття Китаю на півночі, заявивши, що провінція повинна відігравати активну роль у забезпеченні національної оборони, продовольчої та енергетичної безпеки.
США та їхні союзники стурбовані зближенням між Китаєм і Росією, відносини яких зміцнилися після того, як Москва відправила тисячі військових в Україну у 2022 році.
Путін опирається на Сі значно більше, ніж Китай на Росію. Обидві країни заявляли, що зблизилися, аби протистояти домінуванню США у світових справах. Китай був найбільшим партнером Росії відтоді, як минулого року Путін віддав наказ про повномасштабне вторгнення в Україну. Пекін надав РФ як економічну, так і дипломатичну підтримку.
У той же час Китай намагався показати себе “миротворцем”, оприлюднивши в лютому розпливчастий “мирний план” з 12 пунктів. Цей план відкинули Київ і США. Західні чиновники поставили під сумнів те, що Пекін може виступати чесним посередником у будь-яких переговорах, зважаючи на його зв’язок із Москвою.