Експерти: Україні слід домагатися перегляду газового контракту з РФ за допомогою юридичних механізмів

Україні варто домагатися перегляду газового контракту з Росією за допомогою юридичних механізмів, а не політичних домовленостей. Про це у статті для «Дзеркала тижня» пишуть експерти центру «Номос» Михайло Гончар і Максим Алінов.

Україні варто домагатися перегляду газового контракту з Росією за допомогою юридичних механізмів, а не політичних домовленостей. Про це у статті для «Дзеркала тижня» пишуть експерти центру «Номос» Михайло Гончар і Максим Алінов.Як пишуть автори, «будь-яка спроба досягти політичного врегулювання з російською стороною стосовно питань газової співпраці пов'язана з серйозними викликами для економічної (зокрема, енергетичної) та політичної безпеки України». «Підтвердженням цьому є ті катастрофічні економічні наслідки для України, до яких призвело політичне врегулювання газових суперечок з Росією у 2006-му і 2009 році. Щонайменше, варто було б пам'ятати про цей свіжий історичний досвід і розглянути можливість альтернативних шляхів врегулювання, в тому числі з метою коригування (адекватного збалансування) цінової формули газового контракту», - відзначають вони. Експерти запевняють, що такі альтернативні способи врегулювання носять юридичний характер і передбачені самим газовим контрактом, а також застосованим до нього правом Швеції. «Зокрема, пункт 4.4 газового контракту передбачає, що у разі, якщо «обставини на ринку паливно-енергетичних товарів істотно змінилися у порівнянні з тим, що сторони обгрунтовано очікували при укладенні цього контракту, і контрактна ціна, вказана в пункті 4.1 цього контракту, не відображає рівня цін ринку», то сторони вступають в переговори щодо перегляду контрактної ціни. Далі передбачено, що якщо домовленості стосовно перегляду контрактної ціни не буде досягнуто протягом трьох місяців з дати початку переговорів, будь-яка із сторін має право передати справу до Стокгольмського арбітражу для прийняття остаточного рішення», - йдеться у статті. Таким чином, у разі задіювання юридичного механізму врегулювання за пунктом 4.4 газового контракту українській стороні треба буде обгрунтувати зміну обставин на ринку паливно-енергетичних товарів, а також продемонструвати, що нинішня ціна за газовим контрактом (без урахування наданої знижки) не відображає рівня цін європейського ринку. Виходить так, відзначають автори, що підготовка вказаного обгрунтування буде пов'язана із меншими труднощами для України у порівнянні із зусиллями на переконання Кремля і «Газпрому» відкоригувати цінову формулу контракту у справедливому форматі, без економічних і політичних поступок з українського боку. «Але головне в тому, що у разі відмови російської сторони «Нафтогаз» зможе передати суперечку про перегляд цінової формули на розгляд незалежного міжнародного арбітражу, який зможе самостійно скорегувати цінову формулу газового контракту та рішення якого буде обов'язковим для російської сторони», - наголошують вони. Експерти також висловлюють сумнів у справедливості цінової формули за чинним газовим контрактом: ціни на європейському ринку стрімко падають, а на українському - так само стрімко підвищуються. «Українській стороні важливо усвідомити, що використання юридичних механізмів у порівнянні з політичним врегулюванням несе в собі значно менші ризики ще більшого посилення залежності від «Газпрому» і Кремля», - підкреслюється в статті. Нагадаємо, раніше прем'єр Микола Азаров заявив, що формула ціни на російський газ, незважаючи на отриману знижку - 100 доларів за 1000 кубометрів, як і раніше залишається невигідною для України, і Київ буде просити у російських партнерів перегляду цієї формули. За деякими даними, заради зниження ціни на газ Україна готова піти на поступки в питанні створення СП з «Газпромом». Пізніше прем'єр-міністр РФ Володимир Путін заявив, що вважає достатньою знижку, яку Росія надала Україні. Ціна імпортованого НАК «Нафтогаз України» природного газу у третьому кварталі 2010 року зросла на 6,8% у порівнянні з ціною другого кварталу - із 232,86 долара до 248,72 долара за тисячу кубометрів. Детальніше читайте у статті Михайла Гончара і Максима Алінова «Україна-Росія: перспективи газового врегулювання» у свіжому номері «ДТ».