ІНФОМАГІСТРАЛЬ

З гармати — по генах

— Незабаром у Росії можна буде створити плантації швидкоростучих дерев, спеціально для потреб целюлозно-паперової промисловості, — говорять учені Сибірського інституту фізіології та біохімії рослин Сибірського відділення РАН. — Основою для них може стати трансгенна осика, виведена в нашому інституті. Дерева з уведеними генами ugt і acb обігнали в рості контрольні рослини в 5—10 разів!

Чужі гени вводяться в рослину або за допомогою спеціальної агробактерї, або шляхом «обстрілу» із генної гармати. У цьому випадку мікроскопічний «балістичний снаряд» покривається найтоншим шаром частинок золота або вольфраму, на яких і розміщається генетичний матеріал. Після пострілу частинки проникають у клітини рослини, заносячи на собі генетичні конструкції з потрібними генами. Розроблена конструкція генної гармати на стиснутому повітрі виявилася вдалою, з її допомогою вдалося отримати понад 30 трансгенних рослин — пшениці, картоплі, томатів, огірків, гороху, сої, полуниці, рапсу, уже згаданої осики та кедру.

Всі ці рослини мають безліч чудових рис — підвищену врожайність, стійкість до примх погоди, інтенсивний ріст. Але фахівці не поспішають передавати отримані рослини у виробництво, хоча працюють лише з тими генами, що споконвічно є у всіх рослинах. Вони хочуть переконатися в їхній цілковитій нешкідливості для людини, а також у тому, що в «чужому навколишньому середовищі» не почнеться процес загасання експресії введених генів. З цією метою в новостворених лабораторіях інституту вивчаються біохімічні і фізіологічні особливості створених тут трансгенних рослин.

Відкрито легендарний
острів стабільності?

Зі шкільної лави відомо, що найлегший хімічний елемент таблиці Менделєєва — водень, найважчий — уран, а за ним йдуть надважкі трансуранові елементи. Але скільки їх усього? Досі вважалося, що останній — це 104-й елемент, який живе максимум кілька десятків секунд. У елементів, які йдуть за ним, час життя такий мізерний, що говорити про стабільну матерію просто безглуздо.

Однак теоретики підрахували, що в кінці періодичної таблиці мають існувати так звані острівці стабільності, де час життя елементів настільки ж великий, як і для урану. Вчені всього світу шукали ці острівці в космосі, намагалися синтезувати на Землі, але результат виявився нульовий. Було вирішено, що вирахування помилкові й експерименти повсюдно припинилися. За винятком лабораторії ядерних реакцій об’єднаного Інституту ядерних досліджень у Дубні. За допомогою нового прискорювача, здатного генерувати найінтенсивніший у світі пучок, вчені одержали тут сімейство радіоактивних ізотопів елементів із номерами 108, 110, 112, 114 і 116. І кожний із них вирізняється високою стабільністю, тобто живе від десятків секунд до хвилин.

Вчені вважають, що підійшли впритул до легендарного острівця стабільності. І справа не просто у відкритті чергових елементів. Є підстави говорити про нові, раніше не відомі структури матерії.

На думку вчених, не можна виключити присутності таких рідкісних елементів і в оточуючому нас світі. Якщо їх буде знайдено, вони можуть слугувати невичерпним джерелом енергії, оскільки критична маса для плутонію становить 20 кг, а в нових елементів — усього міліграм і навіть менше. Це нова субстанція, що може зробити безглуздим саме поняття енергетична криза. Фізики Дубни розробляють зараз експеримент, мета якого полягає в пошуку штучно отриманих елементів у живій природі, і міркують, як назвати нові елементи.