Центральна влада не поспішає допомагати місцевій владі підготуватися до майбутньої зими. Незрозуміло, яким чином розподіляється міжнародна допомога у вигляді техніки для енергоінфраструктури, і чи розподіляється взагалі. Крім того, на фінансові кошти місцевих бюджетів багато охочих. Про це пише Олександр Сергієнко, директор аналітико-дослідницького центру "Інститут міста", у статті для ZN.UA - "Як нам пережити зиму? Що робить влада".
Де поділася міжнародна допомога?
Одним із основних джерел для відновлення енергосистеми України є міжнародна допомога. Наприклад, тільки від американського народу через Агентство США з міжнародного розвитку (USAID) надійшли тисячі одиниць техніки та товарів, але це не заслуга уряду та влади.
Однак, де 1082 (!) генератори, що надійшли від США? На які об'єкти, до яких міст вони пішли? Чи встановлені вони? Чи прийняті в експлуатацію? Де 145,5 км. труб для тепломереж? В яких містах? Чи прокладені, чи заповнені теплоносієм?
Де газотурбінная станція потужністю 28 МВт здатна забезпечити електрикою 100 тис. будинків, шкіл та інших об'єктів? Де 122 мобільні котельні, кожна з яких може обігріти лікарню чи інший критично важливий соціальний заклад?
"Відповіді на ці питання не повинні бути військовою таємницею, навпаки, навіть якщо не відзначати конкретну локацію, жителі названого міста чи села могли б набагато спокійніше зустрічати зиму, знаючи, що мають додаткове джерело струму чи тепла у разі надзвичайної ситуації. Тут я не згадую. про те, що для кожного генератора чи міні-котельні треба пройти низку технічних процедур та витратити на це кошти з місцевого бюджету — виготовити проект, встановити «залізо», підвести всі комунікації, провести випробування та офіційно ввести в експлуатацію. Інакше вся ця "безкоштовна" закордонна цукерка перетвориться на металобрухт і нікого від темряви та холоду не врятує. І тут з'являється ціла купа проблем...", - запевняє автор.
Проблеми місцевих бюджетів
Не можна сказати, що в місцевих бюджетах немає грошей. За підсумками минулого року на рахунках залишилося близько 50 млрд. грн. Проте використати їх місцева влада не може — уряд заборонив передавати їх власним комунальним підприємствам.
"Це не лише блокує встановлення нового обладнання, отриманого в рамках міжнародної допомоги (тільки за технічні умови треба заплатити 80–130 млн грн), а й не дає готувати свої підприємства теплозабезпечення до опалювального сезону. Адже уряд не спростив і не здешевив для муніципалітетів приєднання, а дозволив приєднуватися з подальшим оформленням документів та сплатою за це мільйонів приватним компаніям", - констатує експерт.
Окрім того, обленерго вимагають заплатити за підключення додаткових потужностей. Причому виплатити вимагають навіть якщо зарезервовані потужності не використовуються. Втім, обленерго не єдині, хто претендує на гроші місцевої влади.
"Є ще одна обставина: мери, почувши про плани Міністерства освіти і науки підвищити зарплати вчителям, почали заздалегідь готувати фінансову «подушку», оскільки з досвіду знають, що з центру на це гроші не дадуть. Їх можна зрозуміти, бо «освіта» - це захищена стаття витрат, за невиконання - кримінальна відповідальність, а за "теплопостачання" - ні, тому нехай комунальники ще посидять без грошей", - додав він.
З іншими статтями Олександра Сергієнка можна ознайомитись за посиланням.